Русалка Дністрова. Журнал, який змінив хід історії

Що таке “Русалка Дністрова”, яку Шашкевич, Вагилевич та Головацький 1837 року видали у Будапешті? Як нам говорили у школі — це літературний альманах. Але, погодьтеся, вчивши у школі про “Руську Трійцю” та “Русалку Дністрову” ми так і не дали дупля, що ж це таке взагалі — оцей альманах, оця трійця. Але зараз, у рубриці #Artefact_History ми вам усе пояснимо!


Отже. Альманах. Це журнал. Але не все так просто. “Русалка Дністрова” це — був перший український журнал про культуру, в якому одразу все — народні пісні, авторські вірші, переклади закордонних авторів, статті з історії та оригінальні історичні документи.

“Русалка Дністрова” — перше українське медіа в Австрійській імперії. Перше НЕЗАЛЕЖНЕ медіа!

В кінці статті ми детально розкажемо, що ж там було надруковано, які вірші, пісні та статті, а зараз розпишемо дуже важливий момент: контекст, у якому з’явилася “Русалка”.

Отже. Романтизм. “Русалка Дністрова” – це журнал, який зображає ідеї Романтизму. Що ж це таке?

Аби відповісти на це питання, потрібна спочатку розібратися з Просвітництвом та Класицизмом. Ідеї Просвітництва зробили Велику Французьку Революцію. Філософи Просвітництва критикували абсолютну владу короля та феодалів, критикували владу церкви, говорили, що у суспільстві повинна тріумфувати влада розуму та розумних людей — науковців, філософів, підприємців.

Важливу роль у Просвітництві відіграла кава. Так, саме кава, вам не почулося. Європейці відкрили Америку, привезли до Європи каву, навчилися її смачно варити та подавати. Науковці, філософи, робили відкриття та хотіли їх комусь і десь презентувати. І от, в Лондоні, в Оксфорді відкрили кав’ярню. Там збиралися математики, фізики, історики, письменники, робили свої презентації, а люди приходили, купували каву, слухали та дискутували.

Здавалося, ідеальна штука — наука. Все можна точно виміряти? пояснити. Звісно, влада має належати науковцям. Ну, не їм напряму. А королю чи парламенту, який творить політику, зважаючи на точні дані науковців та ідеї філософів.


Журнал “Артефакт” існує завдяки підтримці читачів. Хочете, щоби в Україні існував та розвивався незалежний журнал про культуру — підтримайте нас:

Приват:
4149 4991 1010 5317

Монобанк:
5375 4141 0329 6272


Поряд з Просвітництвом як ідеологією суспільно-політичною, розвивається Класицизм, який є ідеологією мистецтва та культури. В чому його суть?

Класицизм говорить, що треба спиратися на античну традицію. Тобто — Гомер, Аристотель, Платон, Сократ та ще багато імен, які Ви знаєте.

Класицизм раціональний, прагне будувати художні твори на засадах розуму та ігнорування особистих почуттів.

Класицизм вважає, що мова має бути чіткою, ясною, чистою, мати залізобетонні правила, які не можна порушувати.

Класицизм певен, що культура повинна слугувати інтересам аристократії та верхам суспільства.

Ідеї Класицизму — елітарні та логічні, вони мають сенс. Але. Знайшлися людей, котрим Класицизм дуже не подобався. Так само їм не подобалося Просвітництво. Бо воно могло дати відповідь на питання “як?” – як працюють сили природи, як працює наука, як робити ідеальну літературу. Однак, Просвітництво не давало розуміння поняттю “що?”, тобто не вдавалося у глибоке шукання сутності речей та явищ.

Так і виник Романтизм — як ідея, що заперечувала Просвітництво та Класицизм. Одним з перших філософів Романтизму був Фрідріх Шеллінг. Він написав книгу “Філософія міфології та одкровення”. Там він говорив, що одкровення — це явище, котре існує в будь-яких релігіях: первісних, язичницьких, сучасних. Міфологія, яка була перед християнством — теж транслює всі головні принципи релігії. Тому є міф — це віра. Одкровення — це знання. І в сукупності вони створюють повноцінну людину — ту яка знає і вірить.

Фрідріх Шелінг

В цьому ключ до пізнання романтизму. Якщо Просвітництво топило тільки за розум, раціоналізм, то Романтизм говорив, що важливі почуття, інтуїція, віра. Багато хто потім думав: Романтизм — дурний, відкидає розум. Але Романтизм не заперечував розум та рацію. Він просто доповнював їх почуттями, емоціями та ірраціональним.

Ідеям Шеллінга. передувала діяльність літературної групи “Буря і натиск”. Туди входили відомі поети Вольфганг Гете і Фрідріх Шиллер. “Буря” проіснувала в період 1767 – 1785 років й активно протистояла класицизму.

Отже: Романтизм виникає як антитеза, протилежність Класицизму та Просвітництву. Якщо Класицизм — елітатарний, він для аристократії, він шукає джерела у високій античній культурі, то Романтизм каже: стоп, чуваки, ідеї та джерела можна шукати в народі, у простих людях, у селі, у природі. Романтизм стає міфологічним, містичним. Він обирає фольклор, а не академічні джерела, творить певну магію та фантастику.

І от є у нас Шашкевич, Вагилевич, Головацький. Це “Руська Трійця”. Вони видають “Русалку Дністрову” – журнал про культуру, який написаний живою, народною мовою. Що таке “Руська Трійця”. Це — літературна організація. Не офіційна, не зареєстрована. Але хто тоді реєстрував літературні організації? Вони виникали самостійно, як зібрання у лондонських кав’ярнях, про які ми вже згадували.

Хлопці ставлять мету: селяни повинні вчитися, масово долучатися до освіти та знань.

“Руська Трійця” хотіла популяризувати в суспільстві просту, народну мову та творити журнал, а потім — книги, газети, освіту, теж народною мовою.

А що була тоді якась не народна мова?

Так, була. Освіту та літературу тоді поширювала Церква. А писало Греко-католицьке духовенство церковнослов’янською мовою, яку звичайні люди не розуміли.

Тому “Руська Трійця” ставить чітку мету: перенести народу, зрозумілу мову — в журнал, поширити цей журнал, надихнути інших українських поетів, священників, вчителів га читання й писання народною мовою.

І от, ідея видання такого журналу почала передаватися сарафанним радіо від священника до священника. Шашкевич спочатку хотів видати “Русалку” у Львові. Але місцеві отці сказали, що церква таке не підтримає. Мовляв, як це писати простою мовою та ще й кирилицею. До речі, багато церковних текстів тоді були написані латинкою.

Коли вже чутка про видання журналу дійшла до єпископів, то вони засудили ідею “Русалки” як “негідну, непристойну і, можливо, підривну”.

Але чуваки її все ж видали. 1000 журналів приїхала до Львова. Поліція, дізнавшись про це, організувала облаву, та конфіскувала майже весь наклад. Але ключове слово — майже. 200 екземплярів таки розійшлися по Львову та інших містах.

Фактично, що отримали ті 200 українців, котрі прочитали журнал? Вони отримали медіа, зроблене простою, народною, новою мовою. Якщо до “Русалки” поезію писали та видавали мовою церковною, поети писали панегірики та пафосні вірші на честь мертвих князів або ще живих священиків, то вірші у “Русалці Дністровій” – про повсякденне життя людей, природу, романтичні почуття.

“Русалка Дністрова” складалася з 4 розділів:

Пісні Народні: думи та обрядові пісні.
Складання.
Переводи.
Старина.

Пісні Народні. Шашкевич, Вагилевич та Головацький, по-суті, організували для себе етнографічну експедицію. Вони “ходили в народ”, записували пісні, а потім надрукували їх у першому розділі свого журналу.

Складання. Так назвали розділ, в якому опублікували авторські вірші та прозу Шашкевича, Вагилевича та Головацького.

Ось уривок з вірша Шашкевича “Погоня”:

Сам затужив, та й заплакав,
Та й став ся сумненьким,
Та й затужив, та й заспівав
Голосом тихеньким:
«Як би я в сей сторононьці,
Як би я безрідний жив? –
Батько, ненька в могилоньці,
Та й сестрицю враг вмертвив.
Ходім, коню, в чужиноньку
Думучку думати,
Ходім, коню, на Украйноньку
Степами блукати».

Схоже на Тараса Шевченка. Але Шашкевич раніше за Кобзаря писав. Річ у тому, що Шевченко — теж поет романтизму.

Переводи. У цьому розділі — сербські народні пісні у перекладах Шашкевича та Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису». Цей рукопис 1817 року знайшов чеський поет-романтик Вацлав Ганка у стіні монастиря Кенігінгоф на Ельбі. Сам же рукопис створено у 13 столітті, там 12 аркушів, на яких – 14 віршів, в яких описано, що чехи славні воїни, б’ються з татарами, саксами, рятують Європу.

Старина. Це був, по-суті, історичний розділ, де Шашкевич надрукував кілька статей. Він зробив підбірку українських текстів, які зберігалися в Онуфріївському василіанському монастирі Львова. Також опублікував якийсь діловий документ з історії Львова та написав рецензію на книгу етнографа Йосипа Лозинського “Руське Весіллє”.


Нагадуємо: Артефакт — це журнал про культуру в найширшому сенсі цього слова. Ми пишемо минуле та сучасне людства та просуваємо ідею, що історія, мистецтво, література можуть бути ґрунтом для створення нових смислів та нового продукту. Ми не просто просуваємо цю ідею, ми самі робимо продукт — футболки з малюнками на історичну та культурну тематику.

Ви можете подивитися всі футболки на нашій сторінці в інстаграм — за посиланням тут.

 


Який з цього всього висновок? “Русалка Дністрова”— це журнал, на який був запит в невеликої, проте активної частини українського суспільства Австрійської імперії. “Руська Трійця” збирала народні пісні, вивчала історію та видавала альманах. Вся ця діяльність відповідала трендам того часу: у Європі популярним був Романтизм — філософія та ідеологія, котра шукала джерела творчості та ідей в народі, ідеалізувала народ, захоплювалася історією, минулим, міфами.

Фактично, поети та творці журналів епохи Романтизму зробили те, що ми маємо сьогодні: вони хотіли започаткувати масову культуру, щоби будь-яка просто людина вміла читати, писати, була освіченою.

Бо в цьому й суть Нації. Бо Нація — це народ, який читає одній й ті самі книги, уявляє себе Нацією.

Фактично, романтики й створили Націю. Бо не може бути тільки один розум. Потрібні почуття та емоції. Бо тільки тоді — людина є повноцінна.

Сподобався матеріал? Підтримай журнал “Артефакт”!

Приват:

4149 4991 1010 5317

Монобанк:

5375 4141 0329 6272

Футболку “Русалка Дністрова” можна придбати вже. Ціна – 399 гривень.

 

 

 

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *