Поезія львівського тексту. Дискусія про творчість Чубая, Калинця та Кудлика

Чому важлива поезія львівського андеґраунду 60-80 років, як розуміти її метафори та як читати. Про це і не тільки під час наукового семінару говорили літературознавці Назар Данчишин і Данило Ільницький.

Аспірант ЛНУ ім. Івана Франка Назар Данчишин та літературознавець, кандидат наук Данило Ільницький провели  дискусію на тему «Поезія – визволення: сльоза, ерос, мовчання», яка стосувалася творчості Григорія Чубая, Ігоря Калинця та Романа Кудлика. Зустріч відбулася у музеї Шептицького (вул. Даргоманова, 42).

Її особливістю став той факт, що вона відбувалася у музеї, де триває виставка картин «Алла Горська: душа українського шістдесятництва». Експозиція, на думку літераторів, давала розуміння таких тем, як шістдесятництво і пост-шістдесятництво, літературний андерґраунд чи львівський текст.

Дослідники говорили про поезію згаданих авторів у контексті тем:

• Неволі;
• Мовчання;
• Сльози й сакральності.

Дискусія відкрила нові розуміння поезії львівського тексту.

Назар Данчишин вважає, що загалом поезію можна розділити на два умовних типи: трибунну (Симоненко, Маяковський) і камерну, насичену метафоричністю, що є ключовою ознакою творів Чубая та Калинця. Важливість їх текстів у тому, що саме слово є головним і людина може відчути його нові грані. Саме така поезія, на думку науковця, є справжньою, показує те, чого ми не помічаємо у буденності, відкриває нові межі пізнання світу та людини в ньому.

На думку дослідників, між трьома авторами існує багато спільного. Це той випадок, коли три самобутні постаті разом створюють тривимірний портрет усього, що є по цей і по той бік художньої реальності.

Як зазначають дослідники, тут вирізняються взаємодоповнювальні образи дороги, мовчання, сльози, осені, тюрми духової та фізичної. Це перспективи, що сходяться в одну кінцеву точку поетичного безсмертя.

Захід відвідали письменники, літературознавці, науковці, журналісти.

На думку кандидата філологічних наук Богдана Пастуха, в поезії добре видно людину і це один з кращих способів її побачити. Науковець вважає, що дослідження текстів Григорія Чубая, Ігоря Калинця та Романа Кудлика – це непересічна подія в літературному житті країни. Твори цих поетів  – складні й широка публіка має робити певне зусилля, аби зрозуміти такі вірші. Тому дослідження Назара Данчишина, його пошук та інтерпретація текстів, можуть стати в нагоді читачеві, який хоче краще розібратися у творах львівських письменників 60-80 років, що не були частиною радянської офіційної літератури та системи.

 

Дослідниця текстів Грицька Чубая, аспірантка Оксана Загороднюк, вважає, що потрібно розбиратися у метафорах цього автора, аби розуміти, що ж стоїть за ними. На її думку, чимало сучасних поетів використовують метафори для краси та естетики твору, однак у Чубая ці художні засоби передають образи голосу, слова, які творять і перетворюють світ.

Довідка: Грицько Чубай повне ім’я Григорій Петрович Чубай (23 січня 1949, с. Березини — 16 травня 1982, Львів) — видатний український поет, перекладач. Один із лідерів львівського літературно-мистецького андеґраунду 1970-их років, видавець самвидавного літературно-мистецького часопису Скриня (1971). Батько лідера гурту «Плач Єремії» Тараса Чубая. Автор посмертно виданих поетичних книг «Говорити, мовчати і говорити знову» (1990), «Плач Єремії» (1999) та «П’ятикнижжя» (2013).

Ігор Миронович Калинець (нар. 9 липня 1939, Ходорів) — поет і прозаїк, один із чільних представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Відмовився від Ордену Ярослава Мудрого IV ступеня на знак протесту проти зросійщення.

Роман Михайлович Кудлик (нар. 4 травня 1941, м. Ярослав, Польща) — український поет, критик. Член Національної спілки письменників України (від 1965). Лауреат премії імені Василя Мисика (1997), Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського вільного університету (2000) та премії ім. М. Шашкевича (2002).

Текст: Роман Коржик

Відео: Syla.news