Операція «Вогняна земля». Життя Адольфа Гітлера після «офіційної» смерті

Повечерявши яєчнею та картопляним пюре, лідер нацистів Адольф Гітлер взяв пістолет і вистрілив собі в голову. За тим його пасія Єва Браун прийняла отруту. Це сталося 30 квітня 1945 року. Потім соратники форера, як він і просив, облили його бензином та спалили.

Це відома радянська версія смерті диктатора. Однак у це не повірив інший диктатор – Йосип Сталін. Вже через рік правитель білокам’яної ініціює розслідування, аби впевнитися, чи точно мертвий головний ворог його життя. 

---

 

Політики говорять, газети пишуть

Аргентинський історик Патрик Бернсайн, посилаючись на один із червневих випусків газети «New York Post» за 1945, говорить:

Маршал Жуков у присутності журналістів зі всього світу заявив, що Гітлер втік.

Отже версія, що Гітлер вижив – це не плітки бульварної преси, масонська змова, це слова людини, яка 8 травня приймала капітуляцію Берліна.

Пізніше, на прес-конференції у Парижі, генерал армії США Дуайт Ейзенхауер заявив:

Ми не змогли знайти жодного свідчення смерті Адольфа Гітлера.

А далі світом розповзлися різноманітні чутки. Як говорить історик Армандо Белеллі, Європою ходили такі версії.

Гітлера бачили в монастирі Сан-Галле, у Швейцарії.

Він працював круп’є у одному великому казино.

Був офіціантом у ресторані, що в центрі Берліну.

Ось так буває: політики та перші державні діячі зададуть тренд, а далі чутки розповзаються світом, немов нафтова пляма поверхнею океану.

Доктор історичних наук, професор Аксель Дрекол пояснює, що людям важко було повірити, що людина, яка завоювала популярність мільйонів німців, європейців та американців, отак взяла й наклала на себе руки, тому версії Жукова та Ейзенхауера прийнялися в суспільстві, як чиста правда, як істина.

Цікаво, що Йосип Сталін ніколи не робив гучних заяв з цього приводу, лишень раз обмовився на Потсдамській мирній конференції, що, мовляв, та ну втік Гітлер, буває, таке-сяке. Ці слова чули його американські, британські колеги. Потім, знову ж таки, в якості чуток, слова Сталіна перекочували у пресу.

Але як би там не було, а документи Державного архіву Російської Федерації говорять нам, що радянська влада розпочала своє розслідування смерті-втечі Адольфа Гітлера, назвавши це секретною операцією «Міф».

Зуби Фюрера – єдиний доказ, що він загинув

Єдиний артефакт, що доводить версію смерті Гітлера в бункері – це його щелепа. Вона сьогодні зберігається у архіві російської ФСБ. Московські історики та працівники архіву певні – Гітлер наклав на себе руки.

Одначе є один момент, який все ж таки дозволяє таємниці Гітлера й досі триматися на плаву. Кремлівські науковці й досі не зробили аналізу ДНК залишків фюрера.

Росія досі не зробила ДНК-експертизу щелепи Гітлера! – заявив недавно екс-співробітник ЦРУ Боб Баєр у 2017 році.

Він разом  колегами дав слово опублікувати документи, які підтверджують, що Гітлера живим вивезли з Берліна, а в руках МГБ-КГБ-ФСБ завжди була щелепа двійника рейхсканцлера.

Американські ж науковці буцімто заволоділи черепом Гітлера. Ніколас Белатоні, професор антропології з університету шатату Конектикут  провівши ДНК-тест, встановив, що це взагалі череп жінки.

 

Двійники-зіговики

У 1990-ті роки в США були опубліковані «Вербувальні бесіди» і «Щоденники» Мюллера, які зазвичай вважаються літературною містифікацією.

Шеф гестапо Генріх Мюллер писав що у Гітлера були двійники, а їх підготовка проходила в будівлі невеликого католицького монастиря в містечку Фронтера на кордоні Німеччини і Польщі.

Подобається матеріал? Підтримай журнал “Артефакт”.

Видання існує завдяки підтримці наших читачів. 

Приват: 4149 4991 1010 5317 (Роман Грицун)

Двійники фотографувалися замість Гітлера в оточенні дітей і робітників. За словами кандидата історичних наук Володимира Пилипіва, двійники використовувалися тоді, коли не було необхідності в присутності справжнього Гітлера – наприклад, на масових заходах, де потрібно було вийти, помахати рукою, сказати кілька слів і піти, і де існувала велика ймовірність того, що на Гітлера міг бути скоєний замах.

Є версії, що нацисти спалили саме двійника Гітлера, а не фюрера. Бо сам лідер нацистів вже ніжився під гарячим латиноамериканським сонцем.

Аргентина, Болівія, Парагвай

Повертаємося до чуток про те, що Гітлер вижив. Британські історики Саймон Данстен і Джерард Вільямс із 2007 по 2012 рік мандрували світом, проводячи незалежне розслідування життя Гітлера після його непідтвердженої загибелі.

Вони пишуть, що фюрер дійсно втік. Організатором втечі став Мартін Борман – особистий секретар Гітлера.

«Вогяна земля». Саме так називалася спеціальна операція з порятунку Гітлера. Райський куточок Південної Америки, розташований на південь від річок Ріо-Колорадо в Аргентині і Біобіо в Чилі став місцем міграції головного нациста і його найближчого оточення. Чому Борман обрав саме Патагонію? Тут уже давно оселялися німці. Фактично це була німецька колонія в Латинській Америці. Крім того, у 1943 році до влади прийшов полковник Перон. А він нацистам симпатизував. Плюс, є версія, що майбутній диктатор Аргентини прийшов до влади за гроші Німеччини. Все сходиться.

Гітлер втікав з бункеру спеціальним тунелем, після чого почав мандрівку до «Вогняної землі». Маршрут був таким:

Берлін;

Теннер (Данія);

Травемюнде (Німеччина, Балтійське узбережжя)

Реус (Іспанія, неподалік Барселони)

Канарські острови.

Патагонія.

До Патагонії нацисти дісталися субмариною.

Саме там, на думку британських істориків, нацисти оселилися на ранчо Іналько – за 90 км від Сан-Рамона, на кордоні з Чилі, віддаленому березі озера Науель-Уапі біля підніжжя Анд.

Як же закінчили своє життя Гітлер, Єва Браун та Борман.

Фюрер з дружиною народили двоє дітей. Спочатку мали безтурботне життя, засмагали, ходили на пляж, їздили в гори. Мартін Борман, маючи у своєму активі майже 50 мільярдів доларів США у золотовалютному еквіваленті, займався бізнесом, проводив фінансові операції, тусувався з бізнесменами та політиками в Буенос-Айресі.

Коли в Аргентині стався переворот (1955 рік), Гітлер переїхав до ще більш віддаленого закутку Патагонії – у маєток «Ла Клара».

Гітлер помер від інсульту 13 лютого 1963 року. Перед смертю колишньому фюреру, як твердив його особистий медик доктор Леман ввижалися марева  «полів, засіяних трупами, які повставали, щоб звинуватити його, і тягнули до нього тремтячі руки»

Гітлер ледь міг заснути, відмовлявся від їжі і більшу частину часу проводив, «чергуючи ридання зі спогадами про дитинство».

Роман Коржик

Сподобався матеріал? Підтримай журнал “Артефакт”.

Видання існує завдяки підтримці наших читачів. 

Приват: 4149 4991 1010 5317 (Роман Грицун)