“Бомба в єврейську крамницю”. Письменник розповів про антисемітські акції поляків у Львові

Львівський письменник Юрій Винничук, окрилений уже згадуваною промовою польського прем’єра, вирішив погортати львівську пресу за кілька років. У ній він знайшов факти, які стосуються відносин поляків та євреїв у довоєнному місті Лева. Посилаючись на колонку автора, публікуємо деякі уривки з його матеріалу. 

1934 рік

31.01. Група польської молоді побила єврейських студентів Політехніки.

28.02. Польські патріоти шпурнули смердючу бомбу в єврейську крамницю, що торгувала набілом (згідно з неологізмом укрТВ  – молочкою).

26.05. Група з 50 студентів увірвалася до будівлі Взаємної допомоги студентів-євреїв і кинула петарду зі смердючим газом, побила кількох єврейських студентів і знищила вітрину. Втікаючи від поліції, патріотичні студенти розбили водовозові кілька сифонів з газованою водою. Навчання на ВДСЄ було припинено.

27.05. Відбулися перші з 1913 р. вибори до міської ради. Багатьох виборців, переважно українців, не допущено до голосування під закидом браку пашпорта, незважаючи на те, що були подані інші документи. Під кінець голосування з багатьох дільниць силою усунуто спостерігачів від опозиції та українців, на інших дільницях їх не допущено до рахування голосів. В результаті поляки отримали 55 мандатів, євреї 16, а українці – 1.

Під час виборів відбулося чимало бійок між поляками а євреями. Зокрема, в Стрийському парку 30 євреїв скинуто в озеро.

 

В травні 1939 під час нових виборів ситуація повторилася, українців знову не допускали до права голосу, а причина була та, що їхні прізвища були подані в списках в іншій формі, ніж в документах.

28.05. Вночі в закладі екзекутиви Краєвої організації сіоністичної на Костюшка, 8, вибухнула годинникова бомба. Вибухнула пожежа, був знищений архів та кореспонденція, з семи кімнат чотири знищені. В сусідній кам’яниці вилетіли вікна разом з рамами.

4.10. На Марійській площі, 6-7, вибито шиби в парфумерії «Еніс» і кинуто всередину пляшку зі смердючою рідиною. Того ж дня пляшки зі смердючою рідиною було кинуто до кількох інших єврейських крамниць.

24.11. До польського концтабору в Березі Картузькій вислано поета Богдана Кравціва та Романа Кульчицького, редакторів тижневика «Вісті».

27.11. Студенти розтрощили єврейський шинок на Личаківській і побили кількох перехожих.

 

1935 рік

 

22.02. На зібранні студентів Політехніки відбулася дискусія щодо арійського параграфу. А вже 6.03 параграф арійський почав діяти в Студентському Братстві, до якого раніше могли належати і студенти-євреї. Тепер ні.

22.05. В брамі будинку на Ягайлонській, 4, яка належала до єврейської ґміни, вибухнула бомба, яка знищила сходову клітку та склад порцеляни.

Такі випадки стали вже буденними, бо відбувалися надто часто. Бомби закладали не тільки в крамницях, а й в синагогах.

В серпні влада закрила українські часописи «Рідний ґрунт», «Дажбог» і «Юні друзі».

14.11. Вранці в Університеті й Політехніці виникли антиєврейські погроми. На Політехніці побито 8 євреїв, в Університеті — 20, в тому числі й одну студентку. Після того, як втрутилася поліція, бойовики зібралися в саду Політехніки і продовжили нападати на студентів-євреїв.

27.11. Студенти били шиби в єврейських закладах. А також побили випадкового перехожого Озяша Доннера.

3.12. На рільничо-лісовім факультеті Політехніки в Дублянах поляки побили чотирьох студентів-євреїв.

11.12. З метою припинити антиєврейські ексцеси управа Політехніки запровадила в авдиторіях нові приписи. В авдиторіях, що мали три ряди лавок, виділено один ряд для євреїв. На інших двох мали сидіти студенти-римо-католики. В кожній авдиторії вивішено план зали і детально розписано, хто де має сидіти. З забороною мінятися місцями. Проти цього запротестували студенти-євреї, посилаючись на те, що цей припис задовольняє вимогу польських студентів «виділити жидам окремі місця».

За цей протест вісьмох студентів-євреїв було позбавлено студентських прав.

Більше читайті на сайті видання “Збруч”.