Під Крутами — виграли бій, а Україна перемогла росію 9 травня: постіронічний Олександр Ірванець

Під Крутами — виграли бій, а Україна перемогла росію 9 травня: постіронічний Олександр Ірванець

Чому його книга — дуже важливе та поки, недооцінене явище нашої культури, розбираємося у цьому тексті. Вибачайте за деякі спойлери, вони будуть, але не аж такі серйозні: знаючи їх, книжку все-одно буде дуже цікаво читати.


За сюжетом книги, студенти перемагають у бою під Крутами у січні. Вже 9 травня 1918 року росіяни та Україна укладають білгородський мирний договір, за яким ми стаємо незалежною країною.

 

Незалежною, проте, починаємо будувати комунізм, свій, національний. Без росії. У Німеччині, до слова, відбувається те саме: Ірванець вигадує альтернативну історію, за якою до влади приходь комуніст Ернст Тельман — політичний опонент Гітлера.

 

Україна створює У.Р.С.Р — Українську Робітничо-Селянську Республіку, на чолі якої Гетьман-Президент Євген Коновалець. Частину влади має партія ПУНК – Партія Українських Національних Комуністів.

 

 

Дія роману відбувається в кінці квітня — на початку травня 1938 року, коли У.Р.С.Р. готується до святкування 1 травня — Дня Міжнародної Солідарности Трудящих, у рамках якого відбувається щорічний ХаПеКа (Харківський Пролетарський Карнавал), та 9 травня — Дня Перемоги. Можна згадати ще одне новітнє свято У. Р. С. Р. («свято-випробування», «свято-покуту») — День Їжака, яке припадає на 8 травня.

 

Літературна критикиня Ганна Улюра пише про “Харків 1938” такі слова:

 

Це роман-памфлет: всі дієві особи мають прототипи. Якщо кожен із живих прототипів кожного прохідного персонажа купить по примірнику, припущу: бути “Харкову 1938” бестселером.

 

Памфлет — це коли твір пишеться проти якогось політичного устрою, явища, держави, партії, ідеології, світового порядку.

 

Тож проти чого памфлет “Харків 1938” ?

 

Якщо Ірванець, хай іронічно, але прославляє комунізм, можна б було припустити, що ”Харків 1938” проти сучасної України. Але це зовсім не так.

 

Бо комунізм Ірванця у романі — український, національний. Та ще й Гетьман на чолі держави. Фактично, виходить така собі конституційна монархія. Тому Ірванець критикує росію, її бачення й спотворення ідеї комунізму та саму ідею СРСР.

 

 

І все логічно. Ленін, Сталін та інші російські комуністи пропагували інтернаціоналізм. Але шлях до інтернаціоналізму лежить тільки через здоровий націоналізм — адекватну побудову національної держави на демократичних засадах. 

 

І при цьому не треба принижувати права інших націй, якби зараз казали фанати Леніна, які ненавидять націоналізм.

 

Леніністи просто не розуміють, що націоналізм — то є світогляд, модернізаційна ідеологія, антитеза царизму, що допомагає нації звільнитися від імперії та будувати свою незалежну державу.

 

Один вирішальний факт: Українська Центральна Рада, творячи національну державу — УНР, розуміла, що в Україні живуть не тільки українці, а й поляки та євреї, тому запропонувала їм та іншим етнічним спільнотам створити свої фракції у парламенті та разом з українцями, яких є більшість, будувати нову державу.

 

А як зробили Ленін та Сталін? Вони творили органи влади виключно на основі своїх партійців та соратників: якщо ти не комуніст, не соціаліст — не маєш права бути при владі.

 

Комуністи казали, що не важливо, хто ти — єврей, поляк, грузин. Головне — комуніст, значить маєш права.

 

У підсумку Ленін та Сталін завоювали Українську Народну Республіку, так і не давши їй побудувати свій демократичний соціалізм, при якому Україна була готова допустити до влади не тільки соціалістичні партії, а й будь-які інші демократичні — ліберальні, національні.

 

Дивіться: сьогодні маємо приклад здорового інтернаціоналізму — Європейський Союз. У ЄС — німці, французи, поляки та багато інших націй. Але спочатку кожна нація має свою демократичну державу, а вже потім — долучається до інтернаціональної спільноти.

 

В цьому й сутність поняття інтернаціонал, яке дослівно перекладається як міжнаціональний, тобто такий, який є між певною кількістю націй.

 

Тобто, повторюю ще раз для тупих російських комуністів: спочатку йде нація, одна, друга, двадцята, п’ятдесята, кожна нація будує свою державу, а потім ці нації об’єднуються в інтернаціонал для співпраці.

 

Але російські комуністи не дарма придумали свою ідеологію — більшовизм. По суті — більшовизм є російським національним комунізмом. Так, Сталін — грузин, Троцький — єврей, але ж ми всі прекрасно розуміємо, що тут важить те, ким ти себе відчуваєш та ідентифікуєш. А вони відчували себе русскімі, хоча й різне могли писати.

 

Тому за маскою інтернаціоналізму, комунізму й соціалізму, більшовики ховали новий, модернізований русскій мір — відмінний від того русского міру, який творили монархісти під гаслом “Православіє. Самодєржавія. Народность”, коли ще цар правив на росії.

 

Тож Олександр Ірванець виступає проти брехні російського більшовизму й протиставляє їй український національний комунізм. 

 

Чому саме комунізм, а не демократичний націоналізм з різними партіями. Тому що саме окремий, український комунізм — це те, проти чого російські комуністичні імперіалісти реально безсилі. А як ти заперечиш те, що сам будуєш?

 

Як ти заперечиш те, що таке саме як твоє, але краще: нагадаємо, що український національний комунізм реально існував, він нікого не завойовував, не був імперським, а боровся за незалежність українських робітників, селян. І цей український національний комунізм просто не встиг взяти участь у державотворенні України, бо як вже писалося — росіяни цинічно та підступно завоювали УНР.

 

Це тільки один із контекстів книги Олександра Ірванця. Але цей контекст — мабуть, найголовніший. Бо українці повинні самі вирішувати, що їм будувати: соціалізм, капіталізм, децентралізовану країну, кооперативізм, чи ж то мирно поєднувати всі найкращі ідеї під спільним синьо-жовтим прапором!

20 лютого 2014 року росія почала війну в Україні, ввівши війська на територію автономної республіки Крим. 

11 квітня 2014 року сили спеціальних операцій російської федерації та озброєні автоматами проросійські терористи захопили райвідділ міліції у місті Слов’янськ Донецької області й вивісили там прапор росії. У такий спосіб росія продовжила неоголошену війну проти України та території двох східних областей – Донецької та Луганської.

З лютого 2014 року по лютий 2022 року росія вела активні бойові дії проти України на території Донеччини та Луганщини, збільшувала кількість своїх військ в окупованій автономній республіці Крим, поширювала брехливу інформацію через проросійські медіа та українські проросійські політичні партії, які сама фінансувала.

24 лютого 2022 року де-юре президент, а де-факто – диктатор рф владімір путін оголосив проведення спеціальної військової операції, мета якої – демілітаризації та денацифікація України. Під прикриттям цієї спецоперації Москва почала повномасштабну війну та завдала ракетних ударів по більшості великих міст. Під обстріл потрапили Київ, Львів, Одеса, Суми, Чернігів, Миколаїв. Такі міста як Харків, Маріуполь зазнали великих руйнувань, рашисти спеціально обстрілювали там дитячі садочки, школи та лікарні. Загинуло багато мирних дорослих людей та дітей.

 

 

Друзі! Ми створили проєкт Artefact Info. Це – волонтери, які у режимі 24/7 збирають інформацію про злочини російських окупантів, фіксують всі дані про бойові дії, а також – заяви культурних діячів, спортсменів, компаній. Вони пишуть велику хроніку російсько-української війни, літопис, за яким історики вивчатимуть ці події. Всі дані після війни будуть передані професійним історикам для вивчення та опрацювання!

Редакція сортує все по тегах, за якими потім буде дуже зручно відшукати інформацію зі сфери, яка Вас цікавить.

Підтримайте їх – підпишіться на телеграм канал  або приєднайтеся та пишіть цей літопис разом з ними! Їм дуже потрібна ваша підтримка!

Щоби долучитися, напишіть у телеграм: +38 099 76 46 506

Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!

А це карта приватбанку:

4149 4991 1010 5317

А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.