МАРС У ШКІРІ. ФІЛОСОФСЬКА ПОЕЗІЯ ТА АВАНГАРДНИЙ СТИЛЬ Валер’яна Сенчика
Добірка авторських віршів молодого спудея-філософа. Його звати Валерʼян Сенчик. Автор міркує про давні міфи та кладе їх лекала на сучасні культурні мапи. Всі гріхи молодому автору можна простити, читайте, не грішіть та пишіть свої есе та аналітику на творчість даного поета….
Пасмагонія
Ано антхос
Той хто дивиться вгору
І бачить богів
Я дивлюся прямо
І бачу одного
І до біса ти смертний
І до бога ти мій
Ми спільнопоклонні
І ідол і паства
І шлемо прокльони
Безцілункових засух
Поціловані сонцем
Приголублюєм світ
І як же пре красно
Що цей шлях він не вічний
А занадчудернацький
І сузірний ведмідь
Нам запалює тачку
І ми вже країна
І ми у вогні
Немає нам краю
Без меду і раю
Nein sagen können
Собі кажемо ні
Сублімуєм безжально
І стискаємось в сні
І пливем у чорнилі
І поет!
Це для нас очевидний condom
Без плотських утіх
Тваринно серйозні
(Tierischer ernst)
L’esprit est un don.
Дух — це дар
Божий та доволі безбожний
І даром нам дух надсилають з небес
І думаєм хух, думаєм, скільки можна
Далі і далі
Лиш думать
Про
Сенс!
І внизу нас чекають
І на небі нам заздрять
Такі ми шикарні
І мудрі як слон
Такі неквапливі
Не мудруй, Ганнібале
Засурмлю я і розбіжаться слони
І коли серед пустки їх більше не стане
Хто там залишиться?
Ми.
Мить
Я
Ти
Ми собі кажемо так
Ти—
Ша
Ми
Мичимо
***
Линучи, як луна, по кавовій гущі безсоромного міста, що наважилось протиставити себе річці
Линучи, як луна, по кавовій гущі безсоромного міста, що наважилось протиставити себе річці
Котячись по кавовій річці, що наважилась протиставити себе облюбованому місту
Будучи облюбованим і кавою, й містом, з’єднуючи їх діалектику не легку
Виборсуючись по досвідах вдосвіта
Без досвіду знаючи уже істину
Знаючи, шукати
Шукати й линути
Відбитків торкатися
Гітарної шкіри
Підставляти свою
Бажано не підставлятися
Представляючись щиро
Представляти легіт східний
Що до мене, легеня, лине
Готувати легені для подихів
Спільно
Кореневих
Артефактів пам’яти
Гітарна шкіра вже пом’ята
А руки досі шукають
Не вірять
Бундючаться
І досі чекають
І слова, що на язиці,
Крутяться
Набирають обертів
І знають і вірять
Що будуть сказані
Ще трохи
Ще трошки
Вже близько
Бачиш? Дим
Дім стає щодня ближчим
Чуєш, як шум псевдобарокових стін
Стає твоїм
Ні,
Не віриться
Так, бундючиться
І вже струни собі труни гадають
Їх маленька смерть
А для кісті мало
Бог не грає в кості
Із таким щасливчиком
Почуй мене
Я вдихну у тебе
У даль
Живчиком
Бо на вулиці Миколи давно не віяло
Десь поблиз Декарта
Сумніви присутні
Що я пізнав суть
Без твоєї сукні
Враховуючи фактори
Моїм дебатним актОром
Буде не суспільство
Бо в Миколи в словнику задостатньо тісно
Скрипає, але щось не кріпко
А від квінтів в небі застрелилась зірка
Щоб світити дорогу
Щоб далі стали ясними
І завжди жеби було далі
Але якщо Аполлон нам заздрить
І відключить карлика
І Миколи, Декарт
І усі присутні
Якщо поринуть нас непросвітній темряві
То хай
Навіть краще
Головне хай полишать
Будемо
Тертися
Оголеними зубними нервами
***
Розсіяний, з відтінком жовчі, ліхтар
Розсіяний, з відтінком жовчі, ліхтар
Зігріває мудрі шари тротуару
А мій одяг під ним, сплітаючись з шкірою,
Відбиває непевне мерехтіння
Запах парфуму, що наважився пахнути тобою,
Непоґано гармонить з тінню
І букви пам’ятника, шептучись між собою,
Міняються місцями, даючись вітру
І я, як вони, завжди несталий
І ти, як завжди, не звертаєш уваги
На літери
Це слов’янський гуркіт
Захлоп
Вдих
Мазок
Падіння
Скрип
Розлита
Конституція
Тіла
Вирвана
Сторінка
Дві
Помазана
Заслинена
Помазанка
Сирна
Гуркіт
Скрип
Язик
Тебе
Торкає
Скрипниківка
Спуск
Падіння
Кайдан
Тканини
Подих
Зойк
Шелест
Волосся
Тягне
Вирви
Затиск
Хват
Ах
Мат
Без шаху
Сила
Бус
Гойдає
Чи знаєш
Ти
Що
Гебреї
Бомбардують
Персів
Чи знаєш
Ти
Хто торкає
Їх
І не
Кається
І не
Кається
А ти
Все
Одно
Приймаєш
Сповідь
А
В
Густ
Ок
Та
Він
‘ян
Знаєш
Як це
Блаженно
Коли називаєш
Його
На
Ім
‘я
І як
Не
Свято
Це може бути
***
А потім я падаю
Співпадіння
Співаю і падаю
Ми падаєм
Падаємо променисто
Співаючи
Співаючи у безодню
Падаючи
Бо чим більше падаєш у безодню
Тим більше
Тим більш
Тим більше вона
Стає байдужою
Бо вона безодня
Без одна
Одна, але без
Без дна
Одна,
Без
Спів
Спів,
Падіння
Співаєм і падаєм
Попадаємо у саме Дніцше
Чужим словотвором
Із ароматами розтопленої у чаї вафлі
***
Я випущу дим і парниковий ефект
Дасть айсбергу поплавитись молодим
Розколе його, здіалектить
Грета надсилатиме мені кохальні листи, вирубуючи ліси
І глобально закінчить
Моя сигарета
Досмаковуючи залишки уст
Лоно природи and I so alone
Хмурне кладовище і перлів тут клад
Оббльоване місто як цвіт як смарагд
Віддай своє вухо, вангог, мій вангог
Обмасти мій живопис, лівачок, лівачок
Здери цю октаву
Наламай мені вальс
Залий в моє горло вугльокислий газ
Скасуй мене, примо
Не занадпримітивно
Попідкидай вакцини
Хай шириться сифіліс
Хай плодиться cancer
Хай вибухне пластиком
Стратосферний вчорт карцер
Пристрасно стратити
Стерти на атоми
Тома Аквінський
Писав
Греті Тунберг листи
Він казав їй
Ти йому не лести
Але вона заборонила голубину доставку
Я доп’ю свій гараж
Я підтягнусь в цю балку
Із двадцять раз
Пару гейських жартів
І вечірній намаз
Пару перечитаних листів
Пару термінів у словнику
Щось про агапе
Щось про манію
Я лікував мартіні свою графоманію
У моїх сусідів на килимку свастика
Томе, не втомлюй
Яка вхрін схоластика
І закони логіки вкинуті убогіки
І епікур ніжно у сторонці курить
На моїй сторінці самоонанізми
Я випав з зірки
В яму на обочині
Ох який я мачо
Ох який я кончений
Який же я нарваний
Який же ж і марний
Який же дешевий
І водночас з мармуру
Сонце, відступи мені македонського
І гордіїїв вузол
З язиком м’ім — друзі
Розріж мене, томе
Перероби, грето
На щось грандіозне
На чайний пакетик
І киньте у море
До айсберга суто
І суте моє змішається з димом
Коли вітер відправить до запльованих вікон
Не три мене, люба
Я сам себе витру
Я сам себе кину
Я сам себе хочу
Я сам кип’ятком на себе
Надро
Щу
Меду ложку
Устами ти витреш
Глобально закінчусь
Локально — залишусь
СПОДОБАЛИСЯ ВІРШІ? ЗАКИНЬ АВТОРУ ДОНАТ – ОСОБИСТО.
Підтримай молодого поета, який збирає кошти, аби видати міні-збірку віршів та почати свій шлях на літературній сцені.
Посилання тут – клікай на банку Кисарю Писохіті!
Post a comment