Батуринська трагедія 1708 року: як Москва влаштувала жорстоку каральну операцію в Україні (відео)

Вони підло увірвалися до гетьманської столиці і почали убивати жінок, дітей та літніх людей. Усього перебили понад 7 тисяч мирних жителів. Так 310 років тому з українцями вчинили московські війська. Так цар Петро Перший хотів помститися гетьману Мазепі за зраду. Сьогодні Батуринській трагедії виповнюється 310 років.  


 Іван Мазепа став гетьманом Лівобережної України у 1687 році за протекцією Василя Голіцина, фаворита російської царівни Софії, в результаті Коломацького перевороту, коли влади був позбавлений Іван Самойлович. Завдяки дипломатичному хисту Мазепі вдалось налагодити стосунки і зі спадкоємцем Софії, царем Петром I, за наказом якого навесні 1704 року виступив проти Польщі, оволодів Київщиною і Волинню.

Наступного року Станіслав Лещинський, котрий став польським королем при підтримці шведів, запропонував Мазепі вступити до шведської коаліції. Ці переговори велися в таємниці до 1708 року – Мазепа волів дочекатися вирішальної сутички у Північній війні, котру в 1700 році Петро I почав проти шведського короля Карла XII. Після перемоги під Могилевом в липні 1708 році шведські війська переправились через Дніпро і, відмовившись від штурму Смоленська й подальшого наступу на Москву, із-за значного відставання арєргарду і артилерії, вирушили на південь, де розраховував на обіцяну Лещинським допомогу.

В жовтні 1708 року Іван Мазепа відмовився надіслати війська на допомогу Петру, який планував дати бій авангарду шведських підрозділів, що рухализь з-під Риги на з’єднання з основними силами Карла XII. Розбивши шведів під Лісною (нині – Білорусь), і дізнавшись, що 28 жовтня Мазепа на чолі тисячного війська прибув у ставку шведського короля, Петро I віддав наказ генералу Олександру Меншикову захопити гетьманську столицю.

 

    Історик і журналіст з Чернігова,   один із провідних вітчизняних мазепознавців Сергій Павленко  окреслив масштаби цієї катастрофи такими словами: «жертвами погрому 2 листопада (13 – за новим стилем) 1708 р. у Батурині стали 5-7 тис. мирних громадян, 6 – 7,2 тис. військовиків, а разом – 11-14 тис. батуринців, сердюків, козаків». Дослідник також докладно вивчив нищення московськими загарбниками православних батуринських церков і жителів,  що там ховалися. Факт різанини  визнавали й самі його організатори, хоч і нічого злочинного у цьому не бачили. У книзі «Журнал, или Поденная записка, блаженныя и вечнодостойныя памяти государя императора Петра Великого с 1698 года, даже до заключения Нейштатского мира (напечатан с обретающихся в кабинетном архиве списков, правленных собственною рукою его императорского величества)», виданій в 1770 році у Санкт-Петербурзі, було прямо написано: «И первых воров Полковника Чечеля и Генерального Есаула Кениксека с некоторыми их единомышленники взяли, а прочих всех побили, и тот город со всем сожгли и разорили до основания, где зело много изменника Мазепы богатства взяли».

 Як писав шанований український історик XIX ст. Микола Маркевич: «Сердюки були частиною вирізані, частиною пов’язані в одну юрбу мотузками. Помстившись за вчорашнє, Меншиков доручив катам стратити їх різноманітними стратами; військо, скрізь і завжди готове до грабунку, разсеялось по домівках обивательським, і, не розбираючи невинних від винних, винищило мирних громадян, не пощадив ні жінок, ні дітей. Сама звичайна смерть була живих четвертувати, колесувати і на палю садити, а далі вигадані були нові роди мук, саме уяву в жах приводять». За свідченням шведського історика Фрікселя, збоченець Меншиков наказав розп’ясти трупи козаків на плотах і пустити їх по річці Сейм. Цей акт тероризму, за задумом Меншикова, мав на меті залякати українців. Окупанти хотіли, щоб населення Гетьманщини побачило долю, що спіткала Батурин.

Близько 20 тисяч драгунів і 5 тисяч піхоти Меншикова підійшли до Батурина 1 листопада, проте, зіткнувшись із добре укріпленою фортецею, не стали її штурмувати, натомість почали переговори, щоб схилити захисників міста до здачі. Один з них, прилуцький полковник Іван Ніс, відіслав до Меншикова сотника Остапа Соломаху, який показав росіянам таємний хід у батуринську фортецю. У ніч на 2 листопада (2 листопада за старим стилем) 1708 року, імітуючи штурм одним загоном, російські війська з тилу зайшли на територію міста і за дві години захопили його.

Олександр Меншиков

Під час штурму Батурина загинуло близько 3 тисяч росіян і 6 тисяч захисників міста. Частина сердюків врятувалась втечею, взяті в полон міщани і козаки – страчені, як і міські жителі, котрі намагались сховатись у храмах, взятих штурмом. Загалом у Батурині загнуло до 7 тияч міщан, включаючи жінок, дітей і літніх людей. Взятий в полон керівник оборони Батурина полковник Дмитро Чечель був колесований у Глухові, в Конотопі був колесований померлий від ран його заступник німець Фрідріх Кенігсек, декого із взятих в полон козаків та сердюків калічили і четвертувалии, після чого прив’язані до дощок трупи пускали Сеймом, щоб сповістити про взяття Батурина.

Археологічні розкопки, проведені в Батурині в 1996 – 2006 роках, дозволили виявити 138 поховань початку XVIII століття, в яких були знайдені скелети жінок і дітей, похованих без положення в труну і видимих ознак здійснення християнського обряду. Їх було перепоховано 14 листопада 2008 в знову побудованій Замковій церкві Воскресіння Господнього, яку за наказом Меншикова спалили російські війська після взяття міста.

Після того як гетьмана Мазепу підтримало запорозьке козацтво під проводом кошового отамана Костя Гордієнка, в квітні-травні 1709 року Петро I спорядив каральну операцію, яка знищила козацькі залоги на Дніпрі і Чортомлинську Січ та потопила річковий козацький флот. Після поразки шведів у липні 1709 року в Полтавській битві, план Мазепи на становлення України як самостійної держави зазнав повного краху і він врятувався втечею до Молдавії, де й помер 8 вересня 1709 року, не взмозі пережити поразку.

 

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *