Вестерн про Голодомор. «Гіркі жнива» голлівудського кіно

23 лютого 2017 року в українському кінопрокаті з’явився канадський фільм «Гіркі жнива». Стрічка на голлівудський манер – зі стріляниною, вбивствами, вибухами, та шаленою любов’ю, змальовує історію одного села та двох закоханих, які вирішили всипати перцю комуністам, та відомстити за організацію голодомору і колективізації.

Перший дотик Голлівуду до української історії

Якби фільм про Голодомор 1932-1933 зняв дядечко Стівен Спілберг, то мабуть  кожен третій-четвертий думаючий та прогресивний американець дізнався про злочини сталінського режиму. Та що там американець – пів-світу любителів голлівудського кіно говорило би про Україну й ті страшні події. Однак, першим, хто заклепав блокбастер на тему нашої історії, став канадець Джордж Менделюк.

Це дебютний фільм, це перша тема, яка знайшла спільні точки дотику між історією України та кіновиробництвом по-голлівудськи. Адже, того, чого немає в медіа – того немає у головах людей. А кіно – це тобі те саме медіа, тільки художнє, ігрове, та від цього не менш впливове.

Чому радянські та російські пропагандисти назнімали тони плівки про Другу Світову, яку вони досі звуть Великою Вітчизняною? Бо це пропаганда, боротьба за голови людей. На перший погляд, сага про Голодомор теж може здатися пропагандою, однак це не зовсім так.

Радянський військовий кінематограф окрім героїки та подвигу «совітского» солдата (яка безперечно мала місце) не показував зворотній бік медалі – звірства НКВС, розстріли без суду і слідства, постріли у спину, 5 патронів під Сталінградом і тому подібні речі. Все було однобоко.

Історія Голодомору – інша справа. Українські націонал-комуністи, які свято вірили у соціалістичне будівництво, Леніна та Сталіна, в час Голодомору розчарувалися у більшовицькій політиці, осягнули свої промахи, власну участь у пропаганді того тоталітарного режиму. У фільмі «Гіркі жнива» це дуже яскраво показано.

Гіркі жнива 2

Канадський режисер зобразив слабку організованість селянства до збройного опору червоній владі. Так, боротися було непросто, бракувало зброї. Однак, епізод фільму, коли повстанці влаштовують засідку проти озброєних комуністів показує навіть елементарну неорганізованість українців у тій ситуації: треба було нападати, коли ворог ближче підійде, по команді, а гарячі голови кинулися в бій раніше, і тому втрати селянського загону сталися більшими, ніж могли бути.

Наше невміння дати своєчасний організований опір та відсіч ворогу – це наш гріх, за який ми і страждаємо. І винні в цьому подекуди політики, соціалісти, Винниченки, Грушевські, але є тут і велика доля вини народних мас, кожної людини окремо взятої.

Гіркі жнива 3

Та уже ж таки – «Гіркі жнива» це не тільки страждання, якими оповита ледве не 88 % української літератури, театру ну й кіно. Це вестерн, в якому є місце і для перемога. Це вестерн, який дає надію, там де її за означенням не мало би статися.

Бути глобальним 

Фільм «Гіркі жнива» вписує нашу історію у глобальний, світовий контекст. Що це значить? Вже давно пора серйозно говорити про українське минуле у світовому вимірі. Все що відбувається на планеті, або хоча би на певних континентах дуже часто має тісний взаємозв’язок. Перша Світова війна розвалила імперії – Російську, Німецьку, Австрійську, натомість створивши Українську Народну республіку та більшовицьку російську державу, яка потім захопила УНР, перетворивши її на одну із республік СРСР. У той же час Перша світова підкосила світову економіку, спрямувавши її у таке русло, що коли в Україні лютував голодомор, від Великої депресії лихоманило США, від інфляцій та знецінення грошей потерпала Німеччина, а Європу затопило безробіттям, яке поглинуло 30 мільйонів людей.

Тому історія Голодомору – глобальна, бо вона відбувалася в час великого світового трешу, і була його найстрашнішим проявом. А селяни тоді ще казали, і це зафіксовано у історичних джерелах: «радянська влада та їх колгоспи – це ж сатана і прокляття якесь».

Чому важливо бути глобальним? Є думка, що глобалізація витирає національні рамки та робить нації безликими. Однак, є протилежний погляд. Глобалізація – це шанс на виживання націй. Адже хто нам заважає ідеально володіти українською мовою, і в той же час – знати англійську. Чому закриватися у своєму краї, коли можна побачити світ, і зрозуміти, що нам загрожує, а що нам дає користь. Дослідження, яке зараз NASA проводить у космосі, шукаючи  інопланетне життя, астероїди та можливі загрози – це з одного боку шанс захистити планету, коли над нею виникне зовнішня загроза.

Так само із нацією. Чи був би голодомор таким  масштабним, коли би українці модернізувалися, їхали в місто, і там могли вийти на протест про режиму, що катує селян. Звісно, що ні.

Рятуючи своє життя, наші земляки тікали на Західну Україну, яка юридично належала Польщі. І там поляки дізнавалися про сталінські злочини. Глобальність, і ще раз глобальність.

Тому глобальність та модерність нас урятує. Але у всьому має бути своя міра…

Довідка

“Гіркі Жнива” – епічна прониклива сага про велике кохання на тлі трагічних подій української історії початку ХХ століття. Життя молодого хлопця і його коханої змінюється назавжди в 1933-му, коли їхня родина і земляки стають жертвами голодомору та сталінських репресій. Це історія про любов всупереч смерті, непереборну волю до життя і дух боротьби, який не згасити. Фільм знятий канадськими кінематографістами в Україні за участю відомих голлівудських, європейських та українських акторів.

Інформація про фільм:

Гіркі жнива / Гіркий врожай / Bitter Harvest / The Devil’s Harvest

Країна: Канада
Режисери: Джон Менделюк, Ян Ігнатович
Студія: Devil’s Harvest Production
Жанр: епічна драма, заснована на реальних подіях
Прем’єра (в Україні): 23.02.2017, B&H
Прем’єра (у світі): 23.02.2017
У ролях: Теренс Стемп, Макс Айронс, Саманта Баркс, Баррі Пеппер та інші.

Роман Коржик

Відео: Сергій Котелевець

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *