Склеп для аристократів. Де в Україні можна знайти єгипетські піраміди
Березова Рудка – село в Пирятинському районі Полтавської області. Серед туристів, подорожуючих Україною, ця місцевість відома пірамідою-усипальницею, на кшталт єгипетської. Але це не єдиний подібний артефакт, який міститься в Україні.
Цю дивну ідею втілив у життя Гнат Закревський – посол Російської імперії в Єгипті, обер-прокурор Сенату. Надивившись на єгипетські піраміди, Закревський збудував схожу гробницю висотою 10 м на могилі своїх батьків у 1898 році, пише портал we.org.ua.
Не менш цікавим за єгипетську усипальницю було і житло для живих – маєток родини Закревських. Саме село Березова Рудка заснував гетьман Іван Скоропадський 1717 року. 1752 року маєтки гетьманського роду купили Закревські. Їх родоначальник – Йосип Закревський – був генеральним бунчужним Війська Запорізького. Один з нащадків Закревських, що нині живий, є віце-прем’єр Великобританії Нік Клегг. Проте повернемось до часів заснування маєтку в Березовій Рудці.
Козацький рід звів будинок у класичному стилі 1838 року. Біля палацу були два флігелі та розкішний парк. Одним із братів Закревським – Віктором – був знайомий поет Тарас Шевченко. Вони були друзями, тому Шевченко тричі бував у маєтку. Брат Віктора – Платон – навпаки заохочував кріпацтво і викликав негативні почуття в прогресивних українофілів. Існує легенда, що Шевченко був закоханий в його дружину Ганну, яка народила дочку, батьківство якої так і не встановили.
А син Платона – Гнат – той самий єгипетський дипломат – помер в Єгипті, тому його тіло забальзамували та поховали в піраміді у рідному селі. Більшовики сплюндрували усипальницю Закревських, викинули похованих у піраміді. Сьогодні маєток є частиною Історико-краєзнавчого музею та сільськогосподарського технікуму. На щастя, потрапити до Березової Рудки не складно, адже вона розташована біля траси Київ – Харків.
Адреса: Полтавська обл., Пирятинський район, с. Березова Рудка, вул. Паркова, 1 Координати: 50°19’0.27”N, 32°15’1.44”E.
Інша полтавська піраміда знаходиться в селі Комендантівка Кобеляцького району. Їдея її будівництва належала Олександру Білевичу, чий дворянський родовий маєток знаходився у Комендантівці. Білевич був офіцером у російському морському флоті, брав участь у російсько-турецькій війні, воював на Балканах. Захопився пірамідами, коли в 60-х роках XIX століття перебував у Єгипті, в складі обмеженого контингенту російських військ.
У 1864 році Білевич вирішив спорудити Софіївську церкву у вигляді трьохярусної піраміди. У першому ярусі, де були іконостас і вівтар, проводили богослужіння. 15-метрову споруду (найвищу серед трьох європейських пірамід) увінчував хрест.
Для зведення міцної споруди, з товщиною стін що сягають 1,5 м, Білевич використав старий та майже забутий спосіб особливого приготування розчину з вапна, який надалі зміцнив її на довгі роки. Для змішування вапна й піску, замість води він добавляв кров щойно забитої великої рогатої худоби, з додаванням до цього будівельного розчину білків із курячих яєць. Отримання необхідних складових потребувало часу, що і відбилося на термінах будівництва усипальниці – піраміди.
У рік початку військових дій Росії проти Османської імперії, раптово захворіла та померла дружина Білевича – Софія. Поховав він кохану в одному з похоронних залів родової усипальниці, а у 1916-ому в піраміді поховали і самого Олександра Білевича.
Після революції 1917 року церкву пограбували, пристосувавши примішення під склад добрив. Лише наприкінці минулого століття були спроби відродити храм-піраміду та богослужіння, але довести розпочате до кінця не вдалося.
Post a comment