Реальна історія: чий був Крим? Фаховий коментар російського історика

Три чверті століття назад, 18 травня 1944 року почалася депортація з Криму корінного кримськотатарського народу.


Почалася за наказом Сталіна. До них з Криму було виселено німців – потім болгар, вірмен, греків, персів, італійців. Гітлер думав зробити Крим курортом для справжніх арійців, Сталін легко зробив його курортом для справжніх слов’ян, головним чином чекістів, меншою мірою – для військових інвалідів. А корінні народи в теплушках для худоби поїхали в Казахстан, Середню Азію, Алтай. За різними підрахунками від 10 до 30% депортованих померли по дорозі, страждаючи від нестерпних умов. Геноцид? Безумовно. Страшний злочин комуністичного режиму, публікується колонка Андрія Зубова у журналі “Новое Время”. 

Часом кажуть – кримські татари співпрацювали з Гітлером. По-перше, далеко не всі та навіть не більшість, а виселили всіх. По-друге, ті, що співпрацювали, робили це не від хорошого життя – так допекла їм комуністична влада, колективізація, голодомор, терор, релігійні переслідування, що готові були піти на союз із ворогом.

По-третє, і близько мільйона слов’янських громадян СРСР пішли служити до Гітлера, але всіх росіян Сталін все ж переселяти не став, хоча багатьох і відправив на вірну смерть на Колиму і Таймир.

І, нарешті, по-четверте, татари Криму були нащадками багатьох стародавніх культурних народів. Крим був їхньою землею. Російська Імперія захопила Ханство порушуючи всі міжнародні договори і створила для мусульман півострова такі умови, що їхня чисельність постійно і швидко скорочувалася. Про це та історична довідка, якою я хочу поділитися.

Із власників, корінні жителі перетворилися на орендарів

Крим – не наша земля. Зараз це частина України, і народу України, в тому числі і татарам Криму вирішувати – як їм жити далі.

Але мої співчуття, моя пам’ять і моя любов з вами – татари Криму, з усіма депортованими народами давньої Таврії.

В давнину і середньовіччя Кримським півостровом володіли багато держав і на його землі змінювалися багато народів. Але Росії тоді ще просто не було, а руси і слов’яни якщо і з’являлися в Криму, то в дуже невеликих кількостях. Так, в XI столітті на Тамані  (нині Кубань) існувало Тмутараканське князівство, в якому правили Рюриковичі. Воно володіло, по судячи з усього, якоюсь частиною східного Криму і знаходилося у васальній залежності від Константинополя.

Потім Кримом володіла Римська Імперія (Візантія), потім монголи, потім Золота орда. Південне узбережжя Константинополь передав у другій половині XIII століття Генуї і ними було створено Готське капітанство. Влітку 1475 року Османська імперія підкорила Крим. У степовій частині півострова і в Приазов’ї османи зберегли васальне їм Кримське ханство під владою роду Гіреїв, південне узбережжя включили безпосередньо в свої володіння. Населення Криму в той час було дуже строкатим, там залишалося чимало греків, італійців, вірмен, євреїв, слов’ян, половців, нащадків хазар, готів і навіть варягів. Степове населення було переважно монголоїдним, гірське і приморське – європеоїдним за расовими ознаками. Мовою міжнаціонального спілкування поступово стала кримськотатарська мова – половецька в своїй основі, як вважають багато філологів, але з великою кількістю запозичень з турецької, грецької та італійської. На півострові пліч-о-пліч жили мусульмани, християни різних деномінацій, іудеї. Але російським цей дивовижний кримський світ не був до квітня 1783 р.

Російське правління в Криму аж ніяк не було для корінного населення благодіянням. Мусульманські Джамаати (Громади) втратили право власності на воду і землю, яка перейшла до росіян – дворянам або державі. З власників, корінні жителі перетворилися на орендарів. Найкраще якість правління оцінити можна за рухом населення. Коли в країні жити добре і привільно – іммігрують у неї, а не біжать з неї. З Криму за сто років російської влади – від Катерини II до Олександра II включно, виїхало близько 900 тисяч місцевих мусульман. На місце мусульман приїздили християни Османської імперії – греки, болгари, вірмени. Приїздиили з Росії та прямо з Німеччини й Австрії німецькі колоністи. Українських хліборобів і російських мужиків переселяли на спорожнілі землі їхні поміщики. У Криму в 1795 р. татари становили 87,6 відсотка населення, а в 1897 – 35,6, в 1920 – 25,0, в 1939 – 19,4 відсотка.

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d блогерам подобається це: