Джон Маккейн – сенатор, воїн, герой

25 серпня померла справжня легенда світової політики – сенатор Джон Маккейн. Маккейн став втіленням Pax Americana та страшним сном тиранів, комуністів, росіян та інших ворогів демократії.

Але що ми знаємо про цю легендарну людину? Адже його життя не обмежувалося роботою в Сенаті.

Народжений в Панамі

Джон народився 29 серпня 1936 року в сім’ї військово – морського офіцера (підводника). З’явився він на світ, як і личить справжньому військовому, на базі ВМС далеко за межами США.

База носила назву Коко-Соло та знаходилася в Панамі, неподалік міста Колон. Разом з батьками малому Джону доводилося постійно переїздити в різні куточки країни. Так він встиг змінити аж 20 шкіл.

Веселий студент

Маккейн в 50-х роках навчався у Військово-морській академії у місті Аннаполіс. Втім навчався він не на морського офіцера, а на пілота військової морської авіації.

Студентство Джона проходило весело. Було все: бокс, бійки, самоволки. Маккейну не подобалися суворі рамки військового навчального закладу. Не дивно, що він часто йшов на конфлікт з викладачами та отримував догани.

Студент був боксером-любителем і показував досить гарні результати, хоч пов’язувати своє життя з професіональним спортом не збирався.

Найбільше любив вивчати історію, англійську літературу та державне управління. Решта предметів його мало цікавила, давалися вони йому не дуже добре.

В 1958-1960 він проходив практичну підготовку на базі у Флориді. Крім цього, він купив собі новеньке спортивне авто Chevrolet Corvette на якому ганяв вулицями Маямі.

Сам сенатор в майбутньому скаже, що ці роки він вважає даремно втраченими. Але чи варто бути таким критичним? Згадаємо слова з мультфільму «Південний Парк»: «для всього є свій час і це – коледж».

В’єтнамський полон

Джон Маккейн більше 5 років провів у полоні В’єтконгу. 26 жовтня 1967 року його літак був збитий над Ханоєм.

При падінні Джон отримав безліч переломів, але найгірше було попереду. У в’язниці його били кожні дві години, змушували вклонятися наглядачу коли той заходив (Маккейн цього, звісно, не робив і його били знову). Від отриманих в полоні травм, майбутній сенатор вже ніколи не зможе підіймати руки вище голови.

Але зламати волю солдата в’єтконгівцям так і не вдалося. Одного разу вони навіть повірили в те, що це зробити в них вийшло: Маккейн почав колотися та розповів прізвища своїх товаришів по службі. В’єтнамці не захоплювалися американським футболом. А дарма, подивись вони хоча б декілька матчів може і зрозуміли б, що Джон просто перерахував для них членів команди «Грін Бей Пекерз».

До речі, в цей час батько Джона вже був командувачем Тихоокеанським флотом США і міг би виміняти свого сина, так би мовити, по блату. Але він відмовився від цієї ідеї сказавши, що є в полоні хлопці, які потрапили до нього раніше за Джона.

Доки Маккейн сидів у в’язниці до нього безліч раз хотіли потрапити американські журналісти, які стояли на позиціях пацифізму та були прихильниками миру з комуністами. Джон не зустрівся з ними жодного разу.

А хто збив Джона Маккейна? Ну навряд чи це зробили в’єтнамці. Всеж рушниця для літака не страшна та й гранатою до нього не докинеш.

А збив Маккейна росіянин Юрій Трушечкін. Сам Трушечкін помер в 2009 році. Бідний, всіма забутий та з орденом «Червоної Зірки» за збитий літак.

Політик зі стажем

1983 року Джон Маккейн став конгресменом. А 1987 став сенатором від штату Арізона. Ним він і залишався до своєї смерті у 2018 році. Навіть в час коли хвороба прогресувала, Джон повністю віддавався роботі в Сенаті. Воно і зрозуміло: очільнику Комітету зі збройних сил не можна залишати пост в такі складні для Сполучених Штатів та всього світу часи.

Багатодітний батько

Маккейн мав сім дітей з них 4 були його рідними, а 3 – усиновленими. Джон мав двох дружин. Зі своєю другою дружиною він вступив до шлюбу в 1980 і прожив з нею до самої смерті.

Друг України

Маккейн неодноразово відвідував Україну, особливо в найтяжчі для української нації часи. Так 14 грудня сенатор приїхав на Майдан де виступив з підтримкою перед протестувальниками та застерігав тодішню владу від силового розгону мітингів. Тоді він сказав, що український протест надихає світ і, що Україна потрібна Європі бо зробить її кращою.

Під час російсько-української війни Джон відвідував Україну, зустрівся з військовими. Новорічну ніч 2017 року він провів у Маріуполі.

Негативно Маккейн ставився і до Володимира Путіна. Називав він його просто – головоріз.

Сенатор приклав максимум зусиль щоб змусити США допомагати Україні зброєю.

22 серпня 2016 року Петро Порошенко нагородив Маккейна  Орденом Свободи.

Сенатор Джон Сідней Маккейн ІІІ – людина справді незаурядна. Це людина – епоха. Сміливий герой, який захищав свої ідеали, як зі зброєю в руках так і сидячи в кріслі сенатора.

Вадим Патик