Роман Коржик. 4 гігабайти любові

Роман Коржик. 4 гігабайти любові

4 гігабайти любові – нова добірка віршів львівського поета з полтавським корінням Романа Коржика. Символізм та авангардизм. Символічно, що віршів якраз чотири.


***

і сходять з гір захмелілі сніги
повітря струнке не має ваги
виростають дерева мов тату на зап’ястях
розливаються ріки у перших причастях

і танцює вода на камінні гірському
повертаються душі до отчого дому
і розпалюють ватру у прадавніх лісах
забувають про втому тривогу і страх

біля ватри тієї лунають казки
років так через триста ляжуть на сторінки
у книжках кольорових дерев’яна душа
сповідь предків крізь неї нас не полиша

і пісні у вітрах лишають відбитки
пам’ятають вони всі прадавнії битви
й молитви вгризаються у міцну цю кору
хтось клянеться на ній – я за тебе помру

і причастям гірським розливаються ріки
і молитви і клятви – все це на віки
сходять з гір як пророки захмелілі сніги
а повітря струнке все не має ваги


ВЕЧІР З ПОРНОЗІРКАМИ

Вечір з порнозірками —
Саша Грей та Іван Сінсяк смакують борщ
та роблять деруни.
І все це — у прямому ефірі.
І все це — модерує Андрій Дрозда,
відомий журналіст, літературознавець,
дослідник поезії Нью-Йоркської групи,
автор програми Чорне і Біле.

Раніше весь світ — це було тільки Чорне і Біле.
Раніше — всі ділилися на експлуататорів та пригнічених.
Раніше — ти або аристократ або ніхто.
Раніше — ти або за Бога, або проклятий святим престолом, відлучений від церкви, гвіздками анафеми прибитий до фортечних мурів.

А зараз — ти синій, ти помаранчевий, ти червоний.
Консерватор, демократ, соціаліст.
Член організації “Традиція і Порядок”,
чи активіст руху “Гонор”.
Зараз ти або за Бога, або за Карла Маркса, або за Маркеса, або ж за всіх одразу.

Зараз ти знімаєшся в порно, а потім йдеш на вечірню службу до Храму Хреста Спасителя.

Бо всі ми грішні.
Бо всі ми не без гріха.
Бо всі ми у гріху зачаті.

Андрій Дрозда питає в Івана Сінсяка про політичні вподобання, про ставлення до ідей Мартіна Гайдеггера, про Мілана Кундеру та поезію бітників.

Виходить дуже змістовна розмова.
Я записав її та зберіг флешці.
Я передам її до Інституту національної пам’яті.
Вона точно стане об’єктом культурної спадщини ЮНЕСКО.

А тим часом Саша Грей вмикає свій новий мікстейп.
Ми продовжуємо вечір з порнозірками.
До нас приходить Євген Клопотенко.
Починається місиво.
Вони місять тісто за старовинними галицьким рецептом.
Бо скоро — Великдень.
Бо скоро — чистий четвер.
Бо скоро — страсна п’ятниця.

А у суботу я увімкну ютуб та передивлятимуся “Вечір з Порнозірками”.
Їстиму борщ, деруни,
та молитимуся Богу,
щоби він захистив Україну.

Бо коли відомий журналіст та літературознавець модерує розмову порнозірок, які смакують українськими справами — то це і є справжня свобода слова.

То це і є справжня свобода слова…


МОЛОДИЙ-СОРОКАРІЧНИЙ

Молодий-сорокарічний,
дитя постмодернізму,
який от-от закінчиться.
Так написав Ярослав Грицак у своїй колонці.
Професор, історик, викладач Українського католицького університету.
Я вірю йому наче апостол — Ісусу.
Я вірю йому наче наївний українець вірить усім заявам Арестовича.
Я вірю йому наче віра — це єдине, що тримає нас на цій грішній землі.

Що таке постмодернізм?
Ми так і не зрозуміли його до всієї глибини глибин.
Ми так і не зрозуміли, що це стан, означення ситуації, в якій опинилося людство, а не ідеологія.
Ми так і не зрозуміли, чого хочуть екзистенціалісти.
А вони просто казали нам, що маємо реалізувати проєкт власної свободи і допомогти іншій людині реалізувати проєкт її свободи.

Буття передує сутності.
Сутність передує буттю.

Інший. Він дивиться на нас.
Інший. Завдяки йому пізнаємо власне”Я”.

Поети оспівують революцію.
Поети оспівують унітаз.
Поети оспівують потяг.
Поети оспівують статевий потяг.

Поети оспівують Бога,
хоча не знають його.

Я оспівую поезію.
Бо спочатку було слово.
Бо слово є цеглинкою у великому домі поезії.
Бо поезія — це мова.
А мова — це дім буття.

Закінчується ера постмодернізму,
постправди, посткультури.

Привіт, о дивний новий світ.
Ми наближали тебе як могли.

Ми хочемо знати правду.
Чи можна мати сорок років і бути молодим?

Добро і зло — існують.
Що таке добро?
Як відрізнити його від зла?
Не питайте в мене про це.
Питайте у священика.
Питайте у філософа.

Тільки не питайте у себе самих.
Бо немає твоєї правди, чи моєї правди.
Правда — одна, єдина, соборна, неподільна.
Правда — це Україна.
Правда — це пиво на Площі Ринок у Львові.
Правда — це твоя свобода, яка не загрожує моїй свободі.

Правда — це твоя свобода,
яка не загрожує моїй свободі.

Правда — це твоя свобода,
яка не загрожує моїй свободі…


4 ГІГАБАЙТИ ЛЮБОВІ

4 гігабайти любові
що б це могло бути?
можливо її звати Любов і вона має флешку,
на якій зберігає таку кількість фото,
котра дорівнює 4 гігабайтам…

Або мова про порно відео,
чи нову книгу якогось там Паоло Коельйо,
котрий зашкварився з підтримкою рашистів.

Ми всі думали, що він нормальний письменник, майже філософ.
А виявилося, що його тексти годяться лиш на цитати ВКонтакте.

4 гігабайти любові —
так могла називатися збірка поезій Андрія Любки 2012 року.

4 гігабайти любові —
так міг називатися перформанс якихось авангардних поетів з Харкова у 2010 році.

4 гігабайти любові —
так могла називатися комедія Дзідзьо та Олі Полякової у 2021 році.

Культура.
О, велика сучасна культура.
У нас тепер є вибір:
що дивиться;
що слухати;
що читати;

Цікаво чи перейменується славнозвісний журнал ШО на журнал ЩО…

Суржик — це те, що належить нам.
Але журнал ШО часто просував російські наративи.

Телеканал ZIK — це те, що належить нам.
Але Медведчук купив його і просував російські наративи.

Гоголь — це те, що належить нам.
Але він писав про Петербург і якийсь жирний літературний критик просував російські наративи.

Порно — це те, що належить Індії.
Але порно часто просуває російські наративи, бо має категорію “русскоє”.

4 гігабайти любові.
Раніше я думав, що порно — це любов.
Але одна дівчина поцілувала мене так сильно, що я заледве не кінчив.

Запишу на флешку тисячі фотографій, як вона цілує мене. Бо точно знаю, що наші цілунки — це просування українських наративів.


Роман Коржик — журналіст, історик, поет. Засновник онлайн-видання про культуру «Артефакт». Організатор культурних проєктів у Львові, менеджер літературних подій в артцентрі «Дзиґа» та Домі культури «Nazva».


20 лютого 2014 року росія почала війну в Україні, ввівши війська на територію автономної республіки Крим. 

11 квітня 2014 року сили спеціальних операцій російської федерації та озброєні автоматами проросійські терористи захопили райвідділ міліції у місті Слов’янськ Донецької області й вивісили там прапор росії. У такий спосіб росія продовжила неоголошену війну проти України та території двох східних областей – Донецької та Луганської.

З лютого 2014 року по лютий 2022 року росія вела активні бойові дії проти України на території Донеччини та Луганщини, збільшувала кількість своїх військ в окупованій автономній республіці Крим, поширювала брехливу інформацію через проросійські медіа та українські проросійські політичні партії, які сама фінансувала.

24 лютого 2022 року де-юре президент, а де-факто – диктатор рф владімір путін оголосив проведення спеціальної військової операції, мета якої – демілітаризації та денацифікація України. Під прикриттям цієї спецоперації Москва почала повномасштабну війну та завдала ракетних ударів по більшості великих міст. Під обстріл потрапили Київ, Львів, Одеса, Суми, Чернігів, Миколаїв. Такі міста як Харків, Маріуполь зазнали великих руйнувань, рашисти спеціально обстрілювали там дитячі садочки, школи та лікарні. Загинуло багато мирних дорослих людей та дітей.

 

 

Друзі! Ми створили проєкт Artefact Info. Це – волонтери, які у режимі 24/7 збирають інформацію про злочини російських окупантів, фіксують всі дані про бойові дії, а також – заяви культурних діячів, спортсменів, компаній. Вони пишуть велику хроніку російсько-української війни, літопис, за яким історики вивчатимуть ці події. Всі дані після війни будуть передані професійним історикам для вивчення та опрацювання!

Редакція сортує все по тегах, за якими потім буде дуже зручно відшукати інформацію зі сфери, яка Вас цікавить.

Підтримайте їх – підпишіться на телеграм канал  або приєднайтеся та пишіть цей літопис разом з ними! Їм дуже потрібна ваша підтримка!

Щоби долучитися, напишіть у телеграм: +38 099 76 46 506

Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!

А це карта приватбанку:

4149 4991 1010 5317

А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.