Insane Золочів. Як робити літературник у малому місті

Здавалося, організовувати культурні події у містечку, де живе 40-50 тисяч  – то не дуже добра ідея. Однак є люди, що руйнують буденність, перетворюючи її на справжнє літературне божевілля.

Тема мистецьких заходів у малих містах – не нова. Літературний центр імені Агнона у Бучачі, уже не працюючий, але раніше дієвий «Diy Bear Entertainment» з Лубен (Полтавська область), «Лампа» у Кам’янці-Подільському. Ці організації творять або ж раніше робили літературники – як виступи місцевих поетів, так і гостей з великих міст.

У ці міста приїздили  як маловідомі автори, так і топ-врайтери – Кідрук, Іздрик, Жадан. Перший же сьогодні катає великий тур – 100 міст із презентацією роману «Не озирайся мовчи». Більшість презентацій відбудеться саме у маленьких містечках.

Бо провінція теж має запит на культуру. І нехай, у Лубнах на захід прийде 30 людей, а не 300, як у Полтаві чи Львові – це не значить, що Лубни не заслуговують на свій літературник. Там теж є читачі, глядачі, публіка, якій  цікаво побачити автора, поспілкуватися з ним.

Просто є одна проблема – фінанси. Приїзд автора – це як мінімум, витрати на проїзд, харчування, оренду приміщення і якщо потрібно – нічліг.

Забудьте про літературник у бібліотеці, де можна не платити за оренду приміщення. Ні, звісно, не забувайте. Тут варто розуміти, що зазвичай у бібліотеці такі події проходять вдень, до 17-18 години. Тому, на літвечір можуть прийти люди, що мають вільний робочий графік, навчаються, чи на пенсії. А що робити тим, хто має регламентовану працю до 18 чи навіть 19.00?

Саме для того є вечірні заходи, що відбуваються у кав’ярнях чи пабах. Але тут знову проблема – оренда приміщення.

30 людей по 30 гривень  – 900. Оренда кав’ярні – то десь 500. Лишається – 400. Не думаю, що чотирьох Шевченків вистачить на проїзд, харчування та ночівлю автора, а разом з цим – рекламу заходу (друк афіш, соціальні мережі). А ще й апаратуру у оренду брати – мікрофон, колонки. Проектор можна позичити безкоштовно, але то ще не факт.

Виходить, що бюджет такого заходу – 1500 гривень. Брати 50 гривень з глядачів – то ще можна, але книга автора ще сотню вартує. Плюс  – кави, пива, тістечок замовити. Похід на літературник, в такому разі, обійдеться 200 – 250 гривень на людину. Коли ідете парою – всі 400.

Звісно, це не є супер-точні цифри, але реалії приблизно такі – культура є продуктом, за який треба платити, бо все зараз платно – проїзд, оренда, книга, їжа. Все це робить можливим цей культурний діалог з автором.

13 жовтня Олеся Рожелюк та Зоряна Шептицька організували літературний вечір у місті Золочів, що неподалік Львова. Зважаючи на все вище описане, можна подумати, що дівчата, як то кажуть, «влетіли на гроші». Однак, добрий літменеджер – це перш за все, людина комунікабельна, яка вкладе у подію тільки дві умовні одиниці витрат – час і свої сили.

Захід проходив у кав’ярні «Insane coffeehouse». Олеся та Зоряна домовилися так, що власники закладу стали співорганізаторами події, тому питання платної оренди відпало. Тема оплати проїзду письменників теж не стала ребром, позаяк електричка зі Львова їде годину і сорок хвилин та коштує 12 гривень.

Але вхід був платним. То на що ж пішли кошти? Організатори безкоштовно пригощали учасників події кавою, а опісля літературника на всіх чекав фуршет з канапками, сиром та вином. Плюс, трохи треба було закупити реманенту для події.

Дівчата спланували захід таким чином:

• Знайомство між всіма присутніми. Роздавалися колорьові цукерки, а потім кожен, відповідно до барви свого смаколика, розповідав про себе історію, ділився прочитаними книгами.
• Поетичні виступи.
• Музична програма.
• Перегляд короткометражок.

Всі активності літературника мішалися між собою, аби не нудити глядачів довго чимось одним.

Головний меседж цього мистецького вечора – кожен, хто пише, не має боятися нести свою творчість іншим людям. Можливо саме ці тексти надихнуть когось на щось хороше чи поставлять важливе життєве питання.

Літературник вдався. Бо що тут є показником – відгуки людей. А вони були позивними. Журналісти видання «Артефакт» побували на заході й запиталися у глядачів. Всі задоволені.

Попри весь позитив та добру роботу організовану події, культменеджеркам Золочева є куди розвиватися.

У 2013 році мистецьке об’єднання «Diy Bear Entertainment» з Лубен (Полтавська область) проводило «Kosmos Fest» – триденний фестиваль з виставкою, літературними вечорами, рок-сценою, історичними екскурсіями. Бюджет цього локального заходу склав 50 тисяч гривень. Спонсували подію підприємці, більшою мірою – Сергій Корнієнко, власник компанії «Буд-Буд». Левова частка бюджету пішла на рекламну кампанію – білборди, сітілайти, флаєри, афіші. Оренда апаратури, концертного холу, квартир для музикантів, їх проїзд та харчування – все оплачено спонсором. Окремі види витрат – додаткова техніка, робота ведучого, бензин ішли по бартеру чи трималися на домовленостях.

У підсумку – логотип фірми та ім’я бізнесмена на афіші та рекламі фестивалю роблять для міста великий культурний івент. І це не концерт заслуженого артиста у районному будинку культури, який оплачується місцевим бюджетом (за наші з Вами кошти), на який ідуть наші бабусі й дідусі. Безперечно, такі заходи потрібні, але вони для бабусь та дідусів. Культурні інтереси молоді та людей середнього віку, які хочуть чути Жадана, Кідрука, Brutto, Другу Ріку, Антитіла та O.Torvald – теж мають бути задоволені.

Тому прапор до рук місцевим менеджерам культури. Завжди можна домовитися про пільгову оренду залу, взяти недорого апаратуру, знайти спонсора. Подумайте, що ви можете дати цьому спонсору взамін. Можливо прорекламувати його бізнес у фейсбуці та інстаграмі? Зняти креативний ролик чи написати гарний текст. Бартер і добру співпрацю ще ніхто не відміняв. Бо завдяки цьому молодь у малих містах може й подумає – а чому я маю кудись переїздити, тут є робота і культурні події. «Я тут залишаюсь, це моя країна».