
Український поет з Нью-Йорку. 5 віршів Юрія Тарнавського
В українській літературі Юрій Тарнавський – темна конячка, такий собі Underdog. Він жив і творив у США, заснував неформальне середовище поетів-емігрантів, яке називається Нью-Йоркська група. І саме тому він актуальний для України, бо його творчість розвивалася на іншому грунті. Сам поет студіював англійську та іспанську, французьку літературу. Тому це унікальне явище для нашої культури, говорить літературознавець Ігор Котик.
Для українського читача ця поезія – незвична та складна. Кожен, хто береться за вірші Юрія Тарнавського стає її співтворцем. Філологиня Марія Котик-Чубінська вважає, що читання текстів Нью-Йорської групи розвиватиме українців, даватиме їм новий досвід та знання.
Пропонуємо Вам 5 яскравих віршів Юрія Тарнавського, якому 3 лютого 2019 року виповнюється 85.
САМОТА
самітний гітарист
під пласким небом,
який плаче звуками,
круглими, як сльози,
людина в юрбі,
серед поту і жовтих звуків,
двоє в м’якому ліжку,
які доторкаються білими животами
і снять різні сни,
чи я,
ідучи вночі,
а мої кроки,
як магічне слово,
повторюване безупинно
що є життя,
як не будинок,
повний пустих кімнат
З книги “Життя в місті”
Птах сидить на гілці
Сидить птах на
гілці, на дереві,
що розгалужується від
його ніг, притискає
кольорову голову до
ока, великого й прозорого,
як вікно, розсуває
пір’я, немов важкі
портьєри, чує, як
від хвилювання б’ється у
грудях серце.
На другім боці лежить
світ, поділений на дерева,
траву, каміння, дії
з’являються між і
перед ними, як діти,
перебігають з місця
на місце, ховаються, немов
справді вірять, що
їх не видно.
ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ
сонце,
сонце,
поцілуй наші руки,
засвіти наші очі,
загрій наші тіла,
бо наші матері сплять
в брудних ліжках,
як повії після важкої ночі,
бо наші батьки працюють
серед божевільних машин,
забувши нас, і навіть свої імена
сонце,
сонце,
світи нам ясно,
щоб ми пустили коріння
в мертвий череп асфальту
З книги “Життя в місті”
ЖІНКА ІДЕ В САД
Жінка іде в сад,
Бере з собою руки,
приладдя, подібне до своїх кінцівок,
торкається скель, які
минає, немов з кущів,
струшує з них краплі,
неподільні, як непаристі числа,
зачіпляється частинами тіла
кущів, блискучих від дощу,
як скелі, з гострими боками, що не гнуться,
грунт сягає її легенів,
і вона забуває, що мусить дихати.
Вона заглядає під власну тінь,
розхиляє очі, як кущики трави,
квіти, як кров, капають
з її чола чи пальців,
і вона не бачить, як її тулуб
падає в той час
у білу яму неба,
що над нею.
ЛЮБОВНИЙ ВІРШ
На це немає слів:
може справді
ми закінчили нелегку школу любови.
Ти пам’ятаєш квадратові
неділі, придавлені кубами міста.
Пам’ятаєш, як дощ
покривав фосфором дороги,
і як у високих пляшках вулиць
осідав чорний намул дня?
Усе пройшло.
Скажи, де ділися стогони
в гарячих легенях готелю?
Там тепер хтось розпинає повії
на білих ґолґотах ліжок.
З книги ПОПОЛУДНІ В ПОКІПСІ
Юрій Тарнавський — український та американський письменник і лінґвіст, один із засновників Нью-Йоркської Групи аванґардних українських діяспорних письменників та співзасновник і співредактор журналу Нові поезії, як теж член американської групи письменників-новаторів Fiction Collective. Пише українською та англійською мовами. Проявляється в жанрах поезії, прози, драми, есеїв, та перекладів. Твори його перекладено азербайжанською, англійською, гебрейською, італійською, німецькою, польською, португальською, російською, румунською, французькою, та чеською мовами. Його докторська дисертація Knowledge Semantics (Нью-Йоркський Університет) виступає проти теорії розкладальної семантики та поєднує погляди Ноама Чомського і Гиларі Путнама в одне формулювання.
Нью-Йоркська група — неформальне об’єднання українських еміграційних поетів, яке виникло в 1950-х роках у Нью-Йорку. Твори членів угрупування написані в стилі модерн і мали інтелектуальний та певною мірою елітарний характер. Члени групи зосереджувались на естетичній вартості своїх творів і свідомо уникали суспільних та політичних тем у своїй творчості, реагуючи цим на попередню завелику політизованість української літератури за кордоном та в СРСР. Нью-Йоркська група відрізнялася від європейських літературних угрупувань авангардних літераторів тим, що не видавала маніфестів та не мала власної літературної програми, оскільки її члени мали цілком різні стилі й погляди. Не всі члени групи також проживали в Нью-Йорку. До Нью-Йоркської групи відносять таких авторів: Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський, Богдан Рубчак, Женя Васильківська, Емма Андієвська, Патриція Килина, Віра Вовк, Роман Бабовал, Юрій Коломиєць, Олег Коверко, Марко Царинник, Юрій Соловій, Вольфрам Бургардт, Марія Ревакович. У 2016 році вийшов повнометражний документальний фільм про Нью-Йоркську групу кінорежисера Олександра Фразе-Фразенка «Акваріум в морі. Історія Нью-Йоркської групи поетів».
Veronica Zhuravel
Дякую за публікацію. Поезія сподобалася. Особливо – “ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ”!!!!!!!!
З повагою В.Журавель