Гуси Рим урятували

Певно, більшість з нас чули легенду, як гуси Рим урятували. Та не всі пам’ятають, коли це сталося і про яку битву й епізод римської історії йдеться. Тож, розповідаємо!

---

 

Хто з ким воював?

 

У 3-4 століттях до нашої ери на арену виходять кельтські племена галлів. Вони розселяються по всій Європі з Півночі на Південь – від Середземного моря до Шотландії. Тож існування галлів просто фізично не могли не помітити римляни. Проте, вони вважали галлами лиш ті племена, котрі жили на території сучасної Франції.

 

І от, 391 року до н.е. одне галльске плем’я – Сенони, які жили неподалік сучасного Парижу пішло у військовий похід. На чолі з вождем Бренном, вони перейшли Альпи, дали триндів племенам Етрусків та вирішили йти воювати далі. А далі, на шляху, був Рим.

 

40 тисяч римських солдатів, на чолі яких був військовий трибун Квінт Сульпіцій, вирішили піти на зустріч Галлам.

 

Намічалася пекельна баталія.

 

Битва при Аллії

 

18 липня 390 року до н.е. на річні Аллія зустрілися римляни та галли. Основні римські війська дуже сильно розтягнулися по лінії зіткнення. Запасні частини чекали на пагорбі з правого флангу.

Саме туди й вирішили вдарити галли. Паралельно вони завдали удару з лівого флангу. Центральні ряди римлян побачивши, що своїх б’ють з усіх сторін – кинулися тікати.

 

Історик та філософ Плутарх так описав битву:

 

Ліве крило римлян кельти відразу скинули в річку і винищили, ті ж, що займали праве крило, очистивши під натиском ворога рівнину і піднявшись на пагорби, зазнали набагато меншої шкоди. Головна їх частина вислизнула з рук супротивника і кинулася в Рим, інші, — деяким вдалося врятуватися завдяки тому, що вороги втомилися вбивати, — вночі бігли в Вейї, думаючи, що Рим упав і все в ньому віддане знищення.

 

Кривавий бенкет

 

За кілька днів галли увірвалися до Риму, почали гвалтувати жінок та вбивати всіх, кого бачили.

 

Але частина римлян врятувалася…

 

Римляни, які втекли від галлів, закрилися у фортеці на пагорбі. Галли штурмували фортецю, але без успішно. Зрештою, вони подумали собі, що от прийде ніч, захисники фортеці заснуть і можна буде тихенько поставити драбини, залізти на мури, проникнути у фортецю й зарізати всіх живих римлян.

 

І от серед ночі галли почали втілювати цю божевільну ідею. Але. У фортеці знаходився храм Богині Юнони. А в тому храмі – жили священні гуси. Так, римляни вважали, що гуси – дуже священні тварини і тому мають жити прямо в храмі, поближче до боженьки.

 

І це їх врятувало.

 

Поки оборонці риму стомлено сплаи й не чули, як галли залазили на стіни фортеці, гуси, які мали купу сил та енергії почали гелготати, бо почули якийсь двіж на стінах фортеці.

 

Оборонці риму прокинулися від гусячого шуму, зрозуміли в чому прикол і взялися за оборону фортеці.

 

Атаку було відбито. Згодом, галли зрозуміли, що фортецю їм не взяти. Вони пішли на переговори з римлянами та домовилися, що йдуть з міста в обмін на грошовий викуп.

 

Римляни заплатили галлам дофіга бабла і залишилися живими.