Три складові путінізму або чому ідеологія Кремля – різновид расових теорій

Три складові путінізму або чому ідеологія Кремля – різновид расових теорій

Але коли око звикає до темряви, починаєш розрізняти цілком відомі і зовсім не нові конструктивні елементи, що дозволяють класифікувати цей концепт як один з латентних різновидів «расових теорій. Так написав у своїй великій статті Володимир Пастухов, доктор політичних наук, науковий співробітник University College of London.


Три складові путінізму


Ніщо не виникає з нізвідки. Нова паранормальність не є наслідком уяви Путіна. Міфологія «спеціальної операції» не є креативним продуктом творчості ні Путіна, ні його адміністрації. Вона прийшла в Кремль ззовні, відбилася в задзеркалля російської посткомуністичної влади і повернулася назад у зовнішнє середовище, звідки прийшла як концепт «російського світу», схожий на осетрину навіть не другої, а третьої свіжості.

Цей досить плоский світ, як і раніше, стоїть на трьох російських китах:

православному фундаменталізмі,
слов’янофільстві
сталінізмі (радикальної версії російського більшовизму).

Вже саме перерахування цього «духовного коріння» говорить про те, що ідеологію цю все-таки аж ніяк не на смітнику знайшли (хоча багатьом і здається, що саме там), а пов’язали з стебел, що сягають своїм корінням в саму глибину російської духовної культури, її темний підвал. І тільки тому, як на мене, пропаганда так потужно зайшла.


Перевага російської нації як стрижень ідеології путінізму


Російській нації надаються риси унікального суб’єкта історії, який не має собі рівних . Ця теза має два вектори: внутрішній та зовнішній. Внутрішній передбачає визнання безперечного пріоритету нації над особистістю. Зовнішній – визнання безумовної переваги російської нації над іншими націями і народами.


Неповноцінність інших націй


Тільки російська нація здатна до створення повноцінної суверенної держави. Переважна більшість інших націй Кремль у цій здібності відмовляє, оскільки розглядає їх лише як «проксі» США. Особливо неповноцінною з цього погляду є Україна, державність якої, на думку Кремля, є штучною і існує виключно завдяки зовнішній підтримці.


Наявність природного ворога


На думку кремлівських ідеологів, російська нація має кровного ворога – англосаксів. Але англосакси – категорія міфічна. Сучасні британці та американці – це нормани, які свого часу розсіяли та асимілювали англосаксів, але кого цікавлять такі деталі.


Україна як святий Грааль


Кремль надає особливого міфічного значення контролю України. Теза про неможливість існування Російської імперії, якщо в її складі немає України, ніким ніколи раціонально не обґрунтована, приймається як безумовна аксіома і є основною у всіх геополітичних побудовах Кремля.


Право на війну


Наявність священної мети є самодостатнім виправданням для війни як засобу досягнення цієї мети. До цього домішуються мотиви, що віддають неабиякою достоевщиною: чи створіння я тремтяча чи право маю? Для Кремля «можу» означає і «право маю», і «повинен». Мілітаризм нової ідеології — це не потреба, а прояв сутності.


Уявлення про нормальність війни


Реабілітація війни як найефективнішого інструменту досягнення зовнішньополітичних цілей є природним продовженням філософії насильства. Апокаліптичне і міфологічне уявлення про те, що війна все одно невідворотна, оскільки її розв’яжуть США з метою запобігти своєму неминучому фінансовому та моральному банкрутству, стимулює власний мілітаризм і навіть прагнення почати першими з метою отримання якихось ілюзорних переваг.

Ідеологія путінізму кермує


Оглушливий успіх мілітаристської пропаганди, який сьогодні спостерігається в Росії, аж ніяк не випадковий і не миттєвий. Він став можливим лише завдяки тому, що Кремль справді придбав у своє розпорядження повноцінну та досконалу «ідеологічну зброю масового ураження». Ідеологія російського гіпернаціоналізму змогла об’єднати кремлівські еліти не зовнішнім, а внутрішнім чином, не страхом, а вірою.

 

«Вважаю, що значна частина оточення Путіна реально уражена цим вірусом, і те, що ми спостерігаємо, — не вдавання і не цинізм, а свого роду колективний екстаз членів напіврелігійного ордена», — резюмує Пастухов.

 

Починаючи з 24 лютого російські агресори регулярно обстрілюють українські міста ракетами. Однак, Москва заперечує це та говорить, що бомбрадує тільки об’єкти військової інфраструктури України. В обстрілах житлових кварталів та мирного населення російська пропаганда звинувачує Збройні сили України та націоналістів.

Друзі! Ми створили проєкт Artefact Info. Це – волонтери, які у режимі 24/7 збирають інформацію про злочини російських окупантів, фіксують всі дані про бойові дії, а також – заяви культурних діячів, спортсменів, компаній. Вони пишуть велику хроніку російсько-української війни, літопис, за яким історики вивчатимуть ці події. Всі дані після війни будуть передані професійним історикам для вивчення та опрацювання!

Редакція сортує все по тегах, за якими потім буде дуже зручно відшукати інформацію зі сфери, яка Вас цікавить.

Підтримайте їх – підпишіться на телеграм канал  або приєднайтеся та пишіть цей літопис разом з ними! Їм дуже потрібна ваша підтримка!

Щоби долучитися, напишіть у телеграм: +38 099 76 46 506

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.