
Прописатися в бібліотеці: як квіти в горщику об’єднали русанівців
В 2015 році команда активістів «Оціум» створили проект з перетворення бібліотеки на сучасний громадський простір і виграли грант на фестивалі «Proмісто» у номінації «Кращий соціальний стартап». Багато міських бібліотек були не готові до змін, а бібліотека імені Євгена Кравченка на Русанівці погодилась взяти участь у проекті. Оновлювати бібліотеку допомагали мешканці району, адміністрація, дизайнери та реставратори з усього міста, пише Марина Шилова на порталі “УИКЕНД”.
Ми познайомилися з командою бібліотеки і дізнались, як простір розвивається зараз.

Зліва направо:
Ніна Салій – бібліотекарка і організаторка інклюзивних заходів;
Віра Боєва –бібліотекарка;
Дарина Бородавко – бібліотекарка;
Тетяна Підвальна – бібліотекарка;
Валентина
Хрущова –бібліотекарка;
Олена Арутюнян – завідувачка;
Валентина Свиридюк – директорка з чистоти.
є два поверхи, тихі та гучні зони
— Я згодилась на проект активістів «Оціуму», тому що хотіла, щоб для моїх дітей та онуків був пристойний простір, куди б можна було прийти. Бібліотека залишилась бібліотекою, але тут дозволено трохи більше.
До оновлення ремонт у бібліотеці робили в 1977 році. «Оціум» виграв на проект 200 тисяч гривень — цього було недостатньо, але Русанівка — особливий район і знайшлися друзі та знайомі, які нам допомогли, долучилась районна адміністрація.
Ми довірились архітекторам, але наші побажання теж враховувались. Хотіли, щоб простір був світлий. Як показав час, це абсолютно практично — замазати білим значно простіше, ніж іншим кольором. На білому кольорові деталі завжди більш помітні, — розказує Олена.
Простір зробили інклюзивним — вхід та туалет пристосовані для людей з інвалідністю.
Адміністрація району замінила бібліотеці вікна і вітрину, тепер в приміщенні стало тепло навіть в сильний мороз.
На першому поверсі, крім стелажів з книжками, є м’які пуфи, крісла та диванчики, де відвідувачі можуть хоч цілий день читати книжки або працювати, адже в закладі безкоштовний Wi-Fi. Інтернет для відвідувачів оплачує провайдер. Є місце для проведення заходів, а також дитяча кімната, одну із стін якої перетворили на дошку для малювання.
На другому поверсі раніше знаходилися фонди та книгосховища бібліотеки, він був закритий для відвідувачів, але після оновлення його відкрили. Тепер там тиха зона, адже на першому поверсі часто проходять заходи, які можуть відволікати інших читачів.
До ремонту в бібліотеці росло багато квітів у горщиках, працівники не могли забрати їх всі додому, але залишати в приміщенні, де будуть ламати стіни, фарбувати та штукатурити, було також неможливо :
Дизайн-мануфактуру Object № зробила нам столи і лавочки, а потім ще кафедру, та у них була умова — робити так, як вони її бачать в нашому просторі. Зробили класно, думаю, такої в інших бібліотеках немає. Стару кафедру не викинули — вона стоїть в кутку реанімована, це такий арт-об’єкт середини минулого століття. Стелажі для книжок також мають цікаву історію. Гроші на матеріал дала адміністрація, а компанія, яка їх виготовляла, привезла і змонтувала безкоштовно, — згадує Олена.
Вітрину прикрасили двома білими зірками. Деякі читачі спочатку запитували, який стосунок вони мають до бібліотеки, та Олена відповідала, що їх гарно видно з вулиці, вони роблять бібліотеку помітнішою. Поки що немає великої вивіски — вона повинна бути однакова для всіх київських бібліотек, але міська адміністрація ще не визначилась із новими стандартами для неї.
— До ремонту у нас було непривітно, на одній із стін взагалі був грибок, який ми прикривали плакатом. Завдяки «Оціуму» у нас з’явився новий простір, але далі ми самі вирішували, як і що планувати у бібліотеці. Після ремонту ми вимили та прибрали приміщення, а за тиждень протекла стеля. Довелосяя викликати слюсаря.
Так як більшість читачів бібліотеки любить художню літературу, то ми вирішили виставити її на першому поверсі, а також сучасну українську сучасну і класику. Ми зробити історичну кімнатку — розмістили всі книги по історії в невеликій кімнаті. У нас багато людей бере книги по історії, а так їх шукати зручніше.
Перехід від старої бібліотеки до нової для мене не був тяжким, адже у нас стало гарніше і веселіше, — згадує Валентина.
Після ремонту команда «Оціуму» попрощалася з бібліотекою. Проект оновлення залишився в їх портфоліо, а бібліотека взяла за нікнейм назву команди і стала «Оціум 51».
— Назва «Оціум» під час оновлення вже прилипла до нас, тому ми попросили дозволу взяти її. Слово «оціум» з латинського означає розвиток чи навчання на дозвіллі. Будинок №51 — єдиний на Русанівці. Офіційно назва бібліотеки залишилась стара, а Оціум 51— це нікнейм для публіки і соцмереж.
Ми розуміємо, що потрібно робити ребрендінг, бо офіційна назва трішки довгувата. Вже консультувались зі спеціалістами. Після всього, що ми пройшли, ребрендінг для нас буде на раз, — пояснює Олена.
У оновленої бібліотеки відразу з’явилися прихильники та постійні відвідувачі, а роботи у бібліотекарів побільшало.
— Всі, хто був причетний до переродження простору, майже тут прописались — приходять з дітьми гратися чи фотографуватись, пропонують проводити якісь зустрічі — без проблем, це їхня бібліотека. Тут оселився громадський актив Русанівки, всі відомі проекти, які перемагали в столиці, народжені в цьому просторі. Люди приходять попрацювати чи просто зустрічаються тут один з одним. Бібліотека живе.
У нас змінилась кількість персоналу. До ремонту в штабному розкладі було 3,5 бібліотекаря — одна людина на півставки працювала, та в новому просторі цього виявилось недостатньо. Районна адміністрація пішла нам назустріч, і колектив збільшився до 7 чоловік. Ми вирішили працювати на годину довше — з 10:00 до 19:00, зробили робочу суботу.
Книжки — це головна прикраса бібліотеки, але велике надбання — це колектив.
Крім мене і Валентини, інші бібліотекарки прийшли до нас цього року. До цього методом помилок ми шукали себе. Я отримувала консультації, відвідувала курси та тренінги, як управляти колективом. Я не люблю людей, які з усім погоджуються — так, все буде зроблено! Ціную, коли висловлюють власну думку, проявляють ініціативу та пропонували свої ідеї. Нарешті ми зібрали таку команду. Наші дівчата залюбки допоможуть відвідувачам, все покажуть і розкажуть, — розповідає Олена.
В новому просторі — нові правила. Головне з них — менше обмежувати читачів. Заходити можна і з візочками, і з велосипедами, навіть з собаками.
— Я проходила повз одну із бібліотек, в якої на вході п’ять наліпок: не можна з колясками, собаками, їжею, ще чимось. Навіть хотіла сфоткати. У нас дуже багато стереотипів про бібліотеку типу тут тихо, грубо і ще щось. В нашій бібліотеці це відходить в минуле, бо часто буває молодь.
Нещодавно зайшло троє хлопців років по 17. Двоє обирали книжки для навчання, а третій сміявся та фоткав їх, типу — ха-ха, в бібліотеку прийшли. Ми не звертали на них увагу і через деякий час подумали, що хлопці пішли. Виявилось, що вони втрьох розташувалися в кутку на пуфах з книжками. Молодь тут ніхто не тицяє, не каже, як треба поводитись, і вона почуває себе комфортно, — розказує бібліотекарка Ніна.
Олена розказала, що до зовнішнього вигляду відвідувачів також не прискіпуються. Чоловіку в капелюсі не треба робити зауваження, щоб зняв його в просторі. Можливо, це його імідж, і взагалі до відомих акторів чи артистів ніхто ж не чіпляється з такими питаннями на урочистих заходах. В цьому немає нічого непристойного і для бібліотеки — чоловік же в штанях.
У «Оціум 51» щодня роблять вологе прибирання і витирають пил з усіх закутків. За це відповідає директорка з чистоти Валентина. А ще бібліотека з’явилася в Фейсбуці:
— Нам говорили, щоб ми завели сайт чи блог. Та для таких невеличких просторів як наш, це не потрібно, а от соцмережі працюють. У Фейсбуці нам часто пишуть — просять подовжити термін книги, запитують чи можна зареєструвати дитину, пропонують організувати захід. Нам ще треба Інстаграм завести, — розказує Олена.
«Оціум 51» зламав стереотипи не тільки у відвідувачів, а й бібліотекарів:
— Я прийшла працювати сюди в липні. Мені тут дуже сподобалось, адже коли сказали про цю роботу, я собі уявила сіру заставлену книжками кімнату, де сидить бабуся в окулярчиках. Прийшла сюди і була вражена, як тут світло і по-сучасному, — ділиться бібліотекарка Дарина.
Хоч бібліотека розрахована на дорослих, діти та підлітки також заходять сюди, адже книжки знайдуться для будь-якого віку. Олена запевняє, що зареєструватися можна навіть з моменту народження — ніяких вікових обмежень.
— Коли говорять, що в бібліотеку ходять одні пенсіонери, ми сміємося. Ми маємо єдину реєстраційну картотеку читачів, там є внутрішня градація по віку. Так от категорія 60+ складає приблизно 10% від загальної кількості користувачів, інші — діти, підлітки, юнацтво та люди старше 22 років.
Книжку можна тримати місяць, а потім подовжувати термін, якщо потрібно. За раз можна взяти скільки завгодно книжок, адже ніхто половину фонду виносити не буде, — розказує Олена.
станом на 2018 рік
Бібліотекарі знають всіх відвідувачів, адже і живуть вони в одному районі. З тими, хто прийшов в «Оціум 51» вперше, знайомляться і спілкуються в подальшому. Дарина навіть встигла вивчити смаки деяких груп читачів:
— Відвідувачі мого віку читають книги по психології чи філософії, молоді дівчата-викладачі беруть книги про історію Києва. А от пенсіонери читають різну літературу — від трилерів до любовних романів.
Я також читаю різну літературу. Буває, що одночасно читаю декілька книг — одну на роботі, коли є вільний час, і ще дві вдома. Відвідувачі часто запитують мене про ті книги, які я не читала. Думають, що бібліотекар має перечитати увесь фонд. Я запитую відвідувачів про книги, які вони читали, щоб знати, кому їх потім рекомендувати, — ділиться бібліотекарка.
Часто відвідують «Оціум 51» люди з інвалідністю, для них організовують заходи. Також проводять репетиції та зустрічі колектив театру «Ще не вечір», який заснували пенсіонери.
Приїжджають в бібліотеку і на велосипедах. Поки що біля простору немає велопарковки, але тут раді всім відвідувачам, тому велосипедистам можна заходити в простір разом з транспортом. Щоб не бруднити підлогу, вони ставлять велосипед догори дригом, хоча ніхто із бібліотекарів їх про це не просить.
Відвідувачів в бібліотеці вистачає, як в будні, так і в суботу. Багато підходить надвечір, щоб попрацювати.
— Русанівка дуже мистецька, серед жителів багато письменників та поетів, вони заходять в «Оціум 51». Є відвідувач, який у нас пише сценарії до фільмів. Можливо тут сидить-працює майбутній нобелівський лауреат, а ми і не знаємо, — говорить Олена.
В бібліотеці більшість книг українською мовою, та деякі відвідувачі надають перевагу книжкам російською. Тоді приходить на допомогу бібліотекарка Тетяна, яка вміє переконувати людей читати книги українською:
— Часто читачі просять допомогти обрати книгу. Я говорю відвідувачам, які книги прочитала і рекомендую щось. Я люблю класику, сучасну українську літературу, книжки по історії України, детективи та пригоди, але навіть російських авторів читаю в перекладі українською. З відвідувачами, які беруть книги по моїм рекомендаціям, ми потім обговорюємо їх, ведемо дискусію.
Я рекомендую цю бібліотеку моїм знайомим навіть з інших районів, сюди приходить моя онучка.
Хоч ми і не дитяча бібліотека, але заходить багато школярів. Ми тут всім стараємося прививати культуру до книжок.
примірників
— Фонд непоганий. Дещо прибуває, дещо списуємо. Гарну літературу дають згідно з державними та міськими програмами. Звичайно, хочеться отримувати більше книжок, та, мабуть, так всі бібліотеки говорять. Інколи книги нам дарують видавництва, дещо приносять і читачі.
За останній рік в Україні вийшло 14 книжок інклюзивної літератури, в нашій бібліотеці вони всі є, — розказує Олена.
Щоб читачам було зручно самостійно шукати книги, бібліотекарі працюють над наповненням електронного каталогу і потроху вчать відвідувачів ним користуватись. Бібліотекарка Віра розповіла, як проходять такі групові заняття для дітей:
— До нас приходять учні шкіл зі своїми ноутбуками чи планшетами, а ми їм розповідаємо, як зробити вибірку книг по автору чи за назвою. Для дітей восьмого класу це ще важкувато, та ми їх запевняємо, що вони навчаться. Це особливо пригодиться дітям, які пишуть МАНівські роботи чи готуються до олімпіад.
Ми наповнюємо каталог за темами. Наприклад, спочатку додаємо всі книжки по темі «космос», потім переходимо до іншої. Це не так легко, але хочемо завершити цю справу, адже ми стараємось крокувати в ногу з часом.
Захід в бібліотеці може провести кожен бажаючий, якщо тема буде цікавою для відвідувачів. Тут проходять зустрічі з письменниками для дітей та дорослих, вечора поезії та музики, лекції та перегляди фільмів.
— Так як у нас інклюзивно-привітний простір, тут щомісяця відбуваються заходи для дітей з інвалідністю та їх родин. Нещодавно ми проводили гарбузяну вечірку. Також проходив треніг з соціальної інклюзії для працівників бібліотек Дніпровського району. Навесні був тренінг для кінологів по основам каністерапії, тобто лікування чи реабілітація із залученням собак. Інклюзивними подіями у нас опікується бібліотекарка Ніна, — розказує завідувачка.
Собаки в бібліотеці взагалі часті гості, адже вони радують дітей:
— Так як 2018 — це рік собаки, то до минулого Нового року ми влаштували дитячу інклюзивну вечірку. Ми запросили дітей і знайомили їх із собаками. Вони дуже раділи спілкуванню з тваринами, для дітей це корисно, своєрідна терапія. За кордоном це вже давно розвинене. Ми домовились, що будемо такі заходи проводити на постійній основі, — розказує Ніна.
Post a comment