Прапор України неправильний — його треба перевернути?

Міфи і стереотипи про український прапор виглядають так, пише істори Андрій Гречило. 

• 22 БЕРЕЗНЯ 1918 Р. ЗА НАПОЛЯГАННЯМ М.ГРУШЕВСЬКОГО БУВ ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ ПРАПОР, АЛЕ ПОТІМ ГЕТЬМАН П.СКОРОПАДСЬКИЙ ЙОГО «ПЕРЕВЕРНУВ» І ЗРОБИВ СИНЬО-ЖОВТИМ.

• У 1992 Р. КОМУНІСТИ СПЕЦІАЛЬНО ЗАТВЕРДИЛИ «ПЕРЕВЕРНУТИЙ» ПРАПОР ЗАМІСТЬ ЖОВТО-БЛАКИТНОГО.

• ПРАПОР УКРАЇНИ НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗАКОНАМ ГЕРАЛЬДИКИ.

• ПРАПОР УКРАЇНИ НЕ ВІДПОВІДАЄ ФЕН-ШУЮ.

Історична реальність

ПРАПОР УКРАЇНИ ВІД ПОЧАТКУ БУВ СИНЬО-ЖОВТИМ, І ЖОДНОГО УЗГОДЖЕННЯ З “ПРАВИЛАМИ ГЕРАЛЬДИКИ” ТА ФЕН-ШУЙ НЕ ПОТРЕБУЄ.

Утвердження синьо-жовтих кольорів на загальноукраїнському рівні відбулося після Лютневої революції 1917 р. Перший законодавчий акт, який врегулював порядок кольорів на прапорі як блакитно-жовтий був здійснений 27 (14 ст. ст.) січня 1918 р. Тоді Центральна Рада на засіданні під головуванням М. Грушевського затвердила тимчасовий закон про флот УНР, у якому визначалося прапори для торговельного та військового флотів.

У Коростені 25 (12 ст. ст.) лютого 1918 р. спершу на засіданні Ради Народних Міністрів ухвалено: “Внести в Раду закон про установлення для Української держави прийнятого морським флотом герба Володимира Великого (без Хреста)”. Того ж дня на засiданнi Малої Ради затверджено: “Гербом Української Народної Республiки приймається знак Київської Держави часiв Володимира Святого”.

Після повернення Малої Ради до Києва М. Грушевський 22 березня виніс на її розгляд питання про малюнки герба і печатки, а питання прапора взагалі не розглядалося.

Гетьман П. Скоропадський, за правління якого залишалися в обігу банкноти з написом “Українська Народна Республіка” та прийнятий Центральною Радою герб, ніяких “переворотів з ніг на голову” для прапора не робив. Такий же порядок кольорів на прапорі залишився і за правління Директорії, і в ЗУНР, і в проектах Конституції України 1920 р.

Під час дискусій про державні символи України в 1989-1991 рр. Проблеми поряку кольорів на прапорі взагалі не було, він завжди визначався як синьо-жовтий. Єдиною альтернативою для нього, яку обстоювали депутати-комуністи, була радянська символіка – червоно-лазуровий прапор УРСР, або триколор з червоною смугою.

Що стосується законів геральдики, то дійсно, є правило, за яким кольори для прапора зчитуються з герба, починаючи з гербової фігури і завершуючи полем. Наприклад, національний прапор Польщі –  біло-червоний – ніби передає, що на державному гербі срібний орел лежить на червоному полі. Але де сказано, що це правило домінує над традицією або державними актами? Ось, наприклад, символіка українських територій під габсбурзької короною (ми ж не збираємося звинувачувати герольдів імператорів Священної Римської імперії в незнанні правил?): У гербах є і чорний, і золотий, і порядок інший, а «територіальні кольори» на прапорах суперечать «правилами геральдики»! Мало їх, цих порушень?

Фен-шуй взагалі не має жодного відношення до створення прапорів. Фен-шуй – це система китайських вірувань у цілісність всесвіту. По-перше, ні китайські вірування, ні конфуціанство не мають до українських традицій жодного відношення. По-друге,  Фен-шуй не має жодного стосунку до вексилології та принципів створення прапорів. Скажімо, прапори з трьома горизонтальними смугами, з вертикальними діленнями, з хрестами і т. п. до категорій Фен-шуй взагалі неможливо прив’язати. Зрештою, навіть китайський прапор створений не за Фен-шуєм, а на ідеологічній комуністичній основі.

Джерело: Лікбез. Історичний фронт 

ЛІТЕРАТУРА

• Якимович Б. До питання про українську національну символіку // Пам’ятки України. — 1989. — № 3. — С. 44–48.
• Гречило А. До питання про національний прапор // Пам’ятки України. — 1989. — № 4. — С. 44–48.
• Про національну символіку: Резолюція Установчого з’їзду Народного руху України за перебудову, ухвалена 10 вересня 1989 р. // Літературна Україна. — 1989. — 19 жовтня (№ 42). — С. 7.
• Сергійчук В. Символіка суверенності — синьо-жовта. — К., 1993.
• Баранович Ю., Дерегус М. Малиново-синьо-жовтий // Культура і життя. — 1991. — 10 серпня (№ 32). — С. 5.