Рудоволосий і синьоокий Чингісхан та його європейські предки

Китайські портретисти XIII сторічча зображали Чингісхана як азіата з довгою бородою. Воно і не дивно, адже вони й в очі його не бачили, та й нікого крім китайців у своєму житті не зустрічали.

Втім є свідчення, що доводять наступне: Чингісхан, він же Темуджин, був європеоїдом.

Так в уяві китайських майстрів виглядав Чингісхан

1989 року світ побачила книга Льва Гумільова, що мала назву «Древня Русь і Великий Степ». В ній історик приводить свідчення двох середньовічних авторів китайця Чжао Хуна і тюрка Абуль-Гази. Вони стверджували, що Борджигіни (рід з якого походив Чингісхан) мали синьо – зелені  чи темно –сині очі.

Саме слово Борджигін по деяким версіям означає «синьоокі». За переказами родоначальником цього клану був дехто на ім’я Бодончар, що мав блакитні очі і руде волосся. У всіх його нащадків, в тому числі і Чингісхана, теж були такі риси зовнішності.

Лев Гумільов

Про європейську зовнішність Чингісхана говорять й інші легенди, та, що важливіше, про європеоїдну зовнішність нащадків Темуджина говорить персидський історик XIII  століття Рашид ад – Дін.

Російський письменник Олександр Бушаков (він не історик, а публіцист, втім роботу над аналізом історичних то фольклорних джерел проводить вправно) у своїй книзі «Чингісхан. Невідома Азія» доходить до висновку, що полководець, не хто інший, як тюрк. Цим, нібито, і пояснюються його державницькі навички і нахили, які не властиві кочівникам. Тюрки все ж мали багатовіковий досвід державотворення. Для Бушакова, Чингісхан – представник Заволзької Орди (татар, етнічно та культурно близьких до Волзьких Булгар). Синьоокість та руде волосся серед тюрків малопоширені, хоча на тюркських мовах говорило багато різних племен та народів тож теорія теж має право на життя.

Втім , легенди то є легенди, а історичні концепції, що побудовані на аналізі фольклора – просто теорії. З ними можна посперечатися. А от з чим не посперечаєшся так це з генетикою.

В 2016 році корейські генетики провели аналіз решток представників клану Борджигінів (це були точно вони бо на золотих прикрасах, що лежали у могилі був зображений сокіл – маскот роду). Поховання датується 1130 – 1250 роками, тобто там поховані близькі родичі Чингісхана.

Аналіз показав, що предки цих людей по чоловічій лінії належали до гаплогрупи R1b – M343, що типова для європейців. Більше того, вона типова для європейців Західної Європи.

Це відкриття доводить, що, як мінімум, еліта так званих монголо – татар була європейської зовнішності. Вкотре на саме існування монголо – татарської навали, Золотої Орди та іга у звичному нам вигляді впала тінь сумніву.

Вадим Патик