Маніпулятивні хлібозаготівлі. У Києві презентували книгу-посібник про Голодомор для вчителів

23 листопада у Музеї Голодомору презентували навчальний посібник для вчителів «Голодомор 1932–1933 років — геноцид української нації». 

Його підготували співробітники Інституту дослідження Голодомору. Посібник містить документи, фотографії, статистику та мапи і охоплює широкий спектр тем, які розкривають передумови, хід та наслідки Голодомору, повідомляє Суспільне. 
«Посібник пройшов апробацію у навчальних закладах, отримав схвальні відгуки від вчителів, викладачів, представників громадськості – зазначає директорка Інституту дослідження Голодомору, докторка історичних наук та одна з авторок посібника Світлана Маркова. – Навчальне видання сприятиме формуванню в школярів загальнолюдських та національно-державних цінностей, громадської відповідальності, нетерпимості до порушення прав людини, активізації бажання брати участь у розбудові громадянського суспільства та правової соціальної української держави».
«Я думаю, що цей посібник стане історичною пам’яткою і для тих, хто сьогодні не визнає Голодомор геноцидом, або навіть для тих, хто заперечує Голодомор. На жаль, є такі в Україні і за її межами», – зазначив Василь Марочко, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор, керівник Центру досліджень геноциду українського народу.
«Шкільні програми не охоплюють весь спектр історії Голодомору, тому Інститут дослідження Голодомору став ініціатором включення до змісту посібника принципово нових тем, де розкривають, як ламалося традиційне українське суспільство, як знищувався менталітет, який виховувався сотнями років і як комуністичний тоталітарний режим почав знищувати українську молодь», – зазначила Інна Шугальова, провідна наукова співробітниця Інституту дослідження Голодомору, кандидатка історичних наук, доцентка.
Також Ніна Лапчинська, старша наукова співробітниця відділу історичних досліджень Голодомору-геноциду Інституту дослідження Голодомору, наголосила, що важливим є й те, що у посібнику є детальна інформація про визначення «геноциду» й подана правова оцінка цього злочину.
Посібник для вчителів можна отримати безкоштовно, для цього вчителі мають зареєструватися на сторінці Інституту дослідження Голодомору у Фейсбук.

Інна Шугальова, наукова співробітниця Інституту дослідження Голодомору, розповіла, що шкільний підручник за 10 клас, який має розкривати одну із центральних тем дослідження Голодомору – геноциду, не охоплює весь спектр подій.

“Тому Інститут дослідження став ініціатором включення до змісту нашого посібника таких принципових тем, як творення “нової людини” та доктринація свідомості молоді і дітей в 1920-ті роки; дискурс про громадянське суспільство, де досліджується, як ламалося традиційне українське суспільство, як знищувався менталітет, який виховуватися і культивувався сотнями років, як комуністичний тоталітарний режим почав чавити українську молодь. Остання тема присвячена наслідкам, тобто ми зараз відчуваємо на собі тут трагедію, через яку пройшли наші родини, наскільки воно на підсвідомому рівні цей біль відклався. Ми намагалися викладати ці теми так, щоб зацікавити і вчителів, і учнів. Тому посібник наповнений ілюстраціями, картами”, – розповіла вона.

Василь Марочко, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, д.і.н., професор, керівник Центру досліджень геноциду українського народу, працював для цього посібника над двома темами: територія Голодомору, і хлібозаготівлі. До слова “хлібозаготівлі” треба ставитися уважно, бо воно в контексті радянського минулого – маніпуляційне.

 

“До теми хлібозаготівлі маємо ставитися дуже уважно, тому що “хлібозаготівлі” за своїм лінгвістичним походженням може справити враження, що держава дбала і заготовляла хліб. А хлібозаготівлі — це система свідомого позбавлення хліба, продовольства, майна і зрештою життя. У хлібозаготівлях є дія з наміром вчинити акт геноциду”, – розповів він.

 

Марочко додав, що посібник можна не лише на уроках історії використовувати, а й на уроках права і біології, адже тут є антропологічні матеріали, соціо-антропологічний аспект.

“Цей посібник створювався на громадських засадах. Але я гадаю, що це має бути замовлення Міністерства освіти і Інституту пам’яті, який має збільшити наклад”, – додав він.

Post a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *