Рейтинг. Якби вибори були нині, до парламенту потрапили би 7 партій

Рейтинг. Якби вибори були нині, до парламенту потрапили би 7 партій

Впродовж 5 – 13 лютого аналітики Київського міжнародного інституту соціології проводили опитування громадської думки з приводу прихильності до тих чи інших політичних партій.


 

Якби вибори відбувалися вже, то найбільшу підтримку отримала би “Європейська солідарність” – за неї готові голосувати 22,9% опитаних.

 

Як показують дані, розрив між “ЄС” і “Слугою народу”, порівняно з груднем минулого року, ще більше зріс.

Список партій, які проходять до парламенту виглядає так: «Європейська Солідарність», «Слуга Народу», «Батьківщина», «ОПЗЖ», «Наші», «Розумна політика», «Сила і честь».

Серед партій, які показують зростання рейтингу, але поки не досягають позначки у 5 %, яка довзоляє проти до парламенту –  Радикальна партія, Українська стратегія Гройсмана, Свобода та УДАР Віталія Кличка.

Рейтинг. Якби вибори були нині, до парламенту потрапили би 7 партій

Рейтинг. Якби вибори були нині, до парламенту потрапили би 7 партій

Коментар Антона Грушецького, заступника директора КМІС:

По-перше, деякі методологічні зауваження. До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля – чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Те саме стосується і партій. Крім цього, істотну роль відіграє, хто зазначається лідером партії. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, усі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам. Водночас, чим більш відмінні списки, тим менш обґрунтованим є порівняння результатів, отриманих з різними списками.

 

Крім цього, на результати опитування впливає ряд факторів, як, наприклад, метод опитування (телефонне опитування чи опитування методом face-to-face, а «всередині» цих методів також вплив має конкретна реалізація – наприклад, повністю випадкова вибірка чи квотна вибірка), порядок і контекст запитань в анкеті (в т.ч. вплив має, яке запитання ставиться раніше – про парламентські чи президентські вибори), формулювання запитання про голосування на виборах тощо.

Особливо значний вплив має метод опитування. Респонденти, опитані методом телефонних інтерв’ю, більш заможні, мають дещо вищий рівень освіти і дещо більш активні, ніж респонденти, опитані методом особистих інтерв’ю. Як наслідок, це може впливати на рейтинг окремих політичних сил.

Як наслідок, часто опитування, проведені різними компаніями, а також опитування проведені тією самою компанією, неможливо коректно порівнювати між собою з огляду на зазначені фактори. Тобто такі опитування дають надійний зріз поточної ситуації, але більш проблемним є аналіз у динаміці.   В даному випадку дослідження проведені одним методом і за ідентичними списками, тому вони дають адекватне уявлення про динаміку процесів.

 

По-друге, ми фактично фіксували зміни за останні 2 місяці, які були насичені подіями (ескалація Росією ситуації на кордонах, справа проти П. Порошенка, справа О. Трухіна, «ковідна тисяча», протести ФОПів тощо)  і однозначно важко сказати, що саме мало вплив на поточну електоральну ситуацію (а також наскільки тривалим буде цей вплив і наскільки він зафіксується). Крім цього, не варто забувати, що для багатьох виборців не стільки «політичні» події, скільки внутрішні економічні та соціальні фактори більше визначають підтримку (чи не підтримку) окремих політичних сил. У будь-якому випадку, як і раніше, розрив між топ-кандидатами і партіями досить невеликий, що робить різницю між підтримкою кандидатів і партій дуже контекстно залежною і «відкритою» до коливань.

Водночас ми можемо говорити (враховуючи результати нашого опитування, проведеного у січні 2022 року після повернення П. Порошенка в Україну), що наразі стабілізується ситуація з відносним лідируванням «ЄС» у партійному рейтингу, хоча розрив між партіями залишається досить невеликим. А також важливо пам’ятати, що лідирування є відносним і при таких результатах означатиме потребу формування коаліції з щонайменше 3-4 політичних сил.  Задача  відібрати партії для дієздатної коаліції з таких різних партій як «ЄС», «Слуги народу», «Батьківщини», «ОПЗЖ», «Наших», «Розумної політики» та «Сили і честі» виглядає як надскладна логічна задача. У президентському рейтингу найкращі шанси на другий тур зберігають, як і раніше, В. Зеленський та П. Порошенко, але є тенденція до скорочення розриву між ними.

 

По-третє, для аналізу динаміки потрібно враховувати статистичну похибку. У практично всіх випадків коливання рейтингу певних кандидатів і партій – у межах статистичної похибки, тобто формально змін не відбувається.


Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!

А це карта приватбанку:

4149 4991 1010 5317

А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.