Цикл лекцій із класики соціології від Cafe philosophique. Обговорення книги “Самогубство” Еміля Дюркгайма

22 грудня 14:00 у у кав’ярні Центру Міської Історії розпочинається серія читань соціологічної класики. Cafe philosophique Lviv  запрошує на семінар присвячений книзі Еміля Дюркгайма “Самогубство”. 

Що ж таке самогубство? Як класифікувати самогубства та якими є складнощі для класифікації? Як розуміти самогубство не лише як індивідуальну, а і як суспільну проблему? Чи залежить кількість самогубст від економічного стану суспільства?  І, зрештою, на що Дюркгайм не звернув уваги і чим його праця може бути корисною соціологам та соціологиням у 21 столітті?

Керівниця та модераторка семінарів Halyna Herasym.

Еміль Дюркгейм (1858-1917 pp.) є видатним французьким соціологом, який стояв біля витоків відомої соціологічної школи його імені. Основні твори: “Про розподіл суспільної праці”, “Правила соціологічного методу”, “Елементарні форми релігійного життя”, “Самогубство” та ін.

Е. Дюркгейм — засновник нового методу дослідження соціальних явищ, який отримав назву “соціологізм”. 

У другій половині XIX ст. панівними в суспільній думці були натуралізм, який тлумачив суспільство як тотожне природі, а закони суспільства як тотожні законам природи, і психологізм, який розглядав суспільство як продукт взаємодії індивідуальних психік (мотивів, прагнень, бажань) та фактично зводив соціальні закони до психічних.

На думку Е. Дюркгейма, соціологізм допоможе досягти об’єктивного знання про суспільство саме соціальним поясненням фактів. Відомий постулат ученого “соціальні факти слід розглядати як речі”, означає, що суспільні явища необхідно вивчати так само об’єктивно, як і при­родні. Соціологія, як і природничі науки, має ґрунтуватися на раціонально-емпіричному фундаменті. Соціальні факти можуть бути матеріальними (кількісними): щільність населення, шлюбність, розлученість і нематеріальними: суспільна думка, надіндивідуальні уявлення, судження.