Крути: пісні, що розкажуть більше

Традиційно щороку, 29 січня, ми згадуємо про героїв Крут. Історія про молодь, яка добровільно приєдналася до захисту станції в 130-кілометрах від Києва, обросла мітами та легендами. Суперечки точаться щодо всього: починаючи датою бою й кількістю учасників, закінчуючи значенням цієї битви. Втім, є дещо беззаперечне в коментарях усіх істориків: бій під Крутами — доказ, що в тодішній УНР була молодь, готова боротися за Україну на діях. У цій добірці ми зібрали пісні, які вшановують пам’ять захисників Крут і прославляють їхній вчинок.

 

Гурт «ВЕРЕМІЙ» feat Ярослав Джусь і Шпилясті кобзарі — «Сповідь розстріляних душ»

Пісню випустили у 2018-му до сотої річниці бою під Крутами. В описі до відеороботи автори прокоментували її так: «Все вже написано і перенаписано на цю тему до нас… Єдиний наш коментар – це наша пісня».

Для створення композиції об’єдналися київський рок-гурт «ВЕРЕМІЙ», відомий поєднанням року і фолку у своїй музиці, півфіналіст «Україна має талант-2», Ярослав Джусь і заснований ним гурт бандуристів «Шпилясті кобзарі». У тексті декілька разів повторюється приспів з ключовими словами: «Відлітай, душе вільна, нескута. Відлітай плаєм, пам’ятай Крути».

 

Гурт «Журборіз» — «Юним»

Гурт «Журборіз» створився з пластунів, навіть його назва походить від пластових псевдонімів учасників: «Журба» у Володимира Скоробського й «Різун» в Олександра Лінчевського. Перший відомий як відновник молодіжної скаутської організації «Пласт» в Україні, другий — як заступник міністра охорони здоров’я України у 2016-2019 роках.

Те, що учасники гурту не були професійними музикантами не завадило їм випустити два компакт-диски з патріотичними піснями, серед яких і «Юним». У пісні автори вшановують подвиг захисників Крут, згадують видатних українських військових діячів, зокрема Мазепу, Виговського й Сірка, та закликають: «…гартуйся до бою, і дух своїх предків заклич».

 

Гурт «Тінь Сонця» — «Ніколи не плач»

Пісню «Ніколи не плач» представили у 2013 році, приурочивши її вихід до 95-ї річниці бою під Крутами. В основі тексту — вшанування пам’яті героїв Крут і заклик боротися далі й ніколи не плакати «на радість орді».

Кліп до цієї пісні вийшов через рік, у 2014-му, і вже містив у собі нові сенси: крім прославлення захисників Крут з’явилися порівняння з Революцією Гідності й кадри з неї. Через це останні рядки тексту — «…ще стане на всіх цієї борні! Ніколи не плач…»  —  почали сприйматися по-іншому (слово «борня» означає боротьба).

 

«Пам’яті тридцяти»

Багато музичних адаптацій створили на один з найвідоміших віршів про бій під Крутами «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини. Ще б пак, адже цю поезію вивчають навіть у шкільній програмі. Першою поклала цей вірш на музику Марія Бурмака.

Ще одну адаптацію «Пам’яті тридцяти» зробили учасники проєкту «АПОКРИФ». Це стало частиною рубрики «ПоРЕПані вірші», де поезію українських митців перетворюють на реп.

 

Саундтреки до фільму «Крути 1918»

Розповідаючи про пісні, пов’язані з подвигом героїв Крут, неможливо не згадати про музику, що стала провідною в кінострічці «Крути 1918». В основі фільму — реальна історія битви під станцією «Крути».

Головний саундтрек написала співачка Христина Соловій.

«Музику я написала на вірш «Отсе тая стежечка» улюбленого Івана Франка – видатного поборника української соборності. Пісня написана більше п’яти років тому, а текст – у минулому столітті…» — так розповідала співачка про роботу над ключовою піснею фільму.

Також Христина Соловій переспівала пісню «Холодно» гурту «Океан Ельзи», що стала саундтреком до фільму саме в її виконанні.

У фільмі можете почути також пісню «Чорна Рілля» рок-гурту «Гайдамаки». Вона стала ще одним саундтреком до стрічки.

 

Бій під Крутами важливий як символ героїзму української молоді, яка разом із досвідченими військовими змогла не лише стати прикладом мужності, а і гідно виконати поставлене бойове завдання. Захисники Крут сповільнили просування більшовицьких військ до Києва, чим виграли час для придушення повстань у столиці (які, авжеж, також підтримувалися більшовиками) та проведення таких важливих для УНР перемовин у Брест-Литовську. Якби не 500-600 захисників, які обороняли Крути й робили це дуже якісно, більшовики змогли б дістатися від станції «Крути» до Києва за кілька годин, вони ж на це витратили п’ять днів. Тож значення цієї битви очевидне, і зараз особливо важливо пам’ятати про такі епізоди нашої історії. У них — відповіді на питання про наші майбутнє, перемогу й шлях, бо назва цього шляху — боротьба.

 

Фото на обкладинці — Вечірній Київ

Авторка матеріалу — Роксолана Кривенко