Мусять публічно звітуватися. Як закон про «KPI ректорів» змінить життя українських університетів

Нещодавно Верховна Рада підтримала законопроєкт «KPI ректорів». Тому вже за три місяці очільники наших Вишів будуть зобов’язані публічно звітувати про свою діяльність. Як цей закон вплине на функціонування вишів – розбираємося разом з Наталією Піпою, Секретаркою Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, учасницею депутатського об’єднання «Справедливість».


Українські університети, на жаль, зараз не входять у ТОП-світових рейтингів. У таких авторитетних міжнародних рейтингах (QS World University, Times Higher Education, Center for World University Ranking) українські університети займають 500-те місце і далі. Ми хочемо, щоб наша вища освіта була однією з найкращих у світі. А українські університети входили б у ТОП-100 найкращих університетів світу. І ми в освітньому комітеті системно працюємо над покращенням вищої освіти в Україні, робимо необхідні законодавчі кроки.

Але якісні зміни на місцях, в університетах – починаються з «голови» цього університету – з керівника цього університету. Бо якщо ректор ефективно і водночас демократично керує закладом вищої освіти, то країна отримує якісно підготовлених спеціалістів, людей, які вміють мислити, аналізувати, а головне втілювати.

Однією із новацій Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти», який був ухвалений парламентом 18 грудня 2019 року, стало запровадження так званого «KPI ректорів», яке передбачає встановлення цільових показників діяльності закладу вищої освіти.

 

Новина з приводу прийняття закону про KPI ректорів на сайті Міністерства освіти та науки

 

Ці показники мають бути досягнутими завдяки діяльності керівника закладу вищої освіти.

З обраними ректорами укладається контракт строком на 5 років, в них визначалися цільові показники, проте не було прописано механізмів та термінів досягнення цих показників. Ці показники не оприлюднювалися у публічному просторі, тому багато ректорів могли ігнорувати цю вимогу, – пояснює Наталія Піпа.

Щоб врегулювати перелік цільових показників, досягнення яких повинен забезпечити ректор під час підписання контракту, механізмів перевірки досягнення таких цільових показників, а також термінів для досягнення таких цільових показників.

Метою законопроєкту є забезпечення створення прозорої та відкритої системи моніторингу досягнення цільових показників діяльності закладу вищої освіти, які визначені у контракті з обраним керівником закладу вищої освіти.

Піпа Наталя, студійна приватна зйомка, 12 січня 2019

Щорічний звіт керівника закладу вищої освіти повинен містити інформацію про рівень досягнення цільових показників діяльності закладу вищої освіти, визначених контрактом, станом на 31 грудня року, за який складається звіт.

Тепер цільові показники, механізми перевірки, терміни та самі щорічні звіти оприлюднюються на офіційному сайті відповідного закладу вищої освіти, – додає пані Наталія.

На деяких сайтах університетів дуже важко знайти розділ “Звіти”. Тому щоб звіти були в публічному доступі для всіх охочих також буде створена єдина платформа, на якій розміщуватимуться звіти. Також я отримувала деякі коментарі у соцмережах щодо введення відповідальності за порушення. У будь-якому разі при відсутності звітування, ректор буде порушувати умови його контракту і страждатиме репутація особи. У будь-якому випадку кожному, хто захоче подивитися за ефективністю ректора, закон надає більше можливостей та спрощує доступ до звітів.

Як впровадження цього закону вплине на життя університетів, які позитиви може принести?

Позитив: ректори відповідальніше ставитимуться до своєї роботи. Вони будуть відповідати за ефективність своєї роботи, будуть встановлені чіткі критерії. Вон не просто писатимуть звіт на вільну тему, а звіт обов’язково міститиме результати досягнення показників ефективності.

Які загрози несе це нововведення?

Загрози: якщо на етапі виконання він не запрацює, і стан залишиться такий, як він є зараз. Багато викладачів казали, що ректори самі заставляють писати звіти викладачів, і це – непотрібна робота. Але нічого кращого вони не могли запропонувати.

Коли з топменеджерами укладаються договори, там передбачаються показники ефективності. Ректори – топменеджери. Як вони керують університетом і мають самоврядування, наскільки ефективно і демократично, таким чином і функціонує університет. Тому одні ректори кажуть, що збільшиться кількість паперової роботи. А інші – розуміють, що ми маємо ставати ефективнішими, наші університети займати вищі місця у рейтингу, наша країна – мати сильніше міжнародне становище і ВВП. Для цього нам потрібні ефективні та розумні студенти, викладачі та ректори.


Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру та суспільство. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!

А це карта приватбанку:

4149 4991 1010 5317

А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!

 

 

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.