Битва на Калці: як монголи показали, що вони лохи й..перемогли
798 років тому, 31 травня 1223-го, у битві на річці Калка руські князі програли монголам. Це була найбільша поразка в історії, яка змінила все. Розповідаємо, чому наші програли і що нам за це було.
Хто такі монголи, чому вони взагалі на когось нападали?
Отже. Початок 13 століття. З 1207 по 1222 рік Чингісхан та монголи підкорюють Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію та Закавказзя. Хто такі монголи й чим вони оце воюють, підкорюють когось? Спочатку, в Азії, між сучасними Китаєм та Росією, жили-були тюркомовні племена, яких називали монголами. Вони пасли худобу, коней та постійно шукали нові пасовища. Цими пасовищами володіли роди та племена, але з часом спільна власність стала приватною. Власників пасовищ почали називати ханами.
Щоби захистити свою власність, хани збирали довкола себе нукерів — воїнів, солдатів та казали: “ну, чуваки, ви оце мені служите, а я вам даю за це трохи худоби, трохи землі, то ваше і разом ми захищаємо та воюємо за свої володіння”.
Нукерам таке подобалося, вони служили хану, захищали своє і…віднімали чуже.
Нукери:
Сьогодні є таке поняття “кришую бізнес”. 850 років тому монгольські хани, які мали дофіга землі та багато нукерів, кришували слабших ханів і поступово утворювали таку от феодальну імперію. І от, прийшов час, монгольські хани подумали, що мало їм землі, є сили йти на пошуки та підкорення нових земель. І пішли…
Половецький похід Судебея:
Монголи майже на Русі
І так вони дійшли до земель Русі. Перед тим завоювали Арран та Ширван, це Закавказзя, а також підкорили частину Грузії.
Після Грузії пішли монголи в Південний Кавказ і там ледве не схопили триндів. Такі племена як алани, лезгини разом з половцями влаштували справжній страх і ненависть в Кавказі для Чингісхана. Тоді він увімкнув мозок, зрозумів, що без військової допомоги половців алани та лезгини — порожнє місце, подарував половцям купу всякого хутра, антикваріату, м’яса та пообіцяв, що половців не чіпатиме. Ті погодилися, Чингісхан підкорив аланів та лезгинів та пішов далі.
Монголи на Русі. Вже не майже, а на Русі
Половці згодом зрозуміли, що вчинили прутню. Бо монголи прийшли до них у Причорноморські степи сучасної України та вбили їх. Загинув половецький хан Юрій Кончакович. Це зять Переяславського князя Ярослава Всеволодовича. Якщо врахувати тогочасні правила життя, то мир і дипломатія між країнами встановлюються після весілля принца та принцеси, тож Русь і Половці — це ніби східноєвропейське НАТО на мінімалках, отже скоро нападуть монголи й на Київ.
Половецький хан на йменні Котян зрозумів, що зараз буде вафля й поїхав у тур по руським землям з пропозицією об’єднатися і воювати проти цих нахабних монголів. Приїхав він у Галич до князя Мстислава Удатного, привіз подарунки — коней і верблюдів і буйволів і дівок. Це літопис так пише. А, до речі, з яких джерел ми знаємо про битву на Калці? Про неї пишеться у Новгородському літописі, Лаврентіївському та Іпатіївському. Археологічні розкопки теж підтверджують, що там була битва. Все, факт чек провели, йдемо далі…
Хан Котян:
Та от. Тур хана Котяна був успішний, бо вже незабаром у Києві зібралась рада за участю трьох старших князів Мстиславів — Романовича київського, Мстиславича галицького і Святославича чернігівського. Окрім них були також присутні Данило Романович волинський, Михайло новгород-сіверський.
Рада князів мала розум в голові, прекрасно розуміла, що краще дати монголам тягла десь там далеко, а не під стінами рідних фортець, міст, тож вирішили йти на монголів.
Зібралися Руські князі біля Заруба, що у гирлі ріки Трубіж, думали, що зараз буде заруба, але тут приїхали монгольські посли, почали казати, мовляв, князі руські, ви ж нормальні, шо ви оце дружите з смердючими половцями, та вони конюхи й пастухи, кидайте того ровера, го дружити з нами.
За такий базар половці взяли та вбили монгольських послів.
Наближалася велика битва.
Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!
А це карта приватбанку:
4149 4991 1010 5317
Монгольська тактика: скажи всім, що ти — слабкий лох
Монголами командував Судебей — кент Чингісхана. Він прикинув і зрозумів, що в плані кількості обидві сторони мають десь однакові сили, а оскільки монголи на чужій землі, то в них шансів менше і загадав про геніальну китайську тактику. Не в тому сенсі, що китайці її придумали, а в тому сенсі, що монголи цією тактикою перемоги у Китаї здобували. У чому суть такої тактики:
Переконати супротивників, що ти — лох і слабкий.
Виманити ворога далі від його землі.
Розділити армію суперника на частини, виманити по черзі кожну частину, знищити.
Тому спочатку на руські передові загони напали монгольські лучники. Русичі розгромили цих лучників і подумали: “тю, шо за лохи прийшли до нас”.
Мстислав з Галичини та Мстислав із Чернігова подумали, що от чудовий шанс швидко розбити цих маминих смоктунів та взяти всю славу собі. Не дочекавшись підмоги від Юрія Всеволодовича володимирського, вони помчали на монголів немов швидкісний потяг інтерсіті +.
Мужі Мстислава Удатного “перемогли їх, і гнали далеко в поле, рубаючи, і захопили … стада їх, так що всі воїни поповнилися худобою” — повідомляє Іпатіївський літопис, після чого галичани з половцями оточили й знищили рештки сторожі супротивника разом із їх вождем Гемябеком — доповнює його новгородський літописець.
Тому галицькі та волинські війська самі пішли вперед, думаючи, що от зараз швидко знайдуть монголів, переможуть і все буде супер. Разом з половцями вони шукали військо Судебея дві так 8 і знайшли.
І як тільки пішли в атаку, зрозуміли, що срака. Монголи чекали на цей бій, підготувалися і просто змели половців, були в авангарді. В результаті: Данило Романович отримав списа у груди, але якимось дивом вижив, однак загинуло шість князів, і лише кожен десятий воїн повернувся з бою неушкодженим.
Монгольське військо, зруйнувавши декілька невеликих міст, повернулося у свої степи. Руські війська втратили дуже багато солдатів. А щоби з нуля виростити нового, потужного дружинника, треба років так 20. Тому монголи через 17 років, знаючи, що Русь ще слабка, прийшли й знищили Київ.
Текст: Роман Коржик
Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!
А це карта приватбанку:
4149 4991 1010 5317
Post a comment