Український Клондайк і пошуки золотого кенгуру – 5 книг осіннього чтива
Восени, коли все довкола стає сірим і тьмяним, хочеться, відповідно, чогось теплого і яскравого, що іноді можна знайти у звичайних книжках. Хоча книжки цього огляду не зовсім прості, адже біблійна притча, містичний роман і гостросюжетний бойовик можуть вмить змінити настрій і подарувати задоволення від «енергійного» чтива, пише Ігор Бондар-Терещенко у журналі “Новое Время”.
Ларрі Трамбле. Помаранчевий сад. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018
Цей роман – один із найважливіших для квебекської літератури – отримав Премію продавців книг Квебеку й Літературну премію колегіантів, його опублікували у 15 країнах і поставили в театрі. За сюжетом, два брати близнюки, яких дуже любили всі рідні, змалечку зітнулися з жорстокістю світу – снаряд влучив в їхню домівку. «Амед і Азіз знайшли дідуся і бабусю серед руїн їхнього будинку. Бабусі ударом балки розкололо череп. Дідусь лежав у власному ліжку, посічений бомбою, яка прилетіла з того боку гори, за яким щовечора зникало сонце».
Далі починається виживання, помста, фанатизм, нелегкий вибір, сперечання братів і вирішення, хто саме вдягатиме пояс шахіда-смертника, щоб підірвати далеке місто, звідки прилетів снаряд. Додалися, звісно, й чужі люди, які вимагали помститися за смерть ближніх, принісши жертву. Загалом цей роман – напружений, драматичний, філософський – нагадує одночасно і біблійну притчу і східну казку, хоч сам автор відкидає будь-які етнічні прив’язки. «Я хотів написати історію, – наголошує він, – схожу на байку, щоб показати оце пекельне замкнуте коло передачі ненависті і розірвати його. Тому для мене було визначальним не називати жодного регіону, жодної країни, щоб читач не ставав на чийсь бік з причин особистих, а радше міг замислитися над походженням етнічних конфліктів і їхніми жахливими наслідками».
Патрік Модіано. Цирк іде. – Х.: Фоліо, 2018
Автора цього роману недаремно називають «віртуозом спогадів», і не в останню чергу тому, що викликає він до життя згадки про добре забуте, колись прочитане, ностальгійне та романтичне. «Чи любите ви Брамса?» Саган, наприклад, чи «Анну Предайль» Труайя. Ось і цього разу мова про мандрівний цирк, яких, здавалося, не бракує у Франції, але саме він грає головну роль у цій симфонії почуттів, які зринули в серцях двох молодих людей.
Зустріч була випадкова, ані хто вона, чи хто він – невідомо, та це й неважливо. Дівчина манить вулицями Парижа, і зникає, наче той самий цирк. Але ж лишилися спогади, і що тепер з ними робити? «Ми проїхали Булонський ліс. Потім Браму Мюет. Затим — Браму Пассі. Я трохи опустив скло та вдихав свіжий вітерець і аромат мокрого листя й вологого ґрунту. Мені хотілося гуляти під руку з Жізель алеями гаю, походжати понад озерами, біля каскаду водограїв або у садку Кателана, куди я не раз навідувався надвечір на метро, щоб відпочити від центру Парижа».
Василь Тибель. Бурштин. – Х.: Фабула, 2018
Історія про життя копачів бурштину на Поліссі – захопливий динамічний бойовик, сюжет якого розгортається на тлі прадавньої демонології, сучасних політичних оборудок та інших наслідків на зразок сумнозвісної золотої лихоманки на Клондайку. Місцеве населення давно вже проміняло звичне життя на полювання за скарбами, всі змалечку стають «старателями», незаконно добувають бурштин, ігноруючи будь-яку владу. Ситуація нагадує «донецьку» проблему – з облогами, перекриттями доріг, війни з поліцією як реакцією на конфіскацію «виробничого» майна і, нарешті, створення справжніх повстанських гуртів зі скривдженого населення. «Чи не попереджав майор про «поліську республіку»? – міркує один з офіційних приборкувачів народної стихії. – Але тут це не пройде, я тим сраним бурштиновим сепарам влаштую республіку!..»
З часом сюжет набуває драматичної напруги, коли в поєдинку стикаються державні сили і місцеві сили, які стоять за свою «поліську» правду, і тоді вже історія стає схожа на зовсім недавні події. «- Завтра сюди нацгвардію, батальйон ментів наженуть, як я повідомлю, що ви, сепаратисти, проти держави повстали… – Бач, як заспівав! Україною він затуляється! А коли ти тітушок збирав проти Майдану, ти про яку країну думав? Чи, думаєш, народ геть дурний і не знає, на які заробітки ти пацанву до Києва відправляв? Ти, приятелю, краще цю тему не чіпай зараз, потім на суді розповіси – тільки не тим продажним суддям із міста, а перед односельцями. Ми тобі справжній суд організуємо, по совісті…»
Леся Вороніна. Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру. – Х.: Ранок, 2018
Черговий бестселер від відомої авторки – це іронічний детектив про суперагента 000 на ім’я Григорій Мамай, в якому всі складові захоплюючого чтива: погоні, перестрілки, любовна інтрига. Але найбільше вправний герой цієї історії про золотого кенгуру нагадує Жана-Поля Бельмондо у фільмі Чудовий – такого самого іронічно-пародійного творіння, яке висміює шпигунський жанр у масовій культурі. Натомість авторка цього детективу пропонує гумор добрий і м’який, хоча, деякі місця нагадують крутий кіносценарій, в якому забуто про нудні «описи природи», і на перший план виведено самий лише екшн, і це тільки на користь яскравому детективному чтиву.
«Та в цю хвилину сталося непоправне. Суперагент відчув, що задихається. Він судомно втягував повітря, та крізь дихальну трубку не просочувалося й ковтка кисню. Гриць зрозумів, що коли не діятиме рішуче й швидко, то захлинеться морською водою й каменем піде на всіяне перловими мушлями й гіллястими коралами дно. І лише гігантські черепахи, драглисті медузи та миготливі рибки стануть свідками його передчасної загибелі… – Спливай на поверхню та скинь оцю погань! – гаркнув внутрішній голос, і Суперагент не став з ним сперечатися. Не було часу. Він рвучко скинув маску з трубкою і пожбурив її геть».
Джим Лоер, Тоні Шварц. Живи на повну! – Х.: Віват, 2018
Про цю незамінну для культури стосунків (і не лише) книгу недаремно кажуть, що це справжній сигнал до пробудження. Мовляв, у той час, коли засоби масової інформації розповідають історії про керівників зі спотвореними цінностями, ця книжка надасть вам упевненості й подарує чітку настанову щодо розв’язання ваших проблем із позитивною енергетичною та моральною силою. Що ж до практичної цінності книги, то мова у ній незайвий раз про те, що наш світ постійно змінюється. Через зростання навантаження ми намагаємося оптимізувати кожен робочий день, але управління часом уже не допомагає розв’язувати проблеми.
На прикладах із життя реальних людей у книжці подано рекомендації, як витримати жорсткі вимоги часу, не втративши духовних орієнтирів, як стати сильнішим, більш упевненим і підвищити продуктивність. Ґрунтуючись на результатах багаторічних досліджень, автори сформулювали принципи управління різними типами людської енергії для досягнення максимальної ефективності як у роботі, так і в особистих стосунках. «Кількість енергії, яку маємо в будь-який момент життя, визначається запасом фізичної енергії, – зауважують автори. – Але наша мотивація – як саме витрачати цю енергію й чи витрачати її взагалі – це вже духовне питання. Духовна енергія – основна сила, що керує всіма сферами нашого життя».
Post a comment