Кандидати 3.14. Випуск #10. Володимир Зеленський

31 березня на нас чекають вибори президента, тому я дістаю із шафи свій диплом політолога, вмикаю «Лігу Сміху» і продовжую творити проект «Кандидати 3.14» (промовляти як «Кандидати ПІ», поняли прикол?). Ви скажете, що аполітичні і не підете голосувати? Тоді я скажу шо ви дурачкі і наступні п’ять років шоб отримати довідку треба буде смішити коміка. Шоб цього не сталося – треба йти на вибори. Але до того треба прочитати «Кандидати 3.14». Пагналі!

Сьогодні я розповім вам про «слугу народу», людину, яка ганяє лисого (бо є його дірєктором), коміка і гумориста – Володимира Зеленського.

Хто кандидат па жізні:  Керівник студії «Квартал-95», актор, комік, шоумен, продюсер. Має сім нагород премії Телетріумф за всякі-різні заслуги у шоу-бізнесі.

Шо по досвіду: Головне, шо вам потрібно знати – у дитинстві Зеленський чотири роки жив у Монголії і не просто вижив, а ще і не втратив уміння сміятися. Освіту юриста отримав у криворізькому відділені КНЕУ. До 2003 року грав у КВН. У 2004 році заснував «Студію Квартал-95» і почав шуткі шутіть на українському ТБ, був генпродюсером «Інтеру» та продюсером «1+1». Створював різні телепроекти, фільми, серіали і теде і тепе, аж доки йому не стукнуло в голову йти у президенти.

Шо по передвиборній програмі: В двох словах – та таке. Програма Зеленського – це відсутність конкретики, приправлена популістичними обіцянками та побудована за зразком передвиборної програми Кучми 1999 року (образ господарника, який зараз прийде і все нарішає). Зеленський обіцяє формувати основні завдання для влади через референдуми (це шо, голосувати по кілька разів на місяць?), максимально скоротити кількість функцій держави (шо за ностальгія за Махном?), впровадити практику мирових суддів (це тіпа чувачки можуть вирішувати незначні судові справи без корочки судді) та суди присяжних, а також діджиталізувати «державну машину» (нічо шо вона вже діджиталізується?) . Ну а все інше як і у всіх – всім хорошим все хороше, всім поганим все погане. Оце усьо можна почитати тут.

Шо по дєньгам:  Дєнєг у Зеленського дай боже. Декларація каже, шо молодий політик має будиночок на 353,5 квадратів та земельну ділянку на 1200 квадратів у Київській області, чотири квартири у Києві, загальною площею 854,7 квадратів, одну квартиру в Великій Британії на 91,9 квадратів (ділить навпіл з дружиною), а також три паркомісця на 62,3 квадратів. У дружини кандидата є квартира на 129,8 квадратів та паркомісце на 16,1 квадрат у Ялті та дві квартири, загальною площею 553,7 квадратів, паркомісце на 21,9 квадратів та два нежитлових приміщення, загальною площею 643,7 квадратів у Києві. Зеленський цінує час настільки, що задекларував аж 4 коштовні годинники (там навіть Ролєх є). У дружини на 2 коштовних годинники менше, за те є ювелірний набір з діамантами. Катається кандидат на Ренджику за 4693990 грн, а дружина політика їздить на Мерсі за 1830637 грн. Володіє родина Зеленських і державними облігаціями, корпоративними правами, та купою акцій у різних приватних конторах. За 2017 рік кандидат задекларував 1586473 грн ЗПшки, 1000 грн гонорару, 5000 грн роялті, 207129 грн страхових виплат, 4349019 грн доходу з підприємницької діяльності, 609165 грн процентів та 605838 грн з оренди майна. Фінансові прибутки дружини за 2017 складають 805148 грн. На банківських рахунках Зеленські тримають 442272 баксів, 1190867 грн та 132 євро (шось не дуже вони єврооптимісти). З готівки у Зеленських є 285000 баксів, 50000 євро та 220000 грн. Скажу щиро, цього разу мені було зовсім нецікаво рахувати чужі гроші. Зеленські усе заробили самі і це мене трохи гнітило. Бо як же копатися у декларації кандидата без питання «звідки він це все має»?

Шо по факапам:

Найголовніший факап Зеленського – це триндьож про відсутність бізнесу в Рашці, ну і те шо вся ця двіжуха проходила через кіпрські офшори, ярим поборником яких виступає кандидат.

Ну і звісно, не всім до вподоби шутєєчкі кварталівців. Зокрема, їх звинувачують у тому, шо порівнювали нашу країну з порно актрисою та дозволяли собі гомофобні жарти (але я вам скажу, шо шуткі – то справа суб’єктивна).

Прогнози юнца: Усі рейтинги прогнозують Зеленському перемогу на виборах. І це не дуже добре, я вам скажу. Головна зброя кандидата – діджитал-популізм, заснований на безпросвітній втомі українців від тотальної корупції і постійної війни за вплив. Оці всі рекламні ролики, зняті нібито на фронталку, дивакуваті челенджі та реклама «Слуги народу» – працюють краще за будь-які обіцянки. Потенційний виборець Зеленського голосує не за цього кандидата, а проти інших. Я вважаю це дуже нерозумним та цілком безвідповідальним. Ми живемо не в той час, коли можемо дозволити собі обрати президентом людину не те що без політичного досвіду, а і без належної освіти. Давайте будемо чесні. Те, що Зеленський колись здобув диплом юриста, зовсім не означає що зараз у нього лишилася хоча б частка тих знань (знаю я юристів, які зараз роблять каву а Аромах, або продають меблі у Юску). Зеленський – професійний шоумен. І хоча шоу є невід’ємною часткою української політики (нажаль), політичний досвід та обізнаність щодо особливостей керування державою ще нікому не заважали (особливо президенту). Більше того, за весь час передвиборної кампанії, Зеленський жодного разу не скористався «палочкою-виручалочкою» кандидатів – політичними ток-шоу (окрім скайп-зв’язку з компліментарними запитаннями на плюсах). Шось мені здається, Зеленський боїться відкритих дискусій з іншими кандидатами (або цього бояться його піарщики). Ви можете сказати: «і шо, я б теж у це лайно не ліз». А я вам відповім: «а то шо президент мусить і не в таке лайно лізти». Нагадаю, шо одним із головних обов’язків президента є зовнішня політика, у якій панують брехливі пукіни і ексцентричні трампи, у порівннянні з якими вітчизняні крикуни – це квіточки польовії. На це ви почнете крити мене тим, шо Рейган теж був актором, який очолив США. А я вам нагадаю, шо до того, як стати президентом, Рейган відслужив у армії (де спецалізувався на зв’язках з громадськістю), очолював гільдію кіноакторів (яка не тільки визначала ідеологічну політику американської кіноіндустрії у  період Холодної війни, а і мусила тісно співпрацювати з владними органами), встиг побути членом як демократичної, так і консервативної партії США, посидіти у кріслі губернатора штату Каліфорнії та вдало пролетіти на президентських виборах 1976 року. І тільки з другої спроби, у 1980 році Рейгану вдалося  перемогти на виборах. Для порівняння, Зеленський сам зізнається, що мав тільки 2 місяці юридичної практики і все життя займався шоу-бізнесом.

Наразі є дуже велика ймовірність того, шо Зеленський пройде у другий тур. Цілком не виключено, що Зеленський переможе на цьогорічних виборах. Але чи зможе він всидіти у кріслі президента – ось питання. І чи втримаємося ми, поки відбуватиметься перерозподіл влади (а у випадку перемоги Зеленського він буде болючим і хаотичним) і дууууже передбачувані провокації з боку Росії (хіба є щось краще для російської пропаганди, ніж президент-комедіант?). Україна вкотре опинилася у ситуації, коли мусить обирати найменше зло. Якщо у питаннях обрання найбільшого добра варто слухати своє серце, то із найменшим злом навпаки – немає кращого радника, ніж здоровий глузд.

Кость Левицький