Ян Стюарт Дональдсон: від музиканта до політичного лідера.

1976 року у Великій Британії стартувала маштабна пропагандистська кампанія, що носила назву «Рок проти расизму».  Найвищої точки кипіння вона досягла в 1978 році коли в Іст – Енді (це такий собі район, що ще з часів королеви Вікторії відомий як притулок покидьків та бідноти) відгримів потужний рок концерт, що зібрав більше 80 тисяч людей. До проекту долучились групи, які в той час могли б зійти за популярні:The Clash, Buzzcocks, The Ruts, Generation X.

Як можна зрозуміти з назви, метою музикантів було насадити серед англійської молоді ідеї мультикультуралізму, політкоректності та толерантності до чорношкірих та арабів, що вже тоді почали наводнювати королівство.  Читач може задати питання: «Невже до такого маштабного, по своїй суті політичного, проекту не приклала руку жодна партія?».  «Звичайно ж, що приклала», – відповідаю я. Активну участь в організації всього дійства взяла троцькістська Соціалістична робітнича партія.

Праві сили просто не могли не відреагувати на такий акт. І відреагували. В клубі «100 club» заграла, тоді ще маловідома, панк-група Skrewdriver. Її молодий вокаліст вийшов на сцену і скинув праву руку в римському салюті. Так зародився RAC (rock against communism – рок проти комунізму), так почався творчий шлях Яна Стюарта Дональдсона, шлях, який приведе його на вершину правої рок сцени, що зробить зі звичайного ланкаширського хлопця культову фігуру для віх білих націоналістів світу.

Посадіть мене до в’язниці, або вбийте, немає іншого способу примусити мене здатися

Його пісні забороняли, але це робило Яна тільки більш популярним. Преса охрестила його расистом і нацистом, оголосила йому бойкот.

Близькі стосунки Яна Стюарта з Британським національним фронтом зробили свою справу – зі звичайного співака він перетворився у значну політичну фігуру. Він став ідеологом абсолютно нової молодіжної субкультури – НС – скінхедів.

В умовах абсолютної тиранії лівих в культурі, Ян Стюарт  фактично оголосив їм війну. За ним потяглися люди, а перш за все молодь, що ненавиділа нові, на їх думку, дегенеративні культурні і політичні тенденції.

(Акустична програма в теплому та ламповому колективі. 1993 рік)

Спільними зусиллями рокера і Національного фронту було створено лейбл White Power Records, що мав стати рупором правої музики. Поліція прикладала максимум зусиль, щоб знищити проект: заборонялися концерти, вилучалися афіші, залякувалися фанати. Але закрити структуру так і не вдалося.

Ян був прикладом для своїх слухачів, не відступав від декламованих ідеалів, сам вів вуличну расову війну. Не дивно, що в 1985 році він потрапив у серйозну халепу – за сутичку з чорношкірим Стюарт отримав рік тюремного ув’язнення.

В 1987 році між співаком і лідерами НФ розгорається скандал і Ян покидає організацію. Але з політичної арени він зникати не збирався. Цей рік став початком нової сторінки його діяльності. На світ з’являється організація Blood&Honour, яка поширила сферу своєї діяльності на безліч країн Європи (в тому числі в 90-х проникає в Україну), США та Австралію.

Бійки з іммігрантами та лівими активістами, концерти, хардкорні п’янки, участь в богемних лондонських тусовках, де співак несподівано став бажаним гостем – так проходили будні Яна Стюарта. Диски Skrewdriver продавалися в самих респектабельних музичних магазинах. 1989 року вони навіть їдуть в Європейське турне, яке щоправда пройшло не дуже гладко (в Німеччині Яна з друзями затримала поліція).

За час своєї кар’єри музиканта він встиг випустити декілька альбомів разом з легендарною групою Skrewdriver:

1984 — Hail the New Dawn

1985 — Blood & Honour

1987 — Boots and Braces/Voice of Britain

1987 — White Rider

1988 — After the Fire

1989 — Warlord

1990 — The Strong Survive

1992 — Freedom What Freedom

1994 — Hail Victory

Це далеко не вся його творчість, адже він є автором декількох соло – альбомів та брав участь і в інших правих музичних гуртах.

Ян Стюарт загинув 24 вересня 1993 року в автокатастрофі. Відкритим залишається питання, чи випадковою була його смерть. Багато хто бажав знищити таку одіозну і неоднозначну фігуру. В останні дні життя Ян отримував погрози і є певна вірогідність, що аварія була підлаштована. Але це лише здогадки.