Наступна зупинка – Скнилів. Залізничні станції Львова

Наступна зупинка – Скнилів. Залізничні станції Львова

У далекому 1873 році було відкрито перший відрізок залізниці Ерцгерцога Альбрехта, що сполучала Львів і Стрий. Протяжність колії становила  73 з половиною кілометри. Саме на цій лінії виникла станція Скнилів. Щоправда,  дата відкриття станції невідома. Але відбулося це не пізніше 1925 року.

 

Стрийський вокзал, 1915 рік. Джерело: https://railwayz.info/photolines/photo/28251

Концесію на побудову залізниці Ерцгерцога Альбрехта було видано 22 листопада 1871 року. Вже через два роки було відкрито перший відрізок залізниці – той, на якому згодом з’явиться станція Скнилів. Другий відрізок сполучав Стрий і Станиславів. Його відкрили через два роки після відкриття першого – 1 січня 1875 року.

На початку 1874 року залізницею курсувало 18 паротягів, 34 пасажирські та 403 товарні вагони. З відкриттям другого відрізку до парку додали ще 13 пасажирських та 103 товарних вагони.

Відомо також, що за перший рік (йдеться про відрізок Львів – Стрий) послугами залізниці скористалось 124 тисячі пасажирів. Через рік це число збільшилось, що пов’язували із відкриттям другого відрізку, – станом на 1875 рік залізницею скористалась 231 тисяча пасажирів.

 

Мережа залізниць у Автор-Угорщині, 1900 рік

Село Скнилів вперше згадується в документах 24 березня 1394 року. Незважаючи на інші згадки села, про дату відкриття станції нічого невідомо. У географічному словнику Королівства Польського, що був виданий наприкінці XIX століття,  є інформація про те, що через Скнилів пролягає залізниця, але про заснування станції інформації немає. Зважаючи на те, що Х том  географічного словника Королівства Польського, у якому можна знайти інформацію про Скнилів, було видано 1889 року, а також на те, що станція з’явилась до 1925 року, ймовірно, сталося це в проміжку між 1889 і 1925 роками. Проте також можна припустити, що станцію відкрили у зв’язку із збільшенням пасажирських перевезень у 1874-1875 роках, або 1880-1881 роках, коли відбулась друга хвиля зростання популярності залізниці. На таке припущення наштовхує той факт, що до 1879 року пасажири могли подорожувати у вагонах 1, 2, 3 і 4 класу. 4 клас користувався найбільшою популярністю – до 75% усіх пасажирів. Можливо, під час такого збільшення популярності і відкрили станцію на Скнилові.

Другий варіант – станцію було відкрито в часи Першої світової війни у зв’язку із близьким розташуванням до Львова. Проте це лише авторські припущення.

 

Товарна контора станції Скнилів і портовий кран поруч. Джерело: http://railway.lviv.ua/fileadmin/gazeta/2012/N34/2012-34-03.pdf

За радянських часів навколо станції Скнилів, а також навколо станції Персенківка, про яку ми писали раніше, формувався львівський південний промисловий сектор. Основу цього сектора склали електротехнічні та енергетичні підприємства – завод «Іскра», ізоляторний завод, завод електропобутової апаратури; а також автобусний завод. Поблизу станції зосереджувалась група цегельних заводів, що було зумовлено насамперед наявністю сировини, а також завод будівельних матеріалів.

Сьогодні станція обслуговує потяги самбірського та стрийського напрямків.

 

На станції Скнилів

Станція Скнилів відігравала важливу роль у пасажирських перевезеннях під час проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Тоді до станції прибували додаткові електрички із вболівальниками зі Східниці та Трускавця, звідки їх автобусами відправляли на стадіон «Арена Львів».

Станція Скнилів також використовується для вантажних перевезень. Сьогодні обсяги розвантажувальних робіт доволі незначні, а то і мізерні – 20-25 вагонів на добу. Проте під час підготовки Євро-2012 на станції щодоби розвантажували близько ста вагонів з будівельними матеріалами для стадіону «Арена Львів» та Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького.

Інфраструктура станції не надто розвинута: вона знаходиться за 4 кілометри від села Скнилів. Також поруч із станцією знаходяться кінцеві зупинки тролейбусу № 7, а також маршрутного таксі № 27. Налагодженого сполучення із іншими частинами міста станція немає.

Ростислав Кузик
Редагування: Марта Бартошевська

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *