“Я не мав на думці імперіалізм. Я говорив про культуру”. У чому не правий Папа Римський, який хвалив Петра I та Катерину II

Папа Римський Франциск нещодавно мав розмову з російськими католиками, в якій завзято хвалив культуру та історію країни-агресора. Після шквалу критики, який обвалився на понтифіка, Ватикан почав інформаційну кампанію з відбілювання свого лідера.

Папа Франциск пояснив, що мав на увазі, коли заохочував російську молодь берегти спадщину своєї батьківщини: йшлося про культурну, а не імперіалістичну спадщину росії, передає УНН.

На думку журналу Артефакт, Папа Римський тотально не правий, бо він не відає, що говорить.

Пояснюємо.

Культура — це не просто чисте й невинне мистецтво, музика, чи література. Культура — це будь-який досвід, який отримує в процесі свого життя, людина, родина, плем’я, країна, нація, династія, країна.

Мистецтво — це найвищий прояв культури, коли досвіди, практики та життєві погляди передаються у художньому, ігровому форматі: через пісню, танець, театр, роман, вірш.

Петро I та Катерина II — це представники російських еліт, керівники імперії. Які погляди на життя та які досвіди мають ці конкретні люди? Знищення Війська Запорозького — Гетьманщини, репресивні заходи проти української культури, підкорення азійських народів, умисне переписування та фальшування історії, аби довести своє право на утримання влади.

І це все Папа Римський вважає великою культурою, гідною наслідування?

Давайте уважно почитаємо, що там сказав Папа:

 

“Я не мав на увазі імперіалізм, коли говорив це, я говорив про культуру, а передавання культури ніколи не є імперіалістичним, ніколи; це завжди діалог, і я говорив про це. Існують імперіалізми, які хочуть нав’язувати свою ідеологію. … Коли культуру дистилюють і перетворюють в ідеологію, то це є отрутою. … Використовується культура, але віддистильована в ідеологію. Власне це треба розрізняти: коли йдеться про культуру народу, а коли — про ідеології, які виникають у якогось філософа, в якогось політика цього народу. І це я кажу для всіх, також і для Церкви”, — цитує слова Папи Римського Ватикан Ньюз.

 

Кожна країна, кожна спільнота, кожна окрема людина має свою певну ідеологію. Щобільше: ідеологія — це система цінностей та поглядів на життя, яка є не просто на словах, а втілюється щоденними діями та вчинками.

До прикладу: ви переконані, що сім’я та родина — це основа держави, суспільства, нації. Сім’я повинна бути забезпеченою, проводити час разом, але кожен член сім’ї повинен мати й певний час на особистий простір.

У такому випадку, ви одружуєтеся, поважаєте свою другу половинку, не б’єте її, не знущаєтеся, всі конфлікти вирішуєте дипломатично, з розумінням, виховуєте своїх дітей, розумієте, що вони діти, даєте право вибору, але конструктивно контролюєте, бо це питання безпеки й Вас, і дітей, і навколишнього світу.

Тому, якщо повернутися до слів Папи Римського, то в цьому світі буквально всі своїми діями, вчинками, щоденною поведінкою, словами, заявами — всі нав’язують одне одному свою ідеологію. Завдання кожної людини — уживатися з іншими представниками сім’ї, спільноти, нації, держави.

Тому, народ відповідальний за своїх політиків, за їх вчинки та дії, оскільки народ завжди має можливість впливати на керманичів своєї держави чи нації: впливати шляхом виборів, розголосу певних тем чи питань, впливати насильницьким шляхом, якщо керманич використовує насилля, армію, поліцію для завдання шкоди людям, котрі хочуть впливати мирно.

Російська культура — це досвід вбивств, репресій, захоплення чужих територій. Звісно, не тільки це, у росіян було багато кейсів мирного будівництва та розвитку. Але за стінами цього мирного будівництва завжди стола опричнина, царська охранка, ЧК, НКВД, КДБ, ФСБ.

Російську культура, засновану на насиллі та знищенні народів потрібно скасувати, деконструювати та прибрати. А на її місці будувати нову культуру, котра мирним шляхом буде перевиховувати росіян.

Як бачимо, Папа Римський не розуміє цих простих, очевидних та банальних речей. Допоможімо йому в цьому розібратися. Поширте цей матеріал, аби як можна більше людей його побачило.

Нам потрібен жорсткий резонанс, адже поки лідери держав, церков чи культурних спільнот шукатимуть хороших руських хоч в минулому, хоч у теперішньому — російські ракети вбиватимуть дітей, а московити нестимуть розруху, яка з такими темпами може швидко та легко перекинутися з України на інші європейські країни.