У Львові презентують роман про Станіслав ХІХ століття та його таємниці

Видавництво «Фабула» та магазин «Книжковий ЛЕВ» запрошують на презентацію роману Остапа Українця «Малхут», яка відбудеться 24 січня о 19.00 за адресою проспект Тараса Шевченка, 14.

Модератор зустрічі – програмна директора “Форуму видавців” Софія Челяк.

 

Станіслав, шістдесяті роки ХІХ століття. Молодому адвокату і контрабандисту Іґнацію Камінському під час однієї з оборудок до рук випадково потрапляють старі листи, у яких згадується його рідне місто як осердя лицарського ордену, що ставив собі за мету створення політичного союзу вільних країн — відновленої Речі Посполитої. Дебютний роман молодого письменника присвячений пошукам напівміфічного спадку засновників міста, але давні таємниці розгадувати нелегко — надто ж якщо хтось і досі їх ретельно охороняє.

 

Роман про «Бабусю Австрію»

Що означає слово Малхут? З давньоєврейської – це буде царство. І дійсно, у книзі Станіслав, зараз це Івавно-Франківськ постає, як справжнє царство. Царство, яке розбудував головний герой роману Ігнацій Камінський.

З одного боку – це така напів-глуха провінція, в якій не відбувається нічого грандіозного. Бо у середині 19 століття на Західній Україні найбільше місто – це Львів. І коли вже виходить якийсь великий текст про історію, чи то пак історичну спекуляцію, то цей текст годилося би писати про Львів – куди більше таємниць, простору, грунту для всього цього. Але Остап Українець береться писати про Станіслав – провінційне місто, яке тим не менш, має свої таємниці.

Отже, поле дії – Івано-Франківськ, середини 19 століття. Що це за час? Це епоха, коли Західноукраїнські землі належали Австро-Угорській імперії. Старенька бабця Австрія, як її називають історики й письменники, і як її називали Галичани ще на початку ХХ століття.

 

Сюжет та герої

У основі сюжету – таємні товариства, давні манускрипти, блукання підземеллям уві сні й на яву, і переслідування, контрабанда зброї, пожежу.

У центрі тексту – місто шістдесятих років ХІХ століття. Молодому адвокату і контрабандисту Іґнацію Камінському під час однієї з оборудок до рук випадково потрапляють старі листи, у яких згадується його рідне місто як осердя лицарського ордену, що ставив собі за мету створення політичного союзу вільних країн — відновленої Речі Посполитої.

Головний герой – реальний історичний персонаж

Але з іншого боку, головним героєм є саме місто Станіслав, як провінційне, але особливе місто Галичини. Його вулиці, ліхтарі, які запалюються, сіре, рутинне життя .

Але на фоні такої рутини Ігнацій Камінський розгадує таємниці Станіслава Потоцького, польского магната, батька-засновника міста.

І це дуже символічний момент, який прокладає міст між засновником міста і людиною, яка це місто наново відбудувала від пожежі. Відома подія, яка сталася у 1868 році, знищила чверть міської забудови.

Після цієї пожежі Камінський береться відбудовувати місто, бере позику в австрійського уряду. І починається злет у його кар’єрі. Він не тільки відбудував місто, а й перетворив його на так би мовити, комунальний рай.

До Станиславова Ігнацій повернувся як національний герой і на наступних виборах став його бургомістром. На посаді він перебував майже 20 років (1870-1888), і за цей час встиг зробити багато.

У Станіславові вибори до сейму мали свою цікаву історію, пов’язану з ім’ям Ігнація Камінського. Його підтримувала міська біднота і так званий середній клас. Тобто, головний герой роману  – це історичний персонаж, він справді жив у Станіславі та був бургомістром, сучасною мовою – мером міста. Тобто вибори він виграв.

 

Тема контрабанди у романі та антураж Галичини

Тема контрабанди в українській культурі сьогодні популярна. Дивіться, Андрій Любка написав роман «Карбід», Дзідзьо зняв фільм «Контрабас», гурт «Триставісім» співає про контрабанду.

І от ще раз тема незаконного продажу товарів через кордон постає у книзі «Малхут».

І тут, що важливо: у романі Остапа Українця, дуже яскраво і якісно постає антураж цієї старої Австрії. Складається враження, що автор жив у ті часи, ну або ж винайшов машину часу, злітав туди, побачив, написав. Бо дуже правдоподібно виглядає опис Станіслава, саме як Австрійського міста, Галицького міста. Бо Галичина – це дуже особлива частина Австрії.

Важило і цікаво, що «Малхут», галицький роман про стару Австрію, видався у Харкові, на східній Україні. І це такий собі культурний міст. Це те, що нас об’єднує. Зрештою, Харків сьогодні по праву може мати реноме видавничої столиці, оскільки там дислокується більшість провідних видавництв.