Давній Арцах. Історія Нагірного Карабаху

Сьогодні, коли Вірменія та Азербайджан з’ясовують, чий Нагірний Карабах, команда журналу “Артефакт” та проєкту “The Daily History” розповідає про історію регіону. Тільки факти та історичні джерела, які розкривають, що таке Давній Арцах та якою є історія Нагірного Карабаху.


Професор Лондонського університету, археолог та історик Девід Маршал Ленг, називає перших жителів Карабаху — племена Куро-аракської культури. Вони прийшли в Закавказзя з Передньої Азії, скоріше за все — з Месопотамії, з територій сучасних Іраку та Сирії. Це був бронзовий вік.

Далі ці племена попензлювали на територію сучасного Ірану. Кожен регіон знав свої “великі переселення народів”.

В часи залізного віку на Закавказзі й, на території Карабаху в тому числі проживали племена ходжали-кедабекської культури. Вони тусувалися з Давньою Мессопотамією — мали торгівлю, виробляли зброю.

У 8 столітті до н.е. Нагірний Карабах входив до складу Урарту — стародавньої держави, яка займала частину сучасних земель Туреччини, Вірменії, Азербайджану, Ірану.

У 6 столітті до н.е. цю територію завоювала Мідія, а за тим — Ахмеменідська держава, тобто — Перша Перська імперія.
Ахеменідська держава не витримала натиску Александра Македонського. Коли перси програли битву при Гавгамелах 331 року до н.е, то місцевий вірменський цар Ерванд II проголошує себе лідером держави, а Вірменське царство — незалежним.

Отже, Вірменія — незалежна, Карабах в її складі вже в часи Александра Македонського. Але, не забуваємо, що предки карабахців прийшли сюди з територій Передньої Азії — Іраку та Сирії.

Але з часів Македонського Карабах входить до складу Великої Вірменії, про яку пишуть Страбон, Пліній Старший, Птолемей.

Зокрема, Страбон називає сучасний Нагірний Карабах як Орхістена та пише, що цей регіон дава Вірменському царству найбільшу кількість вершників на конях.

Вірмени називали Нагірний Карабах як Арцах. Тож, якщо вірити античним історикам, Арцах завжди був частиною Великого Вірменського царства. Проте, Азербайджанські історики вирішили, що античні автори триндуни та висунули свою теорію: Арцах завжди був спірною територією та впродовж століть належав іншій державі — Кавказька Албанія. Цю тезу обстоював історик Зія Буніятов.

А от, коли вже точно Арцах увійшов до складу Кавказької Албанії, так це після першого поділу Вірменії 387 року нашої ери. Тоді Вірменію розділила Персія, де правили Сасаніди та Візантія.

Саме в період Албанського царства 387 – 651 років, на території Карабаху поширюється християнство.

651 року вірменин Теодорос Рштуні приймає підданство Арабів. Вірменія стає васалом Арабського Халіфату.


Журнал “Артефакт” існує завдяки підтримці читачів. Хочете, щоби в Україні існував та розвивався незалежний журнал про культуру — підтримайте нас:

Приват:
4149 4991 1010 5317

Монобанк:
5375 4141 0329 6272


З 9 по 11 століття Арцах знаходиться під владою Хаченського князівства, яке входить до складу Вірменської імперії династії Багратидів.

У 12-13 століттях — входить до складу Вірменського царства Захаридів.

Важливо зазначити, що коли 1045 року Вірменія остаточно втратила незалежність та була підкорена Візантією, саме Хаченське князівство стало центром збереження Вірменської культури та фактично було незалежним.

 

Монастир Гандзасар. 1216—1238 роки

Тож, Арцах — все, що лишилося від колись Великої Вірменії.

З початку 15 століття на Хаченське князівство поширюється влада Ірану (Персії). Арцах входить до складу держави Сефевідів.
В період 1590 – 1751 років Хаченське князівство розпадається на 5 окремих князівств. Феодальна роздробленість, як не крути.
У 1600 році перська влада аби остаточно знищити національну самобутність вірмен Арцаху заселяє територію між сучасною Південною Вірменією та Карабахом курдськими племенами.

1723 року Туреччина відвойовує Арцах у Персії.

1735 року Арцах знову повертається до Персії.

Водночас, частина Азербайджану теж входить до складу Персії. 1751 року частина Азербайджану, Вірменії, а також — Арцах (Карабах) утворюють Карабахське ханство.

 

Натисніть на зображення, щоби збільшити карту

 

Це державне утворення також існує в складі Персії, але 1805 року Персія втрачає ці землі.

З того 1805 до 1822 років Карабахське Ханство входить до складу Російської імперії. Вже Росія перетворює його на звичайну провінцію.
Отже, важливо запам’ятати, що Карабахське Ханство — це Вірменія + Азербайджан + Нагірний Карабах. Тобто, колись частини всіх цих трьох держав входили до складу одного Ханства в складі Персії, потім Росії.

Якраз в часи російського панування дуже змінюється етнічна карта Карабаху: мусульмани виїжджають звідси в Туреччину, а вірменські християни, навпаки — повертаються.

Ціле століття тривають активні міграційні процеси та вже на момент 1914 року офіційна статистика фіксує в Нагірному Карабасі такі розклади:

1. Вірмени – 81 %;
2. Азербайджанці – 17 %.

Після розпаду Росії 1917 року, відновилася Вірменія та Азербайджан. Нагірний Карабах став яблуком розбрату між двома країнами.

Загалом, держави розпадаються, зникають, відновлюються, змінюють межі. Вірменія аргументує своє право на Карабах тим, що в середні віки тут існували фактично незалежні князівства, які були спадкоємцями колишнього Вірменського Царства.

Ці князівства існували й в ранньомодерні часи, знаходившись під протекцією Персії.

Азербайджан апелює тим, що ще задовго до початку Карабахського ханства, на Закавказзі ключову роль відігравали саме тюркомовні народи — предки азербайджанців. А вже сам факт існування Карабахського Ханства, на думку азербайджанців, доводить, що Нагірний Карабах — це історично територія яка має належати Баку.

З іншого боку — територія Карабаху століттями була в складі Персії. Колись Карабах входив до складу держави Урарту, а ця держава взагалі займала ключові території Передньої Азії — частину Туреччини, Вірменії, Ірану, Азербайджану.

Висновок такий: історична правда та наукові факти — не можуть стати джерелом примирення Вірменії та Азербайджану в плані того, чий же Нагірний Карабах. Бо історично він належав і тим, і тим та й іншим взагалі.


Журнал “Артефакт” існує завдяки підтримці читачів. Хочете, щоби в Україні існував та розвивався незалежний журнал про культуру — підтримайте нас:

Приват:
4149 4991 1010 5317

Монобанк:
5375 4141 0329 6272

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *