Як викинути чиновників з вікна й почати криваву війну. Рецепт чехів 1618 року

23 травня 1618 року в чеському місті Прага трьох габсбурзьких чиновників викинули з вікна фортеці. Вільям Слават, Ярослав Мартініц та писар на ймення Філіп Фабріціус пролетіли 16 метрів, а це десь 5 сучасних поверхів та впали в купу лайна, яка лежала під вікнами будівлі. Це була знаменита празька дефенестрація. 

Зовсім скоро розпочалася війна, яку потім назвуть тридцятилітньою і яка триватиме аж до 1648 року. Далі західні європейці підпишуть мир, а криваву війну розв’яжуть європейці східні — поляки та українські козаки. Але зараз говоримо про чехів, які полюбляли викидати ненависних чиновників у вікно.

Празька дефенестрація 1618 року

Рудольф ІІ — католицький узурпатор, не любив протестантів, переїхав у Прагу

Імператор Рудольф ІІ (1552 – 1612 рік) був королем Священної Римської імперії, королем Богемії (Чехія), католиком та представником династії Габсбургів.

Католики не любили протестантів, бо ті спрощували релігію, казали, що Біблію можна вивчати самому, без священиків та єпископів, хотіли, щоби прості люди теж могли причащатися вином і хлібом, а не тільки священики.

Власне протистояння католиків і протестантів, ця от релігійна конкуренція і зробить Європу та Західну Цивілізацію найуспішнішою частиною світу, бо конкуренція призводить до того що конкуруючи сторони вигадують кращі технології, нові прийоми в освіті, бізнесі, науці.

Рудольф ІІ був католиком і ненавидів протестантів.

Проте міська аристократія Австрії та Чехії у більшості своїй сповідувала протестантизм. У столиці Австрії — Відні Рудольф нічого не міг вдіяти з міськими протестантами, був непопулярним політиком, тому вирішив перебратися до Праги. По-суті, туди він переніс свою столицю 1583 року.

За ним поїхали фанати-католики, єзуїти. У Празі відкрили єзуїтську школу, в органах влади почало з’являтися більше католиків. Дійшла справа до того, що Рудольф ІІ заборонив діяльність “Чеських братів”. Це була така громадська організація послідовників Яна Гуса — тобто протестанти.

І все би було добре у Рудольфа ІІ та католиків, але протестанти Австрії, Моравії та Угорщини вирішили воювати проти нього. Імператор не мав іншого виходу, як схилити на свій бік чеських протестантів.

9 липня 1609 року Рудольф підписав документ, що мав назву Маєстат. Протестанти урівнювалися в правах з католиками — могли відкривати школи, будувати храми.

Чеська міська аристократія могла тепер виходити на парад, святкувати, впиватися вином і плакати від щастя.

Проте це щастя тривало лиш 9 років.

Фердинанд ІІ ще більше не любив протестантів

Рудольф ІІ помер. Імператором став Фердинанд Штірський. Він ще більше не любив протестантів. У містечку Броумове він закрив два протестантських храми.

Про це почули у Празі. Місцева знать скликала засідання сейму, де більшість були протестантами та вирішила: негайно ідемо у празький град — центр міста, укріплену фортецю, де засідають габсбурзькі чиновники і робимо свій майдан.

Вони увірвалися в канцелярію Празького Граду, де сиділо п’ятеро осіб. Крім імперських намісників Славата і Мартініца, там знаходилися головний бургграф Адам зі Штернберка і настоятель мальтійського ордена Депольт з Страконіце, які були вже в такому похилому віці, що їх з миром відпустили.

«Представники станів пустилися з намісниками в палкі суперечки. Вони називали їх «єзуїтськими посіпаками» і всіляко ображали. Намісники довго не розуміли, в якій ситуації опинилися, і лише коли їх потягли до вікна, почали усвідомлювати, що їх життя повисло на волосині. Однак чинити опір було складно, оскільки нападників виявилося набагато більше. Так що Вільяма Славату і Ярослава з Мартініца викинули з вікна. Під руку підвернувся і писар Філіп Фабріціус, що розділив з намісниками їх сумну долю», – розповідає історик Івона Чорнейова для чеського радіо.

Вільям Славата

Діва Марія чи купа гною?

Католики потім складали легенди що Вільяма, Ярослава та Філіпа врятувала Діва Марія. Бо дійсно – пролетіти 16 метрів і вижити, то є диво чудне. Та направду весь порятунок організували суворі середньовічні традиції.

Діва Марія рятує Вільяма Славату і Ярослава Мартініца

Європейці любили викидати гімно у канави, що розташовувалися в місті. Під вікном граду якраз і була така яма з купою добірного гіменця. Туди впали габсбурзькі чиновники. Лайно пом’якшило удар, Габсбурги вижили й побігли до імператора жалітися на гівняну долю.

Ефект Фабріціуса

З усіх трьох найменше постраждав Філіп Фабріціус. Зляканий та пахучий писар на адреналіні дременув з Праги й за три тижні прийшов у Відень, де розповів Фердинанду ІІ про злих протестантів, які з вікон людей викидають.

Вікно третього поверху, з якого викинули габсбурзьких чиновників

Фердинанд ІІ дав наказ збирати війська і йти на Чехів, а Фабріціуса нагородив дворянським титулом, дав маєток земельку та додав до його ім’я нове прізвище — фон Хоенфолл, що у перекладі означає “той, хто впав з висоти”.

Що не кажи, а Габсбурги вміли підбадьорити та мали чудове почуття гумору.

Тож Празька дефенестрація (викидання чиновників із вікна), яка сталася 23 травня 1618 року почала Тридцятилітню війну.

А що в цей час відбувалося в Україні? У 1618 році гетьманував Петро Сагайдачний. Він із козаками успішно взяв у облогу Москву Читайте про це далі, у нашій постійній рубриці “National History” де ми розповідаємо паралельні історії країн та народів, тобто:

У 1618 році чехи викинули з вікна Габсбургів і почалася Тридцятилітня війна, а в цей час козаки під проводом Сагайдачного ішли на Москву.

Кожна стаття позначена хештегом — роком, в якому відбулася та чи інша подія. Натискайте на цей рік та дізнавайтеся, що в один і той самий час відбувалося у різних країнах світу, шукайте зв’язки, логіку та проводьте паралелі.

Журнал “Артефакт” існує завдяки вашій підтримці! Ми хочемо робити більше якісних матеріалів, покращувати сайт, винагороджувати наших дописувачів, дизайнерів та всіх, хто допомагає розвиватися виданню.

Підтримайте невеличким благодійним внеском автора цієї статті.

Приват: 4149 4991 1010 5317 (Роман Грицун)