
Як Верьовка створив найвідоміший хор в історії України?
Єдність — саме цією характеристикою славиться український народ, а пісня споконвіку була потужним інструментом для цього єднання. Особливо це відчувається, коли слухаєш хори. Деякі з них досягли такої майстерності, що їх ознаменували національними. Про найвідоміший з них читайте в нашому матеріалі.
Хто такий Григорій Верьовка і чому саме його іменем названо хор?
Національний хор України імені Верьовки відомий на всю країну та поза її межами. А все почалось ще у 1943 році з Постанови Ради Народних комісарів УРСР. Тоді наказали створити хор, який мав сприяти розвитку українського хорового та музично-хореографічного мистецтва. Художнім керівником і головним диригентом призначили наукового співробітника Інституту фольклору Академії наук УРСР Григорія Верьовку. Саме він вирішив, що хор має бути народного спрямування.

Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів
Учасників хору шукали по містах, селах, і навіть на фронті…
Виконавців до хору його очільник обирав особисто. Для цього він об’їздив чимало міст і сіл у пошуку талантів, і це дало результати. З міста Миргород запросили 16 співаків-кобзарів, серед них був і майбутній бандурист, автор численних композицій для народних інструментів Іван Скляр. У Полтаві Верьовка натрапив на ансамбль бандуристів і вмовив їх приєднатися до колективу. Згодом новина про набір до народного хору потрапила в газети, журнали та на радіо. А деяких артистів навіть розшукували листами на фронті за допомогою польової пошти.

Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів
Брак коштів на костюми, переїзди та інші проблеми хору, спричинені війною
Спочатку колектив розташувався у Харкові, а згодом, коли окупаційні німецькі війська в листопаді 1943-го відступили від Києва, колектив переїхав до столиці. Однак аж роком пізніше керівникам вдалося з’єднати київську та харківську групи. На той момент хор налічував приблизно 134 учасники.
Хор був настільки важливим, що на першу відкриту репетицію у 1944-му прийшли представників Ради народних комісарів УРСР. Тоді хор показав 15 номерів свого репертуару. Перший концерт відбувся згодом у столиці — на нього прийшли близько 300 слухачів. Хор відіграв чимало концертів не лише на сцені, а і в госпіталях і військових частинах, чим підтримував військове і цивільне населення.

Державний заслужений академічний український народний хор ім. Г. Г. Верьовки під час виступу. Київ, лютий 1984 р.
Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів
Хор виступав у національному вбранні, бо Верьовці хотілось представити Україну саме таким чином. Однак у воєнні часи одягнути та взути весь колектив було проблемою. Тож іноді на концертах на перед вишиковували чоловіків, а жінок ставили в другий ряд, адже вони не мали концертного взуття і виступали у звичайних чоботях.
Оновлення складу та перша хорова навчальна студія
Склад хору постійно оновлювався. Для пошуку талантів 1962 року створили хорову навчальну студію. Туди прийняли 25 юнаків та дівчат на 2 роки. На той час в Україні вже виникло багато професійних хорових колективів з народною манерою співу, але не існувало жодного навчального закладу, який би готував професійних співаків для цих хорів.
Існування хору після Григорія Верьовки
1964 року відійшов у вічність засновник хору Григорій Верьовка. Того ж року колективу надали його ім’я та присвоїли статус заслуженого хору. На заміну Верьовці пришов Анатолій Авдієвський. Він створив блискучі програми українських народних пісень. Керував хором Авдієвський понад 50 років.
Хор імені Григорія Верьовки сьогодні
Зараз репертуар хору складається з понад 1000 композицій. Переважно це фольклор, твори українських композиторів, пісні й танців інших народів. Значна частина обробок українських пісень, що хор виконує дотепер, була здійснена ще Григорієм Верьовкою. У другій половині 2010-х колектив також виступав з кримськотатарськими й угорськими композиціями, прагнучи відобразити специфіку різних регіонів України. Також там були й польські твори — їх додали під час мистецької співпраці з польськими музикантами.
Сьогодні Національний заслужений академічний український народний хор України імені Г. Г. Верьовки налічує понад 150 учасників — це найбільший професійний хор в Україні. Колектив став постійним гостем державних заходів. Хор нагородили чималою кількістю національних і міжнародних відзнак, зокрема за великий внесок у справу миру й дружби між народами він отримав срібну медаль Всесвітньої ради миру.
Такою тривалою і насиченою є історія Національного хору імені Г. Г. Верьовки. Попри складнощі існування в умовах воєн, перебудов, революцій і змін, у його учасників завжди залишалися одна й та сама мета — прославлення української музики та нестримне бажання показати, яка багатогранна наша мистецька спадщина.
Фото на обкладинці — СТОПКОР
Авторка матеріалу — Мар’яна Панчак
Post a comment