
Ви не знали цього про Гулака-Артемовського: 6 найцікавіших фактів про композитора

Семен Гулак-Артемовський
Фото: ukrinform
16 лютого – День народження видатного українського композитора, співака, драматурга й автора однієї з перших українських опер «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Відібрали найцікавіші факти про нього, щоб зробити ваше знайомство з музикантом максимально захопливим. А чи знали ви, що…
1. Походив з давнього козацького роду.
Семен Гулак-Артемовський і його сім’я вважалися прямими нащадками генерального обозного Війська Запорозького, наказного полковника Івана Гулака. Стрілецький лук був символом родового герба їхньої сім’ї.
2. Гулак-Артемовський мав стати священником.
Усі члени роду Гулака-Артемовського ставали духовними наставниками, за винятком його дядька – Петра Гулака-Артемовського, який обрав шлях байкаря й професора Харківського університету.
Не продовжив сімейну традицію і Семен Гулак-Артемовський. Він, хоч і навчався в Київському повітовому духовному училищі, проте богослів’ям цікавився мало. Після смерті батька у 1830 році хлопця відрахували з училища, однак він не залишився без роботи. Митрополит Євгеній швидко помітив талант Семена та запросив його співати в хорі Софійського собору. А згодом Гулак-Артемовський почав співати вже в хорі Михайлівського Золотоверхого монастиря, де швидко набув популярності та став провідним солістом.

Семен Гулак-Артемовський
Фото: ukrinform
- Був знайомий із Тарасом Шевченком.
Семен Гулак-Артемовський присвятив Тарасу Шевченку пісню «Стоїть явір над водою». Шевченко натомість добре відгукувався про співака та щиро захоплювався його творчістю:
«Тепер через день дають «Руслана і Людмилу». Та що то за опера, так ну! А надто як Артемовський співа Руслана, то так, що аж потилицю почухаєш, – далебі правда. Добрий співака, нічого сказати», – писав Тарас Шевченко в листі до мецената Григорія Тарновського.
- Втратив голос, але успішно вийшов із ситуації.
З плином років Семен почав втрачати силу голосу, але він знайшов себе у новій справі – написанні опер. Його перу належать «Картина степового життя циган», «Українське весілля» і «Ніч напередодні Іванова дня».
Проте вершиною його творчого життя стала опера «Запорожець за Дунаєм», сюжет якої Гулаку-Артемовському підказав історик Микола Костомаров. Вона мала неймовірний успіх – протягом сезону її ставили 13 разів. Гулак-Артемовський особисто виконував головну партію Карася. Проте для імперського театру опера виявилася занадто українською, тож після тріумфального сезону її зняли з репертуару.

Видання опери 1863 року
Фото: вікіцитати
5. Талановита людина – талановита у всьому.
Семен Гулак-Артемовський мав хист до малювання: створював декорації до вистав, робив художні мініатюри, зокрема на слоновій кістці. Також мав у скарбничці талантів інженерні навички. Гулак-Артемовський уклав «Статистико-географічні таблиці міст Російської імперії» та розробив проєкт петербурзького водогону.
- НБУ видав монету з портретом Гулака-Артемовського
15 лютого 2013 року, до 200-річчя від дня народження Семена Гулака-Артемовського, Національний банк України видав срібну колекційну монету з портретом видатного українця.

Колекційна монета до 200-річчя від дня народження Гулака-Артемовського
Фото: uCoin
Авторка матеріалу – Вікторія Рудзінська
Post a comment