Вітер змін. Рецензія на різдвяну казку Мері Поппінс повертається
В український прокат виходить мюзикл Мері Поппінс повертається – формально продовження основоположної в США стрічки Мері Поппінс 1964 року випуску. За фактом 54 роки, що минули, – занадто серйозний вододіл і перед нами, скоріше, ремейк того фільму. Нове прочитання, концепція якого чудово вписується в сьогоднішню стратегію Disney.
Режисер картини Роб Маршалл – мало не головний фахівець в жанрі на даний момент. Він прийшов у велике кіно з Бродвею і стартував відразу суперхітом Чикаго. Той мюзикл вийшов в непростий для Америки час і подарував людям віддушину у вигляді чистої розваги. Люди віддячили йому Оскарами, пише Влад Мирний на сайті Новое Время.
Фільм Мері Поппінс повертається знову вийшов у непростий для американців час. І пропонує він в принципі те ж саме.
Сюжет
Лондон. 1935 рік. Економічна криза. З часу закінчення минулого фільму пройшло 25 років. Діти – Майкл Бенкс і його сестра Джейн – виросли. Перший обзавівся дружиною, яка померла від хвороби за рік до початку картини, і трьома дітьми. Він – колишній художник, який закинув своє ремесло заради нудної роботи касиром. Друга обрала шлях активістки. Вона бореться за права простих робітників, яких банки, як водиться в кризові часи, обдирають найбільше. Чоловіка немає.
До слова про банки. У спробі вилікувати дружину Майкл взяв велику позику і після смерті дружини закинув виплати. Тепер всьому сімейству загрожує виселення: заставою був будинок.
Дітям Майкла приблизно стільки ж, скільки було йому самому і Джейн в стрічці 1964-го. Вони відчувають лихо, яке насувається, і потихеньку втрачають віру в себе, в майбутнє. Немов відчувши недобре, традиційно з неба спускається Мері Поппінс. І відразу приходить відчуття, що під її ненав’язливим контролем справи у Бенксів підуть краще.
© Disney
Сценарій і драматургія
Багато хто критикує фільм Маршалла за те, що той занадто сильно спирається на картину Роберта Стівенсона 1964 року. Але Мері Поппінс повертається не обманює глядача, а третє слово в назві варто сприймати не як продовження, а як буквальне повернення всіма улюбленої няньки, яка як ангел-хранитель, прийде в лихоліття і поверне віру в добро.
Компанія Disney вбиває тут відразу двох зайців: заробляє гроші не витрачаючись на права і розповідає старі казки на новий лад наступним поколінням дітей і дорослих. Всі зрештою задоволені.
Ще важливо розуміти, що Роб Маршалл не режисер-експериментатор, а прихильник класичного підходу. Його цікавлять хореографія-танці, музика-пісні. Він вміє робити красиво і його новий фільм це 130 хвилин чистого візуального задоволення.
Захопленість режисера технічними моментами позначається на сценарії. Відчувається, що Маршалла він цікавить як мінімум в другу чергу. Так було, наприклад, з фільмом Пірати Карибського моря: на дивних берегах, який Маршалл ледь не перетворив на мюзикл і з романтичною музичною драмою Дев’ять.
І тут те ж саме. Дуже милу, але дуже просту різдвяну історію про пошуки банківського папірця, який може врятувати від виселення батька з трьома дітьми Роб Маршалл розтягує до хронометражу мало не Месників. Все через те, що йому хочеться продовжити танець, заспівати ще одну пісню. Це, по-своєму, дуже зворушливо.
Шукають діти і дорослі, звичайно, не папірець, щоб врятувати свій будинок. Вони шукають віру в себе, відчуття дива в житті та що дуже важливо після смерті мами – вони намагаються заново відчути свою сім’ю.
Нехай їхня подорож і злегка затягнута, менш приємною для очей вона від цього не стає.
© Disney
Актори і картинка
По-справжньому поганих персонажів тут немає. Навіть єдиний лиходій у виконанні Коліна Ферта і той зціпивши зуби продовжує термін для погашення боргу на кілька годин. Дрібниця, але без неї б все закінчилося досить сумно.
Що стосується Емілі Блант, то вона, по-перше, чисто зовні ідеально підходить на роль Мері Поппінс. У актриси обличчя англійської няні, в міру суворої, яка знає про етикет все, але здатної при цьому посміятися над хорошим жартом. По-друге, відіграє Блант стримано, з гідністю і хитринкою в очах.
Ідеальна няня прилітає на ідеальну вулицю (до слова, як дві краплі води схожу на ту, де жив Паддінгтон з однойменного фільму), ходить по ідеальному Лондону першої половини минулого століття, зустрічає свою ексцентричну кузину у виконанні Меріл Стріп, бере участь в пригодах з голосистим ліхтарником у виконанні талановитого Лін-Мануель Міранда і навіть вирушає з дітьми буквально до старої вази їхньої мами. Останній момент по-своєму дивовижний: це старомодний 2D мультфільм захований всередині фільму. Зі своїм сюжетом і персонажами.
За традицією в епізодах миготять актори зі старого фільму. Символічна роль у старенького Діка Ван Дайка, який у картині 1964 роки грав ліхтарника, а тут доброго банкіра, який рятує сім’ю Бенксів в фіналі. Кумедний факт: Джулі Ендрюс (Мері Поппінс в першому фільмі) знялася в сусідньому з прокату блокбастері Аквамен. Там легендарна актриса і співачка озвучила чудовисько Кракена. Моралі тут, судячи з усього, немає.
Все, що стосується картинки фільму Мері Поппінс повертається, можна описати двома словами: з біса якісно. Це дійсно високий клас, досягти і витримати який може далеко не кожен голлівудський режисер.
І якщо сценарій особливого захоплення не викликає, то тут зачепитися нема за що.
© Disney
Мері Поппінс повертається – вердикт НВ
8/10
З одного боку, дещо поверхове ставлення режисера до сюжету заглушило традиційні для американського студійного кіно антикапіталистичні та антитрампівські мотиви сценарію. Дійсно, де критика капіталізму і де студія Disney. Ці поняття несумісні.
З іншого – розтягнуло фільм, послабило сценарій. Між цими двома станами й існує стрічка Маршалла. Танцюючи, заливаючись солов’єм, вона, не зважаючи ні на що, дарує надію на краще. Чого ще вимагати від різдвяного, новорічного кіно.
Мері Поппінс повертається
Mary Poppins Returns
Мюзикл, фентезі, сімейний фільм
2018 рік
США
Режисер – Роб Маршалл
В ролях: Емілі Блант, Лін-Мануель Міранда, Бен Уішоу, Емілі Мортімер, Колін Ферт, Меріл Стріп та інші.
Post a comment