Не потрапив у реєстр – пензлюй, курва, у Манчестер: нотатки про реєстровців та Ординація Війська Запорозького

Ординація Війська Запорізького ненадовго відтемрінувала конфлікт, який десятиліттями визрівав між владою Речі Посполитої та козаками.

24 листопада 1638 року в урочищі Масловий Став відбулася велика нарад за участю козаків та керманичів Речі посполитої. Її скликали, щоби заново обговорити питання козацького реєстру після того, як Річ Посполита придушила козацько-селянське повстання під керівництвом Павлюка та Скидана.

Влада підготувала документ Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої». Ординація скасувала виборність козацької старшини й ліквідовано козацький суд. Козацький реєстр зменшувався до 6 тисяч осіб — 6 полків по тисячі козаків у кожному.


 

Потрапити в козацький реєстр – сложно, но возможно. І Манчестер, до речі, з’явився раніше, ніж реєстрове козацтво. Ану, знавці, коли? Правильно, Військо реєстрових козаків було створене універсалом короля Сигізмунда II Авґуста 2 червня 1572 року, коли було доручено коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому найняти з низових козаків на службу 300 осіб.

 

Триста, Карл! Як спартанців! Совпадєніє?

 

Менше з тим, Манчестер було засновано 79 року. І заснували його кельти, а потім на ще й римляни додали жару. Вірніше діло було так: кельти створили поселення Мансеніон, біля нього була річка, там була переправа і римляни її охороняли. Для охорони переправи створили фортецю Манкуніан. Думаєте, хулі це Манчестер Юнайтед називають манкуніанці. Ото ж бо!

 

Так от – що спільного між козаками та Манчестером? По факту – поки нічого, але тут ми хочемо розповісти історію про реєстрове козацтво. Ті козаки, які в реєстр не потрапляли – вже самі думали, як їм жити, куди йти та де найматися на службу за кордоном. Тому англійське місто Манчестер у нашому тексті виступає як абстрактний символ козаків-найманців, які ходили на службу до різних європейських володарів.

Отже. Польща та Литовсько-руське князівство об’єдналися. Утворилася Річ Посполита. Українські терени цієї держави були не повністю колонізовані та заселені, тому на кордонах часто-густо любили хазяйнувати татари, бандити та інша наволоч. Москва теж скалила зуби на ці землі, тож Річ Посполита мала зробити дві штуки:

 

  1. Почати колонізацію цих земель;
  2. Збільшити військо.

 

Землі у Речі Посполитій роздавалися лише шляхтичам. Не всі шляхтичі були магнатами – існував величезний прошарок дуже бідної шляхти, яка могла мати менше ресурсів для життя, ніж деякі вільні селяни.

 

Шляхтичі, які отримували землю часто були змушені нести військову службу. Але шляхтичі це нормально сприймали. Тому дуже багато українців хотіли довести новій владі, що вони шляхтичі – отримати землю та служити. А було багато козаків.

 

Тому влада Речі Посполитої й придумала: о, а створімо реєстрове козацтво.

 

Козаки не завжди були шляхтичами. Тому влада Речі посполитої думала: як же їх вписати у соціальну структуру нової держави. Ну й придумала реєстр.

Перший реєстр 1572 року налічував 500 козаків. Але козакам цього було замало – й це логічно. Бо, курва, 500 людей на такий великий кордон, 500 осіб проти татар, османів та московитів. Це смішно…

Стефан Баторій. Він запровадив реєстрове козацтво

Та все ж, ці 500 козаків не просто служили та отримували за це бабло, вони отримали спеціальний статус у Речі Посполитій. Їм давали право на самоврядування, окремий суд та право володіти землею. Юридично ці козаки не ставали шляхтою, але фактично базовий набір шляхетських прав, однак все ж – не такий широкий, як у шляхти.

Прийшов час і король Речі Посполитої збільшив реєстр. Особливо це було відчутно під час легендарної війни 1621 року, коли українці, поляки та литовці билися з Туреччиною. На той момент козацький реєстр налічував 3 тисячі. Та гетьман Сагайдачний у битві під Хотином прийшов із 40-тисячним козацьким військом.

 

Історик Віктор Брехуненко говорить про це так:

 

“Ну, як можна було увіпхати тих переможців-героїв Хотина у ці 3 тисячі? І це й була підстава збільшити реєстр. Козаки запитували: як же вони з Москвою будуть воювати, як із турками воювати, якщо їх так мало? Хто ж буде на допомогу приходити? Коли війна, поляки потребували надзвичайно багато козаків. А коли війна закінчувалась, їх виписували”.

 

Тож, як бачимо, влада Речі Посполитої не бажала постійно тримати козацький реєстр на рівні 20, 30 чи 40 тисяч осіб. Чому? Ну, звісно, на це були потрібні гроші. Таких коштів королівська казна не мала.

Але! 

Король міг платити козакам тільки у військових умовах. У мирний же час, король та сейм дуже легко могли надати козакам право займатися торгівлею або ж просто сказати: так, землю ми вам дали, ось на тій землі й створюйте села, беріть селян, ведіть господарство та роюіть що хочете, але як тільки війна – то ви одразу на фронт, у похід.

Остафій Дашкевич, ідеолог запровадження реєстрового козацтва

Влада Речі Посполитої запросто могла перетворити козаків на регіональну шляхту, але це несло їй іншу небезпеку – козаки дуже швидко могли заявити про намір відділитися від Речі Посполитої, створивши свою державу.

Так воно й сталося – козаки створили свою державу на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким. Це створення відбулося кривавим шляхом. У польській історії революцію Хмельницького називають Wojna domowa, себто – громадянська війна. Це дещо нагадує тактику нинішньої російської пропаганди, котра каже, що на Донбасі – не московська агресія, а громадянський конфлікт.

Бо Кремль не вважає Україну окремою державою. Так само і поляки не вважали козаків окремим станом, а Військо Запорізьке – іншою країною А от вони б мали так вважати, бо Річ Посполита утворювалася як держава трьох націй – поляків, українців та литовців.

Але, під поняття нація підпадали тільки шляхтичі. А ми вже казали, що український шляхтич та український козак – то різні соціальні групи в очах влади Речі Посполитої. Часто козаки були шляхтичі, а шляхтичі – козаками, але в цілому влада розділяла ці два стани.

24 листопада 1638 року в урочищі Масловий Став відбулася велика нарад за участю козаків та керманичів Речі посполитої. Її скликали, щоби заново обговорити питання козацького реєстру після того, як Річ Посполита придушила козацько-селянське повстання під керівництвом Павлюка та Скидана.

Влада підготувала документ «Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої». Ординація скасувала виборність козацької старшини й ліквідовано козацький суд. Козацький реєстр зменшувався до 6 тисяч осіб — 6 полків по тисячі козаків у кожному.

До реєстру вносили тільки тих козаків, які не брали участі у повстанні. Лише сотники та отамани могли бути обрані з козаків, які мали заслуги перед Річчю Посполитою.

Усі виключені з реєстру повинні були повернутися до свого попереднього стану. Замість гетьмана призначали старшого комісара козацького війська, який підлягав безпосередньо коронному гетьманові Польщі.

Комісаром реєстру призначався шляхтич Петр Комаровський, військовими осавулами — Левко Бубновський та Ілляш Караїмович. Серед сотників, яких обрали козаки, були та майбутні діячі національно-визвольної війни 1648—1654 років — Богдан Хмельницький та Федір Лютай.

Затвердження Ординації започаткувало період, який увійшов до історії під назвою Золотий спокій та тривав 10 років. За цей час козаки не підіймали великих повстань проти влади Речі Посполитої.

Однак, наступне повстання 1648 року стало початком кінця Речі Посполитої. Бо війна Хмельницького започаткує відділення Війська Запорізького, яке потім перейде у підданство Московського царства. Своєю чергою, Москва, отримає нові території, перетворить Гетьманщину із самоврядної автономної держави на свою провінцію та колонію, стане імперією та разом з Австрією й Пруссією розділить Річ Посполиту.

Як бачимо, погане ставлення поляків до українців коштуватиме їм втрати незалежності.


Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!

А це карта приватбанку:

4149 4991 1010 5317

А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!

 

 

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

More Readings