Легенда про незвичайний будинок в центрі Полтави
Ви знали, що в центрі Полтави є незвичайний старий будинок, який навіть має власну легенду? Детальніше у відео Полтавського ТВ. А ми окремо підшукали текст про цей будинок, щоби Ви могли обрати – дивится відео або читати. Ну, або й те, й інше.
Кожне місто має власну історію та свої легенди. Одна із легенд міста Полтави пов’язана із будинком за адресою Пушкіна, 40. Цей будинок привертає увагу полтавців та туристів, перш за все, своєю архітектурою, але подейкують, що знаходяться й ті, кому цікаво пересвідчитися у правдивості легенди загадкового будинку.
Як пише місцеве видання “Трибуна”, у 1890 році у центрі міста Полтави було побудовано прибутковий дім. На той час, Полтава уже була невеликим затишним містечком, куди часто приїздили відпочивати заможні кияни. Тоді й набули популярності прибуткові будинки, адже саме там можна було винайняти умебльовану та гарно оздоблену квартиру. Прибутковий дім у Полтаві приваблював відвідувачів своєю незвичною архітектурою та асиметричною формою, адже на той час усі будівлі міста мали звичний симетричний вигляд. Полтавці навіть дали будинку назву – «замок Річарда».
У легенді йдеться про те, що у 1906 році цікавий будинок привернув увагу досить дивного гостя… Однієї осінньої дощової ночі чоловік у довжелезному плащі прийшов до прибуткового будинку. Він винайняв квартиру на останньому поверсі. З тієї ночі він не полишав своє помешкання, а якщо ж у нього і виникала потреба у чомусь, то він відправляв із дорученнями до міста свого мовчазного слугу. Говорять, що мешканці будинку побоювались проходити повз кімнату загадкового чоловіка. Через деякий час містом почали ширитися чутки про загадкового чоловіка, говорили навіть, що поруч з будинком перелякано іржали коні та відмовлялись рухатися далі. А тим часом із мешканцями будинку почали траплятися нещасні випадки. Люди почали вважати загадкового чоловіка чаклуном та чорнокнижником. Та одного вечора, слуга таємничого чоловіка попросив до кімнати лікаря, разом з лікарем туди прибули і працівники готелю. На них чекала насправді моторошна картина: абсолютно сивий чоловік звивався на ліжку в передсмертних муках, але так і не міг померти. Лікар нічим не міг зарадити бідоласі, все виглядало так, неначе сама смерть відмовлялася забирати чоловіка. Аж раптом стара покоївка вирішила відчинити вікно щоб хоч якось зарадити нещасному. Щойно до кімнати увірвався потік свіжого вітру, як загадковий чоловік востаннє видихнув і закляк у моторошній позі. Звісно, це всього лиш легенда, але люди шепочуться й досі, що над дахом будинку по вулиці Пушкіна, 40, із шумом кружляють зграї ворон.
Досліджуючи історію будівлі, доцільно звернутися до інформації, яка розміщена на сайті Бориса Трістанова. Там говориться про те, що у 1890 році присяжний повірений П. А. Перцович побудував один із перших прибуткових будинків у Полтаві. Він розташовувався на вулиці Кузнецькій, зараз – Пушкіна. Асиметрична споруда складається з чотирьох та триповерхової частин. Інтер’єр будинку цілком відповідав вимогам багатих постояльців. Квартири розділялись на побутову та парадну частини. Житлові та побутові помешкання мали виходи до внутрішніх коридорів,а кімнати парадної частини – анфіладне сполучення. Фундамент та стіни виготовлені із цегли, перекриття по дерев’яним балкам, крокви нашаровані, дерев’яні, покрівля металева. Зовнішнє оздоблення будівлі вирізняється елементами та формами готичного стилю. У квартирах, що розташовані на верхніх поверхах, є балкони із кованими огорожами. З боку двору, на другому та третьому поверхах розташовані веранди, що спираються на кручені металеві колони. Загалом, якщо розглядати сукупність планування, конструктивних та декоративних даних, маєток можемо віднести до раннього романтичного модерну. Будинок створений у готичному стилі з наскрізним під’їздом та офісним приміщенням.
За коментарем з приводу загадкового будинку я звернулась до полтавського архітектора та краєзнавця Артура Арояна.
— Це найвищий дореволюційний житловий будинок у Полтаві (4 поверхи – це був рекорд). Загальна стилістика його скоріше Вікторіанська, аніж готична. Такі будинки схожі на середньовічні замки були популярні у Великій Британії у другій половині ХІХ ст. Від готики там лише колони на вході до парадної та опори балконів із дворового фасаду. До речі, там цікаві перемички стрілоподібні, яких у Полтаві ніде більше немає. Щодо історії про таємничого мешканця, то це, скоріш за все вигадка, адже ніде немає на неї посилань окрім декількох сайтів, де вона викладається слово у слово однаково. Будинок навіює таку атмосферу своєю архітектурою, а те, що там на шпилях і парапетах сидять грачі (не ворони) – це типовий випадок для осінньо-зимового періоду. Нічого надзвичайного тут немає, — розповів Артур.
Я вирішила особисто пересвідчитися в тому, що ж коїться у будинку по вулиці Пушкіна, 40 і поспілкуватися з його мешканцями.
Першими мені зустрілись хлопець та дівчина, які нещодавно мешкають у будинку. Вони навіть гадки не мали, що будівля оповита такою містичною славою. Молода пара повідомила, що за той час, поки вони там мешкають нічого дивного не помічали, сказали, що будинок звичайнісінький.
Також, на час візиту до таємничого будинку, я застала офісних працівників, які, саме виїжджали з офісу. На жартівливе запитання чи не через містичну славу будівлі, вони полишають приміщення, вони відповіли, що історію будинку і легенду вони знають, але це аж ніяк не пов’язано зі зміною офісного приміщення.
Найбільше часу мені приділив один із мешканців, який розповів про історію будинку. Він повідомив, що в певні історичні проміжки часу там проживали найрізноманітніші мешканці і будинок виконував різні функції. Свого часу тут був готель, будинок розпусти, а у часи Другої світової війни у споруді жили німці. Останнє засвідчують знайдені чоловіком, під час ремонту у власній квартирі, листівки. Чоловік повідомив, що незважаючи на таку багату історію, ніяких надзвичайних подій не помічав і порадив мені не вірити історіям із мережі Інтернет та назвав всі легенди не більш, як плітками. Також додав, що ані туристи, ані журналісти будинком не цікавляться, не дивлячись на те, що в Інтернеті говорять про будинок, як про один з улюблених туристичних об’єктів містичної Полтави.
Єдине, що мешканець не став заперечувати так це історію з воронами, які, нібито, кружляють над спорудою. Та на це він мав своє пояснення, чоловік повідомив, що ворони й справді кружляють над будинком, але відбувається це лише весною і восени і пояснюється це тим, що птахи перелітають з місця на місце у пошуках насіння.
Мені будівля здалася абсолютно звичайною, за виключенням незвичної архітектури. Гадаю, що колись це була приваблива споруда, але зараз вона виглядає занедбаною. Мої підозри підтвердили мешканці будинку, які повідомили, що влада реставрацією не цікавиться і всі ремонті роботи лягають на плечі самих мешканців будинку. Зовні видно, що мешканці власними зусиллями міняють вікна, двері та роблять косметичний ремонт. Звісно, їх зусиль замало та і не кожен мешканець під’їзду згоден власним коштом облаштовувати щось окрім власної квартири.
Єдине, що здалось мені насправді моторошним, так це засипане підвальне приміщення. Але, на мою думку, справа тут зовсім не в містичності, а у байдужості комунальників. Мешканці повідомили, що там була котельня, потім підвал було затоплено, а пізніше його і взагалі засипали і полишили.
Тож можемо зазначити, що містичний будинок при найближчому огляді не видається таким уже й страшним та загадковим. Він привертає увагу лише надзвичайно гарною архітектурою та занедбаністю.
Юлія Злепко
Post a comment