Обійти Гру престолів. Як київська компанія привела в Україну телеканал НВО і серіал Чорнобиль

Співвласник українського продакшен-сервісу Radioaktive Film, який брав участь у створенні популярного серіалу Чорнобиль від HBO, розкриває закулісся своїх найрезонансніших проектів.

Офіс успішного українського продакшн-сервісу Radioaktive Film розташований у невеликій будівлі радянської епохи на київському Подолі. Затиснутий між відділенням банку, ломбардом і магазином сантехніки прохід через арку веде до входу в будинок із двору, де будівельне риштування і відра з розчином загрожують впасти відвідувачеві на голову, пише видання “Новое Время”. 

Саме тут, на своїй території, випити кави і поговорити пропонує Дарко Скульський, американець, який багато років живе у Києві і є співвласником Radioaktive. Він рідко дає інтерв’ю, від пропозиції про обід категорично відмовився, і, щоб не втрачати співрозмовника, НВ вирішив задовольнитися кавою.

Зустрічаємося ми не просто так. Восени минулого року компанія Скульського і партнерів стала найуспішнішим продакшен-сервісом у світі та здобула престижну премію Short Awards 2018. А зовсім нещодавно серіал Чорнобиль, створений американським телеканалом HBO за участю Radioaktive Film, очолив рейтинг найпопулярніших серіалів усіх часів за версією найбільшої у світі бази даних про кінематограф IMDb, обігнавши багатьох сильних суперників. Телесага про аварію на Чорнобильській АЕС, що сталася 1986 року, зібрала найвищу кількість балів, обійшовши навіть фінальні серії ще одного хіта НВО — серіалу Гра престолів.

Внутрішнє життя успішної продакшн-компанії дуже відрізняється від непоказного фасаду. Сучасний жвавий open-space тягнеться на весь поверх і закінчується невеликим переговорним залом зі скляною перегородкою. Тут НВ і зустрічає Скульський.

— І все ж, чому ми не обідаємо в гарному київському ресторані, а п’ємо каву тут? — допитуюся у співрозмовника одразу після привітання.

— Не знаю, мені, напевно, так звичніше, — знизуючи плечима, Скульський відповідає українською мовою з помітним американським акцентом, і пропонує присісти.

Його з партнерами часто називають батьками українського продакшена, і недарма. Компанію Radioaktive Film молоді американці українського походження Дарко Скульський, Роман Кіндрачук і їхній партнер у бізнесі Йоганн Вульф заснували в 1998 році, а потім довго залишалися першими і єдиними на українському ринку. Спочатку знімали рекламу на замовлення невеликих європейських компаній, зацікавлених у модній у 90-і роки радянській естетиці, але вже в 2000-х на Radioaktive Film звернули увагу серйозні гравці відеоринку.

За 21 рік, що минув, Radioaktive Film встиг зняти рекламні ролики для найвідоміших світових брендів від Apple до General Electric, а також взяти участь у зйомці відеокліпів для всесвітньо відомих виконавців, таких як MØ, Coldplay, Twenty One Pilots, DJ Shadow і Hurts.

Крім того, останніми роками Radioaktive Film зайнялася продакшн-сервісом для довгого метра, зробивши низку робіт на замовлення режисера Мартіна Кемпбелла, який зняв Казино Рояль, і Тоні Кає, автора Американської історії Х.

Гучний британський фільм Смерть Сталіна і серіал Чорнобиль від HBO, в українських зйомках яких компанія Скульського брала участь, — вишеньки на торті. Втім, як запевняє він, зовсім не останні.

ЗРОБЛЕНЕ Й В УКРАЇНІ: Серіал Чорнобиль від НВО, знімати який допомагав продакшен-сервіс Скульского, ще до виходу фінальної серії встиг очолити рейтинг найпопулярніших серіалів всіх часів за версією IMDb / Фото: НВО

Як із вами стався Чорнобиль? — одразу цікавлюся в очікуванні кави.

Ми сидимо на глибоких чорних диванах переговорної кімнати в оточенні нової відеотехніки і радянських магнітол, таких самих телевізорів і предметів побуту, що немов зійшли з екрану цього фільму.

— Він збирався статися взагалі без нас, — у тон мені відповідає Скульський.

І пояснює: про плани НВО знімати фільм про Чорнобильську аварію його компанія дізналася півтора роки тому. Тоді весь фільм планували знімати в Литві, оскільки там збереглася у законсервованому стані сестра-близнючка ЧАЕС — Ігналінська атомна станція.

— Це нас зачепило, ми одразу зв’язалися з режисером Йоганом Ренке і деякий час просто бомбили їх краєвидами локацій, які у нас є, переконуючи знімати в Україні, — продовжує мій співрозмовник. Надихнувшись побаченим, НВО вирішила знімати в Україні до 30% фільму.

На думку Скульського, це хороший результат, знімати більше НВО навряд чи дозволив би бізнес-план.

— Але ж в Україні знімати, очевидно, вигідніше, ніж у Литві, — дивуюся.

— Якраз ні, — заперечує Скульський.

Він розповідає, що в Україні досі не працює система cash-rebate — пільг, що дозволяють іноземним знімальним компаніям повертати до 20−30% видатків, витрачених на зйомках фільму в іншій країні. Зате така програма працює майже у всіх країнах Європи, зокрема у Литві.

— Ці 30% знятого — найважливіші, — повертається до Чорнобиля мій співрозмовник, — без них фільм не був би справжнім, коли у тебе в кадрах миготять будівля КМДА, Хрещатик, реальний вигляд на іржавий ліс, це дорого вартує.

Сценарист Чорнобиля Крейг Мазін з особливою увагою ставиться до деталей у кадрі, тому Radioaktive Film займалася також пошуком реквізиту для серіалу. Його частину відправили на зйомки в Литву, вона давно пройшла через декомунізацію і тому позбавлена більшої частини радянської атрибутики, такої необхідної в кадрі.

— Було багато творчих завдань, — усміхається Скульський. — Не тільки знайти чашки, килими і сміттєві відра тієї епохи. Нам навіть машини в кадрі довелося перевзувати в шини того періоду. Зате тепер багато друзів мені кажуть: слухай, подивився фільм, а у мене ж вдома був точно такий килим!

— Звідки ви берете таку кількість старих речей? — не можу втриматися від запитання.

— У нас дуже гарні художники-постановники, які працюють тільки на нас, а ще склад на 1.500 м², ми що завгодно зібрати можемо, — знову всміхається Скульський.

Українські зйомки Чорнобиля відбувалися у Києві, Прип’яті та на Київському морі. Частина сцен у лабораторіях і лікарні — у київському Інституті гідробіології на проспекті Героїв Сталінграда, уважний глядач помітить у фільмі і кадри з корпусів КПІ та НАУ.

— Що було найскладнішим у знімальному процесі? — цікавлюся.

— Зйомки в зоні відчуження, було багато узгоджень із HBO, а ось місцева влада завжди йшла нам назустріч, у підсумку кадри вийшли і стали частиною фільму.

— А акторам, таким як Емілі Вотсон, яким Київ здався? — допитуюся.

— Думаю, місто набагато краще допомогло їм вжитися у роль, у Києві сьогодні багато районів, будівель і натур передають атмосферу того часу, Литва все-таки вже переважно стала частиною об’єднаної Європи, — зауважує мій співрозмовник.

Немов підбиваючи підсумок, він додає, що головний для нього результат — це помітна присутність України у проекті.

— А для бізнесу?

— На HBO залишилися дуже задоволені, і це точно не останній наш спільний проект. І не тільки з ними, — всміхається Скульський і одразу повідомляє, що вже восени цьогоріч продакшн готує ще один гучний анонс.

Продовження читайте  на сайті Новое Время.