Адмінресурс і вбивство демократії: чому політична агітація в лікарнях − це зло

Кожного дня політики руйнують демократію, використовуючи адмінресурс. Ляшко, Тимошенко, Порошенко, екс-регіонали − всі грішать цим і агітують у лікарнях і медзакладах. Замість того, щоб рятувати життя та здоров’я пацієнтів, адепти клятви Гіппократа мають слухати про підвищення зарплат до тисячі доларів, погану роботу Міністерства охорони здоров’я та покращення життя опісля виборів.

 

Адмінресурс у дії: як це працює

 

Візьмемо пересічний український обласний центр. У ньому є 5-7 міських, обласна, районна лікарні, поліклініки в мікрорайонах, травмпункти, стоматологічні кабінети. Усі ці медзаклади фінансують із міського, обласного та державного бюджетів − за кошти платників податків, тобто наші з вами гроші.

 

Умовний політик від якої-небудь політичної партії хоче агітувати за свого кандидата. Мітинг організувати − потрібен час, дозвіл міської ради, намети. Та і хто прийде на той мітинг. Простіше піти в лікарню, прихопити із собою кілька пакетів із подарунками та партійною символікою. Під час зустрічі достатньо сказати, що твій кандидат підніме зарплату медикам. Далі − рознести в пух і прах медреформу Уляни Супрун і вуаля: прихильність до тебе та твоєї політичної сили вже в кишені. Теоретично. А щоб ця прихильність була в кишені практично − треба подарувати лікарні якусь техніку: апарат УЗД, кавомашину, телевізор, комп’ютер. Тоді вже точно медики цього закладу проголосують за тебе чи твого кандидата.

 

Та, як показує практика, хто б не був при владі, який би кандидат не перемагав,  зарплата медиків як була мінімальною, так і залишається.

 

А результат агітації такий:

 

  • Політик пропіарився на лікарях;
  • Медики годину слухали його промову замість того, щоб приймати пацієнтів і виконувати свою роботу;
  • Репутація цього медичного закладу від такої агітації може постраждати;
  • Політична сила здобуває собі нечесну та необґрунтовану перевагу в порівнянні з іншими партіями та кандидатами.

 

Та це лиш умовний «м’який» приклад використання адмінресурсу. Далі − може бути ще гірше.

 

Лікарі на виборах: як медиків «зганяють» на дільниці спостерігачами

 

Міністерство охорони здоров’я та Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) випустили брошуру «Збірник типових ситуацій зловживання адміністративним ресурсом і незаконної агітації у закладах охорони здоров’я».

 

Там описані типові ситуації, які стосуються поняття адмінресурс. Наприклад:

 

Ви – головний лікар районної лікарні комунальної власності. Ви отримуєте дзвінок від начальника відділу охорони здоров’я районної державної адміністрації, який у наказовому тоні повідомляє, що ви зобов’язані забезпечити членство п’яти працівників вашої лікарні в дільничній виборчій комісії від одного з кандидатів на пост Президента України.

 

Що не так із цією ситуацією?

 

  • Це адмінресурс. Головний лікар використовує свої повноваження аби примусити вас працювати на певного кандидата.
  • Участь громадян у виборах − добровільна. Примушування − кримінал.
  • Якщо ви погоджуєтеся, то стаєте співучасником злочину.

 

 

Що робити в такій ситуації?

 

  • Не виконувати вказівок головного лікаря. Прикиньтеся хворим, відпросіться, вигадайте щось аби не вчиняти цей злочин. Повідомте про це в поліцію.
  • Розкажіть спостерігачам громадянської мережі «Опора». Вони моніторять порушення на виборах, аналізують та роблять статистику щодо них.
  • Напишіть анонімне повідомлення проекту «Democracy.watch». Вони фіксують такі порушення, складають онлайн-карту на тему адмінресурсу.

 

 

Якщо до вашої лікарні чи поліклініки завітав хтось із політиків чи кандидатів − також повідомте про це. Бо агітація в медичних закладах − незаконна.  У вас забирають робочий або вільний час, вам нав’язують неперевірені факти та інформацію. До прикладу: кандидат однієї з партій говорив лікарям, що 70 тисяч медиків уже виїхало за кордон через реформу сфери охорони здоров’я. Звідки в нього такі цифри − він не сказав.

 

Політична агітація в лікарнях − зло. Зло, яке щодня непомітно вбиває демократію та право людини на вільний вибір, право розпоряджатися робочим і вільним часом. І доки політики користуватимуться лікарями для пропаганди своїх обіцянок − доти медики й отримуватимуть низьку зарплатню, а країна потопатиме в корупції та брехні далі.

 

Роман Коржик, редактор порталу Democracy.watch 

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *