5 експонатів, які потрібно побачити в Луврі

8 листопада 1793 — Лувр відкрився для публіки. Пусті зали музею вже є витворами мистецтва, закарбованими на фотографіях Френка Бобота (Franck Bohbot).

Та, чи варто відвідати Лувр, щоб оцінити тільки Джоконду? Команда Артефакту підібрала для вас витвори мистецтва, які заслуговують уваги.

1. Ніка Самофракійська — одна з найвідоміших статуй античної епохи, присвячена богині перемоги на ім’я Ніка. Створена із мармуру у родоській школі скульптури. Статую спорудили жителі острова Родос на згадку про перемогу, здобуту ними над флотом сирійського царя. Вона стояла на стрімкій скелі над морем, її п’єдестал зображував ніс бойового корабля. Могутня й поважна Ніка в одязі, що розвивається від вітру, представлена в нестримному русі вперед.

Крізь тонкий прозорий хітон просвічується прекрасна фігура, яка вражає глядача пластикою пружного і сильного тіла. Впевнений крок богині і гордий помах орлиних крил народжують почуття радісної та урочистої перемоги.

2. Амур і Психея — назва двох скульптурних груп венеціанського скульптора Антоніо Канови, що зображує Амура і Психею. Вони ілюструють сцени відомого й Апулея «Метаморфози, або Золотий осел».

«Психея, розбуджена поцілунком Амура» (фр. Psyché ranimée par le baiser de l’Amour) — найбільш відома з двох скульптурних груп Канови. У каталозі Лувру скульптурна група проходить під назвою «Психея, розбуджена поцілунком Амура», але в багатьох країнах її називають просто «Амур і Психея» (італ. Amore e Psiche, рос. Амур и Психея). Зображує момент пробудження Психеї від поцілунку Амура.

3. «Свобода, що веде народ» — картина французького художника Ежена Делакруа. Центральним образом картини змальована Свобода, втілення Маріанни — своєрідний символ Французької нації, а також як алегорична фігура богині та привабливої жінки з оголеними грудьми. Для Свободи насип трупів загиблих революціонерів служить свого роду п’єдесталом, з якого вона босоніж крокує вперед.

Маріанна також носить фригійський ковпак — символ свободи під час Французької революції 1789 року. На картині також присутні інші персонажі — представники різних соціальних класів. Деякі критики, зокрема, вказують на образ молодого чоловіка в циліндрі — представника буржуазії, який як вважалось був автопортретом Делакруа. Поруч є також інший відомий образ хлопчика, який тримає пістолети — цей образ перекликається з образом Гавроша з роману Віктора Гюго «Знедолені».

4. «Пані з горностаєм» — жіночий портрет пензля Леонардо да Вінчі, написаний близько 1489–1490 років. Рентгенографічними дослідженнями картини було встановлено, що вона переписувалася. Її фон став темніше (можливо, спочатку він був темно-синім), і двері (вікно), що знаходилася справа вгорі, за лівим плечем моделі, була вилучена. Фон був записаний при ремонті картини між 1830-1870 роками. Припускають, що це міг зробити Ежен Делакруа.

На оригінальному зображенні голову жінки прикрашала прозора вуаль, яку заретушували волоссям. Змінено перенісся і лінія волосся. Положення двох нижніх пальців на правій руці теж змінено, і вони виглядають менш природно, ніж інші. Сліди пальців, які зазвичай зустрічаються в картинах Леонардо цього періоду (він злегка розмазував фарби), також були виявлені на обличчі Чечилії і голові звірятка. Рентген показав, що Леонардо хотів спочатку оточити фігуру аркою або напівкруглим вікном, але потім передумав.

5. Сплячий Гермафродит – скульптура Джованні Лоренцо Берніні, не є чимось непристойним. Скульптор зобразив сина Гермеса і Афродіти, який з’єднався з німфою Салмакідой, прийняв її форми, але став дволикою істотою чоловічої статі, але з формами жінки.

 

Скульптор відобразив в тему грецький стиль: невимушена оголеність, ефект несподіванки і театральність через століття були об’єднані в мистецтві італійського бароко, проілюстрованому тут Берніні, який зображував чуттєвих куртизанок, в порівнянні з якими грецькі статуї виглядають зовсім невинно.

Аліна Сторож

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *