Цинізм та подвійні стандарти: у чому сутність Росії?

На Росії робили революції. Революція 1905 року створила на Росії парламент. 1917 рік зруйнував імперію та створив модерну російську націю – більшовиків та модерну державу – СРСР.




Рік 1991 розвалив Союз, створивши сучасну Російську Федерацію.


І все це відбувалося під акомпанемент майданів, революційних пісень, барикад та багать.

Революційні події 1991 року. Цинізм та подвійні стандарти: у чому сутність Росії?

Революційні події 1991 року. Цинізм та подвійні стандарти: у чому сутність Росії?



Ключове питання: чому росіяни вважають, що їм можна робити майдани та революції, а коли ми це робимо – вони називають нас майданутими, фашистами й так далі?


Відповідь складна, але ми спробуємо: революція – це завжди баланс між прогресивним та консервативним. Якщо цього балансу немає, то є великий ризик до зародження таких явищ як фашизм, нацизм і більшовизм.


А тепер про все по черзі.




До 1918 року в Європі весь світ скадався з імперій. Кожна велика держава – Британія, Франція, Німеччина, Австро-Угорщина та Росія були імперіями.


Імперія – це держава, в якій влада належить одній людині: королю, імператору, цісарю. Він править або ж тотально, разом з міністрами, радниками чи символічним парламентом.


Якщо парламент не символічний, а має реальну владу, то це якраз і є момент, коли поєднується консервативне і прогресивне. У такому форматі існували дві імперії Британська, яка була конституційною монархією, і Французька, яка була республікою, однак мала колонії в Африці й тому вважалася імперією.

На чолі ж Німеччини, Австро-Угорщини та Росії стояли імператори. Особливо тотальною була влада російського імператора.


Кожна імперія мала під собою певну кількість підкорених народів. Англійці першочергово підкорили своїх сусідів – ірландців, шотландців, валлійців. Решта підкорених народів, зокрема народи Індії – були заморськими.

Французи також володіли колоніями на інших континентах та мали з німцями суперечності за Ельзас і Лотарингію.

Німеччина була об’єднанням різних германських князівств та герцогств під владою Прусії. До того, як німці об’єдналися – різні германські території жили як окремі маленькі держави.


Австро-Угорщину називали клаптикова імперія. Спочатку вона взагалі не мала назва: всі території та народи, підкорені їх імператором називалися – володіння Габсбургів. Уже в період наполеонівських воєн імперія стала називатися Австрійською, а 1867 року – перетворилася на Австро-Угорську.


Під владою Габсбургів, як ви вже здогадалися були угорці, а крім того – чехи, словаки, поляки, румуни, хорвати та звісно ж – українці.

Франц Йосип І - імператор Австро-Угорщини

Франц Йосип І – імператор Австро-Угорщини


Російська імперія підкорила десяток азіатських народів, але першочергово – українців.


Всі народи рано чи пізно ставали націями. Чим нація відрізняється від народу?


Важливо означати, що є два розуміння поняття нація – старе та нове, або ж консервативне і прогресивне.

 


За старою, консервативною схемою, нація – це тільки еліта, аристократія, тобто – король, графи, герцоги, князі, бояри, шляхта. За новою, модерною, прогресивною сферою, нація – це весь народ, який має спільну культурну та політичну ідею.

 


Фактично, ці дві схеми мають право на життя в плані історичного розвитку: спочатку існували нації у вигляді консервативних аристократичних спільнот, а потім, коли простий люд вчився читати, отримував освіту, право голосу – єдиною нацією ставали аристократи, селяни, робітники, підприємці та всі хто говорив однією мовою, читав одній й ті ж книги, вірив у одних і тих же героїв.


Отже. Якщо народ перетворювався у націю, а народи жили в імперіях, то нація ставала антиподом імперії.


Розпад імперій – супроводжувався становленням націй. Іншими словами, імператор та аристократи або ж повністю віддавали владу народним масам через партії та парламент або ж ділилися з ними цією владою.

 


Розпад імперій міг відбутися у відносно мирний чи все ж таки – кривавий спосіб. Мирний шлях ставався, коли створювався певний баланс між консервативним та прогресивним. Коли цього балансу не було, то ситуація приводила колишню імперію до тоталітаризму.

 


Таким підходом можна пояснити, чому колишню Німецьку та Російську імперію поглинув тоталітаризм, а от Австро-Угорську, Британську чи Французьку тоталітаризм не зачепив.


Але зупинимося детально на Російській імперії. Коли цар Микола II відрікся від престолу, до влади прийшов Тимчасовий уряд.

Микола ІІ - останній імператор Російської імперії

Микола ІІ – останній імператор Російської імперії

Він би мав побудувати республіку й таким чином забезпечити баланс консервативного та прогресивного: парламент би виражав прогресивні тенденції, а посада президента чи обрання нового царя створило б консервативну течію.

Однак, цього не сталося. До влади, шляхом військового перевороту прийшов Ленін та більшовики. Вони монополізували політичний вплив у радах робітничих та селянських депутатів. Більшовики, які спочатку були прогресивістами, дуже швидко стали консерваторами, зосередивши всю владу у своїх руках. 

Балансу між консервативним та прогресивним не сталося, й тому партія на чолі з Леніним, а потім Сталіним – стала замінником влади імператора. 

Колишня Російська імперія замість облишити нації незалежними, взяла нації під свій контроль, оформивши цей контроль у вигляді Союзу радянських соціалістичних республік.

Майдан, себто – революція є прогресивним явищем. Кожна революція має шанс скотитися у прірву тоталітаризму, якщо не буде забезпечено балансу прогресивного й консервативного. 

 

Парадокс Росії полягає у тому, що росіяни стали нацією, але продовжили розвиток у форматі імперії. А нація та імперія – несумісні. Вірніше, сумісні, коли є баланс між консервативним та прогресивним. Коли такого балансу немає – то це і називається фашизм…

 

Парадокс в тому, що на Росії був свій сучасний майдан. 2011 року, на Болотній площі. Цей майдан програв. Парадокс в тому, що для перемоги будь-якого сучасного майдану, за словами українського історика Ярослава Грицака, потрібно 500 тисяч людей. Тоді жоден беркут не зможе його розігнати. 

Москва, де 2011 року проживало 10 мільйонів людей, могла вивести на Болотну плошу таку кількість протестувальників. Однак, тоді зібралося лишень 300 тисяч. 

Росія це суцільні подвійні стандарти та цинізм: якщо їй треба модернізуватися, вони робить революцію. Коли Україна обирає шлях революції – росія звинувачує нас у всіх гріхах, цинічно створює фейки про бандерівців та нацистів. 

Росія використовує західні технології для свого розвитку, але ненавидить західну цивілізацію, яка створила ці технології.

Християнство, соціалізм та комунізм – речі, якими так пишається росія, є продуктами західної цивілізації. Тому росія – це тотальний цинізм та подвійні стандарти. 

 

20 лютого 2014 року росія почала війну в Україні, ввівши війська на територію автономної республіки Крим. 

11 квітня 2014 року сили спеціальних операцій російської федерації та озброєні автоматами проросійські терористи захопили райвідділ міліції у місті Слов’янськ Донецької області й вивісили там прапор росії. У такий спосіб росія продовжила неоголошену війну проти України та території двох східних областей – Донецької та Луганської.

З лютого 2014 року по лютий 2022 року росія вела активні бойові дії проти України на території Донеччини та Луганщини, збільшувала кількість своїх військ в окупованій автономній республіці Крим, поширювала брехливу інформацію через проросійські медіа та українські проросійські політичні партії, які сама фінансувала.

24 лютого 2022 року де-юре президент, а де-факто – диктатор рф владімір путін оголосив проведення спеціальної військової операції, мета якої – демілітаризації та денацифікація України. Під прикриттям цієї спецоперації Москва почала повномасштабну війну та завдала ракетних ударів по більшості великих міст. Під обстріл потрапили Київ, Львів, Одеса, Суми, Чернігів, Миколаїв. Такі міста як Харків, Маріуполь зазнали великих руйнувань, рашисти спеціально обстрілювали там дитячі садочки, школи та лікарні. Загинуло багато мирних дорослих людей та дітей.

 

 

Друзі! Ми створили проєкт Artefact Info. Це – волонтери, які у режимі 24/7 збирають інформацію про злочини російських окупантів, фіксують всі дані про бойові дії, а також – заяви культурних діячів, спортсменів, компаній. Вони пишуть велику хроніку російсько-української війни, літопис, за яким історики вивчатимуть ці події. Всі дані після війни будуть передані професійним історикам для вивчення та опрацювання!

Редакція сортує все по тегах, за якими потім буде дуже зручно відшукати інформацію зі сфери, яка Вас цікавить.

Підтримайте їх – підпишіться на телеграм канал  або приєднайтеся та пишіть цей літопис разом з ними! Їм дуже потрібна ваша підтримка!

Щоби долучитися, напишіть у телеграм: +38 099 76 46 506

Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!

А це карта приватбанку:

4149 4991 1010 5317

А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.