Другий найдорожчий живий художник. Хто такий Девід Гокні та чому його картина коштує 45 мільйонів $

У листопаді Christie’s проведе в Нью-Йорку аукціон, на якому покажуть картину Девіда Гокні. Роботу Sur la Terrasse (1971) оцінюють від 25 до 45 мільйонів доларів, на ній зображено коханого художника — Пітера Шлезінгера. Незадовго після написання цієї роботи пара розпалась.


«Цей твір знаменує переломний момент в особистому та професійному житті художника. Ми дуже раді, що картина Sur la Terrasse вийде на ринок і вперше за 40 років її експонуватимуть у публічному просторі», — йдеться у повідомленні керівниці аукціону, пише український портал про мистецтво supportyourart з посиланням на ARTnews

На сьогодні Гокні є другим найдорожчим живим художником. У списку лідирує Джефф Кунс.

Девід Хокні, Sur la Terrasse, 1971. Світлина: Christie’s

 

Девід Гокні (англ. David Hockney 9 липня 1937) — англійський живописець, графік, майстер естампів, театральний художник і фотограф. Значну частину життя провів у США, в Лос-Анджелесі, Каліфорнія.

Будучи одним з найпомітніших представників поп-арту у 1960-х роках, він вважається одним з найвпливовіших британських художників 20 сторіччя.

Результат пошуку зображень за запитом "Девід Гокні"

Гокні робив гравюри, портрети друзів і оформлення сцени для Royal Court Theatre, Ґлайндборна, Ла Скала і Метрополітан-опера в Нью-Йорку. Будучи від народження синестетом він бачить синестетичні кольори у відповідь на музикальні стимули. Це явище не проявляється у його живописі або фотографічних роботах, але утворює загальний принцип його робот для декорацій до балетів і опер, коли за основу фонових кольорів та освітлення він бере кольори, які він бачить під час прослуховування музики до художнього твору.

Результат пошуку зображень за запитом "Девід Гокні"

Гокні малював портрети у різні періоди своєї кар’єри. Від 1968 і протягом кількох років він малював реалістичні портрети друзів, коханців і родичів. Картини Гокні часто містять натяк на його власну присутність, оскільки лінії перспективи сходяться таким чином, щоб означити точку зору художника. Гокні неодноразово повертається до одних і тих самих персонажів — його батьки, художник Mo McDermott (Mo McDermott, 1976), різні письменники, з якими він був знайомий, модельєри Celia Birtwell і Ossie Clark (Mr and Mrs Clark and Percy, 1970–71), куратор Henry Geldzahler, галерист Nicholas Wilder,  George Lawson та його коханець, танцівник балету Wayne Sleep.

По приїзді до Каліфорнії Гокні замість олії починає малювати яскравими акриловими фарбами.

На початку 1980-х Гокні починає створювати фотоколажі, які він називає джойнерами («joiners»)

. Для цього спочатку він використовує поляроїдні відтиски, а згодом фото-відтиски, отримані за допомогою 35-мм кольорової фотоплівки. Використовуючи поляроїдні знімки або зроблені у фотолабораторії відтиски на одну тему або сюжет, Гокін створював з цих клаптиків мозаїку, утворюючи складене зображення. Передвісником цієї техніки можна вважати ранній фотомонтаж. Оскільки фотографії зроблені з різних ракурсів з невеликою різницею у часі, результатом є робота, яка за стилем дуже близька до кубізму. Однією з головних цілей Гокні — це дослідження того, як працює людський зір. Одні колажі зображають ландшафти, такі як Pearblossom Highway #2, інші — це портрети, як, наприклад, Kasmin 1982, і My Mother, Bolton Abbey, 1982.

 

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *