Козацькі церкви, маєтки аристократії та магічні обряди. Як поїхати у нетипову мандрівку Полтавщиною

Полтавщина — це не тільки галушки, Енеїда і Полтавська битва. Це — старовинні церкви, таємничі маєтки аристократів, магічні дива та обряди, котрі має ледве не кожне старе село. 

---

15 червня у пошуках забутих скарбів компанія “Скарбничка мандрів” вирушає на Гадяччину.

Що можна знайти, їдучи по гадяцькому бездоріжжю, подумаєте Ви? Насправді, багато. Але про все по черзі.

Перша зупинка – село Плішивець.

Туристам, котрі потрапляють в цю пасторальну місцину над Пслом, дивно побачити там грандіозну храмову споруду – церкву Покрова Пресвятої Богородиці, що за обрисами нагадує дерев’яні „запорозькі” церкви кін. 17-18 століть.

Це перше враження є одночасно і слушним і хибним. Насправді церква цегляна і збудована лише в 1906 році у давньоукраїнському стилі (!!!), однак її безпосереднім прототипом був дерев’яний собор в місті Новомосковську (Самарчику), збудований архітектором Яковом Погребняком в 1778 році.

Яким чином тут з’явилася церква та в чому її унікальність, дізнаємося споглядаючи цю красу (скарб) безпосередньо, у Плішивці.

Мандруємо далі. І нанизуємо намистинки-скарби (із позначкою «гадяцькі») на нитку подорожі.

Наступна зупинка – село Бобрик.

Здається, найцінніший скарб поселення – бобри. Але не тільки вони! У селі зберігся садибний будинок Масюкова, голови повітового дворянства (нащадок козацького роду Масюка), благодійника і мецената; збережені традиції різьблення і лозоплетіння.

 

Залишаємо Бобрик і мандруємо до Веприка.

Ну вепри, це вже якось серйозніше, ніж бобри! І історія не менш цікава, ніж в попередніх селах. Виявляється, Веприк тісно пов’язаний із Північною війною, зокрема, із подіями Полтавської битви. А з кінця ХІХ століття у містечку розвивається ткацтво (виробництво полотна, ряден, скатертин) і кравецтво (пошиття свит, чумарок, піджаків).

А ще у селі збереглися дві унікальні церкви – Миколаївська та Успенська (пам’ятки архітектури національного значення).

Жителям Веприка є чим здивувати гостей!

Мандруємо далі! Попереду – Лютенька. Все, що ми побачимо і почуємо у цьому селі – вишенька на тортику! Тут зійшлися минуле, сьогодення і майбутнє. Село Лютенька – місце народження двох унікальних людей – Івана Зарецького (археолога, етнографа, громадського діяча) та Олександра Засядька (фундатора космонавтики).

А ще Лютенька зберегла прадавній зеленосвятський звичай «встановлювати віху». Як же виглядає це дійство?

Етнографи пишуть:

«На вигоні, чи на майдані встановлювалася височенна деревина, уквітчана лісовими та польовими травами, стрічками, намистом, знизу доверху її обв’язували зеленим перевеслом, на самий вершечок кріпився колесо або хрест. А навколо неї усі три дні проводилися веселі розваги, пісні, танці. «Віха» – це прообраз Дерева Життя, що символічно єднає Небо і Землю. Так вшановується природа, Сонце, зелена рослинність»

У Лютеньці «віху» встановлюють на кожному кутку села, ніби змагаються, чия ж буде краща.

Ми станемо учасниками цього магічного обряду: долучимося до прикрашання «віхи», заспіваємо та затанцюємо!

Неочікуване відкриття, правда? Багата скарбами наша Полтавщина! І вони чекають своїх поціновувачів. Всі скарби та скарбики гадяцького краю ми готові покласти разом з Вами у “Скарбничці мандрів”.

А Ви готові?

Вартість участі у пошуковій експедиції – 450 грн (транспорт, екскурсійне обслуговування по маршруту, страхування на час подорожі).

Детальна інформація за телефонами:
0503056049, 0972819598, Наталія