Вітовський: сотник, який змінив історію
Він захищав Україну на міжнародних переговорах, коли про нас узагалі ніхто не чув й не знав. Він був письменником, військовим, спортсменом, а ще йому вдалося організувати взяття міста Лева та здійняти над Львовом синьо-жовтий стяг.
Розповідаємо 10 історій про сотника, який змінив одну глобальну історію – історію України.
Радикальний політик
Дмитро Вітовський народився 8 листопада 1887 року й вже з молодих років активно поринув у бурхливе море української політики. До 27 років він устиг стати членом головної управи Української радикальної партії. Ні, це не партія Олега Ляшка, це партія Івана Франка, все ок. І у 27 років Вітовський не застрелився як Курт Кобейн. Чому? Бо до того часу встиг активно подвіжувати у радикальних драгоманівських гуртках.
Що це були за гуртки? Ну, Михайло Драгоманов, як ви знаєте – український науковець, політичний діяч. Але він був настільки сильним соціалістичним філософом, що по-суті придумав, винайшов українську версію соціалізму, комунізму та марксизму – громадівство. Згідно з цією ідеологією, українці мали об’єднуватися, локально, на місцях у громади й мутити активне життя – засновувати підприємства, кооперативи, виробляти продукцію, продавати її, спільно працювати. І так по всій Україні.
Михайло Драгоманов
Простіше кажучи, громадівство – це як марксизм, тільки можна мати свій бізнес, але відкривати його не самому, а зі своїми кентами й ділити прибуток по чесному, а робітникам – платити по-справедливому.
Ми досі не розуміємо, якого біса українці бідні, коли у 19 столітті Драгоманов придумав ідеологію крутіше ніж, у Карла Маркса, під його впливом Кирило-Мефодіївське братство проголосило ідею, що в Європі має бути федерація слов’янських народів на чолі з Україною, а Дмитро Вітовський ці ідеї пропагував на Галичині з 1904 по 1914 рік?
Співзасновник Українських січових стрільців
Якби Січові стрільці мали франшизу та розповсюдили її у кожен регіон країни, то Україна б давно була вільною й самостійною. Хлопці зарекомендували себе, як один з кращих бойових підрозділів австрійської армії й це пряма заслуга нашого Дмитра Вітовського.
Кокарда Легіону УСС
Ефективність роботи УСС Дмитро Вітовський почав доводити як тільки йому було доручено формувати перший курінь УСС.
Штурмова бригада УСС
7 вересня 1914 року Вітовський офіційно став сотником і його було призначено командиром сотні третього пів куреня отамана Степана Шухевича. Наприкінці місяця його стрільці вже виконували перші бойові завдання – билися проти російських загарбників.
Бив солдатів відомих російських генералів – Брусилова та Каледіна, воював на горі Маківка
Січові стрільці під командуванням Дмитра Вітовського добряче всипали перцю загарбникам. При чому, не аби кому – а військовим підрозділам, якими командували найвідоміші російській генерали – Брусилов та Каледін. Ну, про Брусилова ви певно чули, бо Брусиловський прорив, а Каледін воював проти більшовиків під час громадянської війни в Росії.
Після бою на горі Маківка Вітовський взагалі отримав медаль “За Хоробрість”.
Бійці УСС, квітень 1915 р.(фонд збірка, Мейл-Арт Музей, м. Львів).
А влітку 1915 року відбулася Горлицька операція німецько-австрійських військ і російська армія залишила майже всю Галичину. Дмитро Вітовський та УСС також долучилися до військових операцій та були відзначені австрійським командуванням.
Вітовський відмовився присягати Австрійському Цісарю
Радикалізм у мирному житті – це одне. Можна бути мамчиним революціонером, кричати на зборах таких же як ти борців, а коли справа йде до діла – сісти на дупу. Однак, Вітовський таким не був. Як тільки почалася війна – Дмитро відразу показав свій норов австрійському командуванню: українці бійці, яких очолив сотник, відмовилися складати присягу Цісарю та присягнули на вірність Україні.
Відкривав школи на території звільненої Волині
1915 року австрійські війська звільнили землі Волині від російської окупації. Нагадаємо, що 1793 року частина Волині була окупована московитами.
І от під час Першої світової Волинь звільнили й Дмитро Вітовський отримав завдання – поповнити ряди УСС та займатися агітацією серед місцевого населення. Вітовський обрав просто ідеальну форму агітації: галицькі українці не просто ходили й кричали по волинських селах, що Австрія – краща, а Україна – буде вільною. Вітовський почав створювати корисний контент – він відкривав на Волині школи.
Він відкрив 46 українських шкіл, де вчителі – січові старшини і стрільці, викликані на Волинь, – навчали більше ніж 800 дітей.
Український січовий стрілець вчителює в українській школі 1916 рік. bildarchivaustria.at
Всього ж до 1918 року було засновано близько 150 українських шкіл. Підручники для волинських дітей збирав спеціально організований у Львові комітет на чолі з істориком Іваном Крип’якевичем, з яким з Вітовський почав співпрацювати ще в університетський період.
Австрійці хотіли ліквідувати легіон УСС. Вітовський його відстояв
Незважаючи на те, що бійці УСС були найкращими в австрійській армії, Віденське командування вирішило ліквідувати український легіон. Чому?
Ну, по-перше, австрійці вже думали, що остаточно перемогли росіян й потреби утримувати УСС – немає. По-друге, значний вплив на австрійську політику мали польські аристократи, депутати й військові чини. Й коли було зрозуміло, що рано чи пізно народи Австро-Угорщини почнуть будувати свої національні автономії та держави, ці польські чини почали лобіювати у Відні таку ідею: вся Галичина має увійти до складу Польської держави.
Січові стрільці становили небезпеку для поляків, тому вони хотіли ліквідувати УСС. Але Дмитро Вітовський переконав австрійців не слухати поляків й залишити український легіон.
Опікувався українцями з російської імперії
Вітовський розумів, що українці, які є переселенцями з російської імперії чи воювали за Московію – такі ж самі українці, як і галицькі, закарпатські, буковинські. Тому він вибив у австрійської влади фінансування й допомагав як біженцям, так і військовополоненим.
Організував Листопадовий чин та проголошення української держави у Львові
31 жовтня Львів засинав як австрійське місто, а зранку, 1 листопада – прокинувся українським. І все – завдяки Дмитру Вітовському. Саме він, будучи членом таємної організації “Центральний Військовий Комітет” – організував план захоплення пошти, вокзалу, роззброєння військових частин та проголошення української влади у Львові.
Був письменником
Мало хто знає, але Дмитро Вітовський займався активною письменницькою діяльністю, публікувався у літературних журналах та навіть заснував деякі періодичні видання. А не знаємо ми про це, бо він писав під псевдонімом – Гнат Буряк. Отак.
Вітовський – перший міністр оборони ЗУНР, творець Галицької армії та дипломат
Як пише інститут національної пам’яті, 13 листопада 1918 року Вітовський як державний секретар військових справ підписав накази про створення 12 військових округ на території Східної Галичини й Буковини, часткову мобілізацію до регулярного війська, демобілізацію усіх військових частин Австро-Угорщини на теренах ЗУНР, затвердив текст військової присяги. Вітовський зумів сформувати важливий осередок державотворення. У його 18 відділах працювали молоді, але здібні старшини-фронтовики. Саме зусиллями Державного секретаріату у 1919 р. Галицька армія вже нараховувала близько 100 тис. вояків, мала 1400 старшин.
А на Паризькій мирній конференції 1919 року, він захищав соборність та незалежність України від прагнень Антанти віддати Галичину Польщі.
Вітовський особисто звернувся до президента США, заявивши:
«Український народ ніколи не змириться з польським поневоленням».
Роман Коржик, засновник журналу “Артефакт”
Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!
А це карта приватбанку:
4149 4991 1010 5317
А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!
Переглянути цей допис в Instagram
Post a comment