Тисячолітня російсько-українська війна як метасюжет світової історії та літератури
Історики Михайло Грушевський та Павло Штепа трактують Русь як середньовічну державу з центром в Києві. Ця держава мала свої колонії. Володимиро-Суздальське князівство було однією з колоній. Князь Боголюбський завоювавши Київ, не захотів княжити в ньому. Чому? Бо він сам вважав Київ – містом іншої держави.
Історія – наука про те, як люди минулого самі відчували й бачили світ, а не про те, як ми трактуємо їхнє бачення.
Бачення Боголюбського таке: Русь з центром в Києві – окрема держава, Володимиро-Суздальське князівство – окрема.
Починаючи з 1169 року й по 2022 рік предки Московського князівства, саме Московське князівство й царство, Російська імперія, Радянський союз та сучасна путінська росія починали війни проти предків української державності, Війська Запорозького, Королівства Галичини та Лодомерії, Української народної республіки, Незалежної України.
Андрій Боголюбський. Тисячолітня війна почалася завдяки йому.
Чому взагалі Москва всю свою історію так фанатично воює проти України?
Відразу скажемо: не існує простих відповідей на складні питання. Тому означимо лиш напрямок думання у цій ситуації, про що ж насправді ця війна. І якщо звести це до одного слова або речення, то буде – пошук величі та легітимності.
Московське князівство остаточно сформувалося під владою Золотої Орди. Однак, було православною державою. Коли Орда розвалилася й Москва стала незалежною, то їй потрібно було налагоджувати зв’язки з Європою – для торгівлі та розвитку. Для цього треба була політична легітимність. Москву мали визнати європейські країни. А це – тривалий та складний процес, на який просто не було часу.
І Москва сама собі легітимність вигадала. Єдиним гачком, за який могла зачепитися Москва – було православ’я.
Спочатку московити казали: “Москва – другий Київ”. Це було зручно, бо Київ перебував у руїнах й був провінційним. Та коли у складі Литовсько-руської держави Київ трохи відбудувався й стало ясно, що ця концепція не спрацює, Москві випав шанс сформувати нову концепцію. Турки захопили та підкорили головну православну столицю світу – Константинополь.
Москва сказала, що вона – Третій Рим, тобто – нова та головна столиця світового православ’я.
Це – псковський монах Філофей. Він придумав ідею, що Москва – третій Рим. Тисячолітня війна – частково його рук творіння.
А якщо ти столиця православ’я, то ти маєш захищати православних усього світу.
Так Москва сам собі придумала легальний спосіб воювати та приєднувати до себе українські землі.
Ці всі ідея не могли б утвердитися без літератури. Література – це головний засіб формування, утвердження, розвитку та передачі цих будь-яких ідей. Тому на всі війни росії проти України треба дивитися крізь призму літератури та сюжетів.
Уявімо, а так воно і є насправді – що історія це великий літературний сюжет.
Все, що стається в історії – війна, смерть, перемога, любов, облога, порятунок, все це завжди лягає на сторінки літературних творів – релігійних, художніх, пригодницьких, поетичних.
Британський письменник Крістофер Букер назвав 7 основних літературних сюжетів: Перемога над чудовиськом, З Івана у пана, Пригода, Подорож і повернення, Комедія, Трагедія, Відродження.
Крістофер Букер
Воюючи проти росії, захищаючи та виборюючи своє право на Незалежність, Україна пройшла через всі ці 7 сюжетів. І все це проходження вилилося в один великий метасюжет.
Перемога над чудовиськом. Кожна перемога над московським військом – це своєрідна перемога над чудовиськом.
Адже Московія – це брехлива держава, яка вбиває і гвалтує жінок, дітей під вигаданим приводом захисту православ’я та відродження Русі. Тому битва під Оршею чи Конотопська битва 1659 року.
З пана в Івана. На росії ще кажуть – “із грязі в князі”. Цей сюжет Україна пройшла 1917 – 1921 року, коли на уламках розваленої російської імперії створила Українську народну республіку.
На жаль, модерна російська імперія під назвою РСФРР завоювала УНР та силоміць включила його до складу СРСР.
Пригода. У боротьбі за незалежність українські герої мали сотні пригод: подвиги Мазепи, Петлюри, Бандери – це тотальні пригоди, під час яких наші герої проходили ініціацію, загартовувалися та ставали відомими всьому світові.
Подорож і повернення. Тут можна наводити багато прикладів, того з Мазепу, Петлюру. Але краще пригадати, скільки українців повернулося з Європи та Америки за останні тижні, щоби воювати за Україну зараз.
Комедія. У комедійний спосіб народжувалася нова українська література й мова. Почитайте Енеїду, це тотальна комедія.
Це Іван Котляревський та його хата у Полтаві, де він написав Енеїду
Трагедія. Всі наші гіркі поразки й катаклізми, зокрема Голодомор – це трагедії, які ми ніколи не забудемо.
Відродження.
Воно відбувається зараз. Нині. Вже. Українські захисники – ЗСУ, СБУ, добровольці батальйони знищують російських фашистів та саму імперія.
Провідні політологи та журналісти в один голос кажуть, що Київ стає одним з головних геополітичних центрів світу. Так, як він був за часів Русі.
Давайте будемо писати історію України сюжетом Відродження. Журнал “Артефакт” готовий вриватися за це.
Якщо вам подобається наша праця – підтримайте гривнею. Нам зараз як ніколи потрібна підтримка!
Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!
А це карта приватбанку:
4149 4991 1010 5317
А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!
Переглянути цей допис в Instagram
Post a comment