Український анархізм по-французьки. Маловідома діяльність Нестора Махна в Парижі
Радянська пропаганда часто виставляла Нестора Махна неосвіченим бандюком. Але насправді-то «Батька» можна назвати першим інтернаціональним анархістом з України. Живучи у Франції, він потрапив в міжнародну тусовку анархістів-емігрантів. Там він став таким собі інфлюенсером і популяризував український досвід анархізму.
«Тяжко, братці, на чужині…»
Махно опинився в Парижі не від хорошого життя. Під час Української революції він був «королем степів», головою анархістської Гуляйпільської Республіки. Він мав власну армію та не раз об’єднувався з більшовиками. Однак сильній радянській владі в Москві незалежний Махно був як п’яте колесо до воза. Тому його хочуть позбутися. «Батько» тікає з України, його заносить спочатку в Польщу, потім—в Румунію. Він встигає потрапити до концентраційного табору та навіть до в’язниці. В 1935-ому році він опиняється в Парижі.
Махно прибув до Франції без копійки за душею. Тому йому з дружиною та донькою доводилося тулитися по квартирах знайомих анархістів. Вони жили і з феміністкою Мей Піккрей, і з родиною росіян, і з французьким анархістом Жераром Фріке.
Власну квартиру сім’я отримала аж через півроку. А от з грошима і далі не складалося. Махно працював у ливарному цеху, на заводі Рено, у друкарні та на кіностудії Пете. Колишній «Батько» виглядав тепер як типовий бідняк-емігрант—носив вилинялий костюм, залатане пальто та пом’ятий капелюх.
Справа в тому, що Махно не знав французької та ще й відрізнявся запальною вдачею. Тому на жодній роботі довго не затримувався. До 1927-ого року туберкульоз та запалення старих ран остаточно збивають його з ніг—працювати він майже не може. З цього часу вся сім’я існувала в основному на гроші зароблені дружиною Махна Галиною. Їй доводилося пахати на взуттєвій фабриці, працювати прибиральницею та пралею. І навіть на ці гроші вони ледь животіли. Втім, час від часу підкидали грошенят колеги-анархісти. Журнал «Лібертер» збирав для Махна невелику пенсію, слала кошти з Америки його ментор Вольдемар Антоні.
Стилос замість стилета
Попри всі негаразди «Батько» не опускав рук.
Він був налаштований всіляко продовжувати справу анархізму. На жаль, про появу на мітингах та зібраннях анархістів не могло бути й мови. Махно знаходився під постійним наглядом французької влади як політично небезпечний елементі, його лекго могли витурити з країни. Тому він подався в журналістику та письменництво. Разом зі своїм старим другом Аршиновим, який теж виїхав до Парижу, Махно почав видавати журнал «Дело труда».
Створити таке анархо-комуністичне видання вони придумали ще коли разом мотали строк в Бутирській в’язниці. Махно писав статті для кожного номеру журналу.
В них він пояснював і за свій експірієнс революційної діяльності, і за такі питання як побудова національної держави та протидія тоталітарному режиму. Плани Махна та Аршинова були справді наполеонівськими. Журнал був лише початком—вони задумали створити об’єднану платформу анархістського руху і через неї влаштувати революцію в СРСР! Однак далеко не всі були в захваті від цієї ідеї. Частина російських та французьких колег вирішили, що Махно хоче «більшовізувати» анархізм і підім’яти рух під себе. Дійшло навіть до того, що вороги Махна змусили «Лібертер» припинити виплачувати йому пенсію.
Однак і на цьому проблеми Махна не закінчилися. В 1829-ому році французька влада стала більш правою і «Дело труда» примусово закрили. Аршинова взагалі вислали з країни. Махну ж довелося мінімізувати свою діяльність, щоб не втрапити в халепу. Навіть після цього він час від часу друкувався у французьких лівих журналах. А основною його відрадою під кінець життя стало написання мемуарів. Але їх перший том не став очікуваним хітом. Тому французькі видавці відмовилися від подальшої співпраці. Наступні два томи вийшли після смерті «Батька», за гроші колег-анархістів. Махно хотів написати аж 10 томів своїх спогадів, але не встиг.
Цікавий кейс роботи Махна в медіа пов’язаний з його колишнім ворогом Петлюрою. 1927-го року Петлюру застрелив українець Шварцбард. Під час суду він заявив, що помстився за єврейські погроми. Несподівано під час суду Махно заступився за вже мертвого Петлюру, звинуватив вбивцю у наклепі. Однак справа тут не тільки у високих принципах. Махно ймовірно боявся, що він буде наступним в чорному списку, адже і його до того звинувачували в антисемітизмі. Так чи інакше, Махно опублікував «Звернення до євреїв всіх країн», де аргументовано виправдав себе та Петлюру.
Махно і компанія
У 1920-ті в Парижі склався такий собі мікс емігрантів з Російської Імперії: тут були і білогвардійці, і колишні петлюрівці, і «неправильні» комуністи, і анархісти. Тут же—колишні вороги Махна—Денікін та Петлюра. Петлюра постійно перебував у колі своїх постійних підлеглих, йому респектувала вся українська еміграція. «Батька» ж багато хто з українських емігрантів вважав бандитом. Махновців у Парижі було всього кілька десятків. Втім французькі анархісти тепло прийняли Махна, для них він був свого роду селебріті. Адже в нього за плечима був унікальний кейс побудови анархічної держави. Про його діяння французи дізналися з книги Аршинова.
Махно постійно підтримував контакт з міжнародною спільнотою анархістів. Він став постійним кореспондентом Чорного інтернаціоналу. Навіть був на декількох таємних зустрічах анархістів. Після цього його, до речі, заарештували і ледь не депортували.
Про те, що «Батько» був великою шишкою серед своїх колег свідчить хоча б його зв’язок з іспанськими анархістами. В 1937-ому році він був на бенкеті на честь іспанських анархістів Асказо та Дурруті. Обоє, до речі, певний час переховувалися в квартирі Махна. Після святкування він консультував останніх—вони просили порадити, як найкраще організувати підпільну боротьбу. Ба більше, в 1931-ому Махна сердечно запрошували стати на чолі іспанської революції! Він би з радістю погодився, однак в цей остаточно здало його здоров’я.
Нестор Махно помер влітку 1934-го року через загострення туберкульозу. На його похорон зібралося більше як 500 анархістів з різних куточків світу. В промовах його називали другим Бакуніним. Тож вони запам’ятали «Батька» як зврку анархізму.
Дивіться відео на нашому youtube-каналі про життя Нестора Махна в Парижі та дізнавайтеся більше про цікаві моменти історії України!
Друзі! Дякуємо, що читаєте нас!
Нам потрібна Ваша фінансова підтримка, аби далі робити контент, який популяризує Україну та бореться з російськими міфами, маніпуляціями та неправдою.
Моно: 5375 4141 3251 9074
Приват: 5168 7456 1163 3030
Ось лінки для миттєвих переказів, якщо не хочеться копіювати номера карток:
Раптом хочете підтримати через PayPal, то ось реквізити: romankorzhyk90@gmail.com
А ще у нас є крутий інстаграм – підпишіться, будь-ласочки:
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Post a comment