ДІАЛЕКТИКА УКРАЇНЦЯ або як нам миритися з поляками?
Українці сперечаються про Пантеон Героїв, поки російські шахеди руйнують київські мости, а поляки напряму говорять, що зі Степаном Бандерою ми у ЄС не зайдемо. Дивлячись на весь цей апокаліптичний рагнарьок, українці бачать реальні ознаки апокаліпси: голод в Олешках та чуму на території так званої Росії.
Постає питання: що робити?
Ну, по-перше – донатити українським анархістам які воюють. “Чорний Стяг” відкрив збір для анархістів, які воюють на фронті – треба підтримати збір. Анархісти хочуть їсти, але щоби їсти, потрібно спочатку ворога здолати. Натискай на попереднє ренчення і донать!
А тепер увага. Поляки насправді сказали отаке:
«У вас є стільки бездоганних героїв, які зараз захищають країну».
Саме в такий спосіб міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський порадив українцям бути «більш обережними» у виборі історичних постатей та наголосив, а точніш тонко натякнув: ви можете обирати, яких героїв здіймати на прапори сьогодні.
І от про це хочемо з Вами нині поговорити.
Людям завжди потрібні герої. Навіть якщо людина каже, що їй герої не потрібні – вона бреше. Ми завжди рівняємось на когось, із когось беремо приклад, когось обожнюємо чи любимо. Це все поки-що рівень індивідуальний. А якщо перейти на рівень колективний, то постає питання – чи треба нам колективні герої, чи може буде достатньо, щоби люди маои просто індивідуальних героїв.
Якщо пірнути в сутність усіх теоретичних знань і наук, то десь там на самому дні, побачимо міцний грунт такої базованої істини: вся культура – це завждди наслідування, це завжди отримання досвіду і ретрансляція цього досвіду в реальному часі, в реальному житті.
Тож, якщо на колективному рівні нам не потрібні герої, то нам точно потрібні спільні цінності, а цінності завжди репрезентують конкретні люди, конкретні лідери.
Тож нам потрібні спільні лідери: як сучасні, так і спільні лідери з минулого.
Якщо це справді так, то давайте подумаємо, а чи справді Степан Бандера та Роман Шухевич підходять на роль таких лідерів.
Звісно ж, для мільйонів українців Бандера та Шухевич – це герої. Але чому? Бо вони воювали за Незалежну Українську державу.
Але ж хіба держава – це головна цінність, найбільша ціль кожного українця?
Звісно ж ні!
Тут можна сказати, що це все логічно, що держава це тільки інструмент для збереження нації, що нація понад усе і так далі.
Але частина наших прогресивних читачів точно задумувалася на тим, що держава – це дуже нестабільний, неякісний і часто шкідливий інструмент у боротьбі за збереження нації.
Він просто не працює повноцінно, а відтак не дає необхідного результату. Звісно ж, росіяни на нас напали, але до цієї агресії були готові саме добровольці, люди низової ініціативи, але не держава.
Тому українець має бути інтернаціоналістом і саме в такий спосіб захищати свій народ від знищення державою як фашистсько-кремлівською, так і ліберально-корупційною.
Тож Бандера та Шухевич не підхолять для пантеону. Бо ті часи, коли держава була головною цінністю – минули. Бюрократія держави не здатна навести лад в країні, на це здатні тільки низові ініціативи.
Тож хто може стати героєм для українців і одночасно подобатися і полякам і усім іншим? Першочергово, це сучасні українські герої, які захищають Європу від рашистів.
Якщо ж брати героїв з минулого – то це буде Нестор Махно та інші бійці Революційної Повстанської Армії України (РПАУ).

АНАРХІСТИ РПАУ 1919
Про історії окремих маловідомих бійців РПАУ ми ще розкажемо.
А поки час відпускати націоналістичне минуле України, й будувати її низово-ініціативне майбутнє, в якому наша країна буде федерацією вільних громад, професійних спілок та численних низових ініціатив.
Там де держава не здатна захистити свій народ, народ мусить самоорганізовуватися! І тому лідери нам потрібні відповідні!
Нестор Махно умів самоорганізовуватися та навчав цьому мистецтву інших. Саме час продовжувати його справу!
ВІЛЬНА, ЄДИНА, САМОВРЯДНА УКРАЇНА!
ВІЛЬНА – від капіталізму, імперіалізму, рашизму та корупційної бюрократії.
ЄДИНА – у створенні кооперативної власності на всі підприємства та установи.
САМОВРЯДНА – у можливості народу будувати незалежні органи управління та керівництва на місцях, без посередництва депутатів, чиновників та інших крадіїв народних ресурсів.
Захар Беркут та селяни з тухольсьокої громади самі вигнали монгольських завойовників, в той час як представник центральної влади – боярин Тугар-Вовк зрадив і перейшов на сторону окупанта.
Нестор Махно зібрав велике українське військо для захисту рідного краю, в той час коли Центральна Рада просрала військо і не змогла дати відсіч загарбникам.
Так, Махно помилився, що певний час співпрацював з більшовиками, але він свою помилку виправив – і це головне. Тож незабаром розкажемо вам, як бійці РПАУ били більшовицьких загарбників.

Post a comment