Полтавська битва. Історія порозуміння та креативу

Історія не завжди є приводом для конфліктів. Вона може стати майданчиком для комунікації та порозуміння, а це в сучасному світі – головне. Полтавська битва – саме той епізод історії, по якому пора перестати ділити світ на чорне й біле, а треба починати знімати захоплюючі пригодницькі фільми, відкривати тематичні заклади, розробляти комп’ютерні ігри.

Полтавська битва. Історія порозуміння та креативу

Полтавська битва. Історія порозуміння та креативу

Що робити з історією?

308 років тому відбулася Полтавська битва. Тоді українці, шведи та росіяни билися між собою. Кожен за свої інтереси. Сьогодні можна довго сперечатися, якими мотивами керувався гетьман Іван Мазепа, чого хотів Петро І та навіщо воювала Швеція на чолі з Карлом ХІІ. Це ще робитимуть історики, політики, громадські діячі.

Полтавська битва

Та куди важливіше створювати на грунті Полтавської битви поле для комунікації. Звісно, суперечки – це теж комунікація, але вони часто ведуть до ворожнечі та деструктиву. Ми говоримо, що Мазепа – герой, у Москві кажуть, що зрадник. Але мислити словами «герой-антигерой» – то вчорашній день. Що ж тоді робити з історією?

Креативні індустрії

Приклад міста Львів, коли є історія повстанського руху, історія ОУН-УПА, яскраво показує, як же комунікувати з історією. На цьому грунті креативні підприємці створили тематичний заклад «Криївка». Мабуть тільки лінивий не знає про концептуальний ресторан у центрі міста Лева, де на вході тебе запитують, чи бува ти не москаль, наливають 50 грамів, а далі вже – обирай повстанські страви, пів-метра ковбаси, фотографуйся з кулеметами, пий бандерівські наливки та гуляй від душі.

Це саме той момент, коли історія об’єднує. Тисячі туристів заходять у «Криївку». Там бувають українці, росіяни, поляки. І ніхто нікого не сварить. Бо коли мова про відпочинок, добрі емоції та розваги – чому ж то сваритися?

Криївка

Полтавська битва так само могла би стати міфом для створення концептуального закладу в Полтаві чи де інде. Інтер’єр у стилі 18 століття, гармати, офіціантки у пишних сукнях. В меню – сніданок Мазепи, оселедець від Петра І та пивна дошка «Забаганка Карла».

Клієнтам, які засиджуються до ночі – коктейль «Останній редут».

Полтава очима шведів

Історик Юрій Волошин під час мистецького фестивалю «PARTER» розповідав про ідентичність полтавців 18 століття. Він показав, якою була Полтава очима шведських митців.

 – Саме так Полтаву уявляли шведські гравери, які сиділи у Стокгольмі, і ніколи наше місто не бачили. І вони не могли зрозуміти, як це так шведська армія, яка перемогла пів Європи, а Полтаву взяти не могла?, – сказав Юрій Волошин. 

І це важливо, бо ми завше згадуючи полтавську битву, повертаємося до суперечок про Мазепу та Петра, забуваючи, що шведи також брали участь у битві та врешті-решт мають до Полтави свій сентимент. Тут загинула їх армія, тут поховані їх далекі родичі.

Полтава очима шведських митців. Гравюра 18 століття.

Полтава очима шведських митців. Гравюра 18 століття.

Врешті, після Полтави у самій Швеції сталися кардинальні політичні зміни. Поразка Карла ХІІ принесла шведам «Еру свобод». Відбувся перехід влади від монархії до парламентаризму. Шведів задовбала сильна влада короля, який ледве не розорив країну, граючись у Північну Війну.

Після Полтави владу у Швеції потроху перебирають дворяни, міщани та церковники. А це головний принцип сталого розвитку  –  поділ влади, аби вона не зосереджувалася в одних руках.

Тож поки ми чубилися з росіянами про те, хто зрадник а хто герой, шведи будували демократію. Тож у очах шведів Полтава може стати убивцею абсолютизму.

Карл ХІІ та його військо під Полтавою

Сама ж битва могла би перетворитися на епічну кіносагу. Бій під Полтавою вартий голлівудської екранізації.

mazepa1

Шведи вночі, без вогнів, у повній пітьмі розпочинають піший марш до окопів росіян.

Піхота вишикувана в 4 колони, за нею рухається кавалерія, поділена на 6 колон. Бойова напруга пронизує червневе полтавське повітря.

4 ранку. Шведи підійшли до московських редутів. Штурм. Драгунами Меншикова дають відбій. З флангів зайшли калмики котрим протистояла козацька кіннота та роти волохів, які зрештою були відтіснені та ледве не знищені.

Але тут вривається шведська кавалерія і рятує ситуацію.

5 ранку. Шведська піхота перегруповується і знову наступає. Два московських редути здобуті. Та російська артилерія нещадно бомбардує гостей зі стокгольмщини, і вони залишають зайняті позиції.

Яка досада.

mazepa4

Шведи ідуть у навальний наступ, але гарматний вогонь не дає їм прорвати полтавську оброну, 6 батальйонів Роса відступають до Будищанського лісу.  У позиціях шведів утворюється розрив.

Карл XII не може стриматися і продовжує наступ. А треба би було дочекатися ці відступаючі колони. Переслідування колони тривало до 7-ої ранку — при її відступі до мурів міста гарнізон Полтави зробив вилазку, оточені з усіх боків шведи склали зброю.

6 ранку. Шведський воєначальник Левенгаупт відводить військо на околицю Будищанського лісу. Саме там можна перегрупуватися і розпочати нову атаку. Ти часом, піхота Петра І розгортається перед фронтом укріплень  — центр складали 3 піхотні дивізії вишикувані у дві лінії (главком Шереметєв), на флангах розмістилися кавалерія — на правому 12 полків Боура, а на лівому 6 — Меншикова.

Генеральний наступ шведів старує о 9 ранку. І знову артилерійський обстріл, і знову шведи мають втрати. Але на полі битви їх король. Це додає наснаги гостям зі стокгольмщини. Праве крило шведської піхоти атакує лівий фланг російської армії. Під натиском шведів перша лінія російських військ відступає.

Лівий фланг шведів втикає. Вони не вступають у бій з російськими військами. Піхота росіян правого флангу генерал-лейтенанта Голіцина атакує шведську піхоту. Та бере й тікає.

mazepa2

Кавалерія шведського лівого флангу не встигла підтримати власну піхоту і незабаром сама тікає.

Втеча піхоти шведського лівого флангу оголює центр бойових порядків. Російська піхота йде вперед.

Шведам все ніяк не вдається створити лінію атаки, яка за довжиною би була би більшою за  російську лінію.

Граничні значення шеренги шведської армії досягали 1,5 кілометра. Російські загони розтягнулися аж на 2 кілометри.

Артилерійські обстріли просто розривають ряди шведів. У їх рядах – розриви більше ніж на 100 метрів. Починається паніка і втеча. На годиннику 11 ранку. Це перемога військ Петра І.

Полтавська битва має стати історією порозуміння та креативу. Взаємодія з минулим повинна проявлятися у зйомках фільмів, публікації книг, розробкою комп’ютерних ігор, організацією тематичних фестивалів. А от анафеми, зради та ура-патріотизм повинні лишитися в минулому. Бажано, назавжди.

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *