Олександр Соколовський: письменник, якого цькували за любов до козацтва та Богдана Хмельницького
Олександр Соколовський майже невідомий українській історії та літератури. Тож час виправити цю несправедливість.
Уявіть собі, що в радянській історіографії та літературній критиці був період, коли ленінська псевдонаука таврувала Богдана Хмельницького як сподвижника гетьманської державності, лідера, котрий бився за Незалежність українського народу.
Просто вдумайтеся, яку ідеологічну еквілібристику творила кремлівська ідеологія, коли 1954 року гетьман став головним героєм ранньомодерної історії, бо “возз’єднав Україну з росією. А ще у 1930 роках ленінські критики безжально чавили образ Богдана Хмельницького у творах українських літераторів, які бачили в ньому позитивні риси козацького державника.
Про такі перипетії ми випадково дізналися, гортаючи сторінки історичного роману “Богун”, який належить перу українського письменника Олександра Соколовського.
Олександр Соколовський: письменник, якого цькували за любов до козацтва та Богдана Хмельницького
Сам Соколовський поки-що доволі другорядна постать з епохи Розстріляного Відродження: його не вивчають у школі, про нього немає великої кількості популярних та масових статей, як про Миколу Хвильового, Леся Курбаса, Михайля Семенка, Миколу Зерова. І це добре, бо ми маємо нагоду відривати нові сторінки історії української літератури, які дають нам можливість глибше та цікавіше розуміти нашу культуру.
Наприкінці роману “Богун”, перевиданому 1964 року доктор філологічних наук Микола Сиротюк пише такий пасаж про історію з романом Соколовського:
— Роман О. Соколовського «Богун» (1 9 3 1) був першою спробою української радянської прози по-новому осмислити визвольну війну, його доля в цьому плані є досить-таки показовою й характерною. Скоро після виходу у світ «Богун» потрапив під шквальний вогонь критики. Б. Коваленко в статті «Нацдемівська ідеологія в історичному романі української літератури», надрукованій у журналі «За марксоленінську критику» (1932 р., № 6), кваліфікував його як витвір нацдемівщини, як твір ворожий, антирадянський, а письменникові інкримінував те, що він у позитивному плані трактує постаті Івана Богуна та Богдана Хмельницького.
Ще різкішу оцінку роман дістав у колективній рецензії І в. Ткаченка, Ів. Юрченка, Л. Чернеця під назвою «Контреволюційна кащенківщина». Найбільше обурювало «критичну бригаду» те, що О. Соколовський в привабливих тонах, малює героїзм, відвагу повсталого народу, зокрема козацтва. « А опис війська з бунчуками, литаврами,— читаємо в рецензії,— все це дано в плані ствердження «української державності», захоплення та безоглядного романтизування, фетишизації війни та «хоробрих лицарів-козаків».
Філолог Микола Сиротюк намагався виправдати радянську науку та літературу, які не одразу дійшли до правдивого розуміння революційних подій минулого, могли помилятися й тому так люто накинулися на роман Соколовського, образ Богдана Хмельницького.
І це не дивно, адже Олександр Соколовський став першим автором після класиків — Костомарова, Шевченка, Куліша, Гребінки, Франка, хто в українській літературі на серйозному рівні звернувся до теми козацької державності та боротьби.
Він ніби воскресив Хмельниччину та козаччину в рамках серйозного, епічного, тиражованого твору.
За це Олександр Соколовський і поплатився життям. Роман “Богун” вийшов на світ 1931 року, а письменника було репресовано 1938-го. Сталінські вбивці вигадали історії, що його спочатку завербували підпільні соціалісти-революціонери для боротьби з радянською владою, а потім перевербували націоналісти.
Звісно ж, це була сфабрикована справа. Військовою колегією Верховного Суду СРСР 18 липня 1957 року цей вирок було скасовано і справу припинено за відсутністю складу злочину.
Олександр Соколовський: письменник, якого цькували за любов до козацтва та Богдана Хмельницького
Як бачимо, тоталітарна літературна політика червоних рашистів не працювала за одними й тими ж схемами: спочатку возвеличення Богдана Хмельницького — це злочин, потім — це благо й необхідність. І хоч більшість своїх творів Соколовський присвятив історії революційних організацій, писав про народовольців та анархістів кінця ХІХ століття, радянська бачила в ньому українського революціонера, який підриває авторитет партійної сталінської політики та є небезпечним націонал-демократом.
Ми згадуємо про Олександра Соколовського, який народився 8 вересня 1896 року в місті Конотоп. Сьогодні це Сумська область, а тоді це була Чернігівська губернія. Життєпис цього письменника доводить, що наші історія — суцільна біла пляма й ми ще багато не знаємо про всі перипетії культурного життя України XX століття.
Друзі! Дякуємо, що читаєте нас!
Нам потрібна Ваша фінансова підтримка, аби далі робити контент, який популяризує Україну та бореться з російськими міфами, маніпуляціями та неправдою.
Моно: 5375 4141 3251 9074
Приват: 5168 7456 1163 3030
Ось лінки для миттєвих переказів, якщо не хочеться копіювати номера карток:
Раптом хочете підтримати через PayPal, то ось реквізити: romankorzhyk90@gmail.com
А ще у нас є крутий інстаграм – підпишіться, будь-ласочки:
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Post a comment